Незвичайна кислиця. Посадка. Догляд

Багато хто знає кислицю як простеньку рослину з трипалим листям, яка зовні чимось нагадує конюшину. Однак, виявляється, є безліч різноманітних і незвичайних декоративних видів кислиці. Колір їх листя різниться від темно-бордового до сріблясто-зеленого, листя буває багатопалим, квіти теж різні: незвичайні рожеві, великі білі, невеликі жовті.

Кислиця (Oxalis) виправдовує свою назву – вона кисла на смак. І цілком їстівна – в її листі багато щавлевої кислоти і вітаміну С.

Належить до сімейства кисличні і має більш 800 видів. Культивується як однорічна і багаторічна рослина. Деякі види утворюють бульби і нормально зимують у середній смузі. Квітки складаються з 5 пелюсток, якщо ви ближче подивитеся на них, то зможете побачити маленькі рожеві прожилки.

Квітки у кислиці звичайної 2 видів:

Запилюються комахами
Самозапилювані (вони закриті). Вони дуже дрібні, нагадують бутони, розташовані зовсім низько в лісовій підстилці. Вони можуть запилюватися навіть в умовах нестачі світла темнохвойних загущених лісів. В таких квітках дозріває насіння і викидається назовні, розносимі комахами.

Одні різновиди кислиці саджають відразу в грунт, як грунтопокривна рослина, інші ж, як "орхідеї" потребують оранжерейного або домашнього догляду. У цій статті мова піде про ті види кислиці, які чудово культивуються в саду.

ДЕ МОЖНА ПОСАДИТИ КИСЛИЦЮ?

Кислиця підійде для рокарія або невеликого кам'янистого садка під деревами, або альпійської гірки.

Деякі сорти кислиці призначені для вирощування в горщиках, вдома або на вулиці.

ПОСАДКА

Кислиця може рости як на сонці, так і в тіні, змінюватися при цьому буде насиченість забарвлення її листя.

Грунт кислиця любить нормальної або підвищеної кислотності з хорошим дренажем. Щоб умови для рослини були більш комфортні, в грунт додають торф або компост, що не тільки збагачує грунт, а й кілька піднімає рівень кислотності.

РОЗМНОЖЕННЯ

Насінням – сіють на розсаду на початку квітня в парник або ємність вдома. А у відкритий грунт – після того як минуть весняні заморозки. Відверто кажучи, я висіювала відразу у відкритий грунт в кінці квітня кислицю звичайну, і проблем зі сходами не виникло.
Розподілом кореневищ, бульб. Холодостійкі види можна посадити восени, витримавши відстань близько 10 см, приблизно на таку ж глибину. Ті, які викопуються по осені, садять навесні після заморозків.

ДОГЛЯД

Майже всі види кислиці досить теплолюбні, тому дуже часто на зиму для неї передбачається укриття. Ним може служити мульча і звичайний лапник.

Полив: у жарку погоду потребує полив.

Підживлення: настій коров'яку або мінеральні добрива будуть хорошим доглядом для цієї рослини. У мене росла кислиця звичайна. Я її не підживлювала і рідко поливала, оскільки рослина була в півтіні.

Кислицю, яка має бульби, на зиму викопують і зберігають в теплому приміщенні, попередньо помивши, відокремивши діток і просушивши. А навесні, коли грунт достатньо прогрітий, садять на відстані 10 см один від одного на глибину близько 4 см.

НАЙБІЛЬШ ЦІКАВІ ВИДИ КИСЛИЦІ

1. Кислиця звичайна (Oxalis acetosella L) – найчастіше в природі зустрічається в лісосмузі. Багаторічник заввишки не більше 10 см. Має повзучі кореневища. Лист троянчатий, на довгих черешках.

Садова форма кислиці звичайної (var. Subpurpurascens) стійка до морозів, має рожевий окрас квіток і розростається на поверхні грунту килимом.

2. Кислиця дев’ятилиста (Оxalis enneaphylla) – неймовірно красивий садови й різновид кислиці. Багаторічник заввишки близько 10 см, більш вимоглива, ніж кислиця звичайна. Відрізняється сірувато-сріблясто-зеленим різьбленим розсіченим листям (як би трипалі в квадраті). Квітки більші, ніж у звичайної кислиці, і можуть бути рожевого або білого кольору. Для цієї гості потрібен слабокислий грунт, багатий гумусом, з хорошим дренажем і укриттям на зиму. Росте на сонячних місцях.

Має красиві сорти:

1. Шеффілд Свон (Sheffield Swan) – великі білі квіти, листя сіро-зеленого забарвлення.

2. Альба (Alba) – ще більш великі білі квітки.

3. Мінітіфолія (Minitifolia) – мініатюрна копія вихідного виду кислиці дев’ятилистої. Цвіте травень-червень.

3. Кислиця трикутна метеликова (Oxalis triangularis subsp.papilionacea), вона ж кислиця Регнела (Oxalis regnellii) – дуже незвичайна рослина. Листя світло-зеленого кольору або темно-бордового, що складаються з 3 часткок. Навесні і влітку покривається безліччю дрібних білих квіток. Добре зимує в середній смузі, але має схильність розростатися. У мене така кислиця культивується ще й як домашня квітка.

4. Кислиця червона (Oxalis rubra) – високий вид, висота пагонів близько 40 см. Троянчате листя трохи опушене біля основи, квітки червоні або рожеві. Має сорт з ніжно-рожевими квітками (Пінк Дрім).

5. Кислиця Деппа (Oxalis deppei) – найпоширеніша кислиця, із зеленим 4-палим листям, в центрі коричневого кольору. Висота рослини близько 35 см. Червонувато-малинові квіточки зібрані в зонтикоподібні суцвіття довжиною близько 2 см. Бульбоцибулини їстівні. Бульбоцибулини висаджуються по 2-3 спільно з іншими цибулинними (гладіолуси, тюльпани).

6. Кислиця настурцієподібна (Oxalis tropaeoloides) – завершує наш список кислиця невисокого росту з темно-пурпуровим незвичайним листям. Використовується, як правило, для килимових клумб, бордюрів або грунтопокривної рослини під більш високі і одиночні композиції з квітів та каміння. Квітки жовтого кольору.

Цим вибір видів кислиці не обмежується, красиві стійкі гібриди та маловикористовувані види здатні перетворити ваш сад і здивувати навіть найбільш прискіпливого садівника. Чого тільки варта кислиця залізистолиста (О.adenophylla).