Тенденції: дернова покрівля музею Бісбош

У центрі Нідерландів, в оточенні річок Маас і Рейн, розташований Національний парк Бісбош. І в самому його «серці» на штучному острівці побудований музейний комплекс, який представляє собою гряду зелених пагорбів. Після недавньої реконструкції кількість відвідувачів музею виросла в 3,5 рази – з 2 900 до 10 000 чоловік в місяць.

Музей природознавства Biesbosch – одна з небагатьох будівель на нашій планеті, яка перетворена в частину природного ландшафту. А він в цьому регіоні болотистий, чимось нагадує Грімпенську трясовину з «Собаки Баскервілів» Конан Дойля. Музейні експозиції присвячені історії взаємодії людини і Національного парку: постійній боротьбі із забрудненням, водою, що наступає, повним зникненням деяких представників фауни і флори.

Чому дернова покрівля потрібна навіть в заповіднику?

Основна будівля з характерними дахами шестигранної форми тут побудували в кінці минулого століття. Але з часом стало ясно, що комплекс потребує реконструкції – перш за все, потрібно додати площ. Архітектори Studio Marco Vermeulen, яких підключили до цього проекту, довели, що у відносинах з природою все може бути по-іншому. Що дернова покрівля стає «мостом» між старим і новим, який веде до взаємодії з навколишнім ландшафтом.

Колишні будівлі дбайливо зберегли, до них з південного заходу прибудували новий об’єм площею 1000 кв. м Великі панорамні вікна цього павільйону з енергоефективними склопакетами розгорнуті до природи, тобто підсилюють взаємозв'язок зовнішнього і внутрішнього простору. Велика дернова покрівля захищає гідроізоляцію від руйнування і скорочує втрати тепла з настанням холодів.

Найважливішою частиною проекту Biesbosch також є вода. Вона омиває острів і проникає в місцевий ресторан у вигляді штучного струмка, а потім збирається в ємності системи кондиціонування. І в літні дні охолоджує всі внутрішні приміщення, додатково знижуючи витрати на клімат-контроль.