рослини
догляд
сади світу
статті
проекти
база компаній
замовити
відео
- Розмноження форзиції
- Посадка форзиції
- Догляд за форзиція
- Види форзиції
- Форзиція звисаюча
Нарешті вступила в права довгоочікувана весна. Після зимової одноманітності ми радіємо кожній травинці, що проклюнулася. Сад тільки прокидається, але вже золотим ажуром цвіте форзиція – багаторічний чагарник сімейства маслинових. Форзиція прикрашає своїм цвітінням сади з березня по квітень. Її золотисто-жовті чотирьохлисті квітки, схожі на дзвіночки, пухнастою хмарою огортають гнучкі, безлисті стебла. А ось овальне, трохи зубчасте листя з'являється пізніше – після закінчення періоду цвітіння. Унікальна рослина: спочатку цвіте, а потім випускає листя і молоду поросль.
Родом форзиція зі Східної Азії. Але прекрасна азіатка підкорила Європу ще в 18 столітті і зараз займає гідне місце в садах середньої та південної смуги Росії. Вона привертає садівників своєю унікальністю, а її яскраве цвітіння на фоні «голих» після зими дерев, воістину приводить в захоплення.
РОЗМНОЖЕННЯ ФОРЗИЦІЇ
Розмножують золотисту азіатку восени, живцями або відводками (плакучі форми), рідше – насінням. Розмноження відводками – найбільш легкий спосіб, адже спадаючі гілки форзиції, стикаючись із землею, можуть вкорінюватися самостійно. Але щоб розмножити форзицію відводками так, як вам потрібно, восени пригніть її нижні гілки до землі, ледве надріжте кору в тому місці, яке станете прикопувати, закріпіть гілки і присипте їх грунтом на 10-15 см. А навесні обріжте відводки від материнської рослини, і вже через рік молода азіатка зацвіте.
Розмножувати її можна і живцями: зеленими або здеревілими. Зелені живці нарізають на початку червня, витримують в розчині стимуляторів («Корневин» або «Епін»), потім укорінюють і вкривають плівкою. До осені рослина приживається і готова до зимівлі. Не забудьте на зиму присипати грунт сухим листям або соломою на висоту 15-20 см.
Розмноження здеревілими живцями теж не складає особливої складності. Восени товсті гілки нарізають на живці розміром 15-18 см, потім вкопують їх у землю, заглиблюючи на 8-10 см, так, щоб на надземній частині залишилося кілька бруньок. Потім посадиші ретельно укутують листям. Крім того, можна придбати готові саджанці рослини.
ПОСАДКА ФОРЗИЦІЇ
Саджанці форзиції висаджують восени, вибираючи сонячні безвітряні місця та враховуючи особливості кожного сорту. Втім – вона може прекрасно себе почувати і в півтіні, тому доречно виглядає і під вікнами заміського будинку. Золотиста азіатка любить легкі та родючі грунти. Ідеальна грунтова суміш для неї складається з гумусу, листової землі і піску в співвідношенні: 1:1:2. Ями під посадку роблять розміром 60х60 см і заглиблюють на 70-80 см, дотримуючись відстані між ними в 1-3 метри, залежно від розміру дорослої рослини. Ямки на чверть засипають дренажним шаром – щебенем або битою цеглою. Потім акуратно розміщують саджанець в лунці, присипають його заздалегідь підготовленою грунтовою сумішшю і рясно поливають.
ДОГЛЯД ЗА ФОРЗИЦІЄЮ
Щоосені кущі форзиції мульчують опалим листям або соломою, а гнучкі звисаючі гілки пригинають до землі, закріплюють і ретельно вкривають ялиновим гіллям. Навесні мульчуючий шар знімають, гілки звільняють, а під кущі підсипають товстий шар перегною або гною (але не дуже близько до основи стебел) і вносять мінеральні добрива з розрахунку 70-80 гр на кв. м. У період вегетації форзицію не поливають. Вона краще переносить посуху, ніж надлишок вологи, тому потребує поливу тільки в особливо посушливі місяці.
Але найбільш відповідальний захід у догляді за форзицією – її щорічна підрізка. Врахуйте, що сильно обрізані кущі дуже погано цвітуть, тому у молодої порослі підрізають лише верхівки, а при декоративній підрізці зрізають тільки стебла, що сильно вибиваються із загальної композиції. Після зимівлі сухі гілки форзиції зрізають до здорової деревини, а після закінчення цвітіння вкорочують трохи менше половини відцвілих пагонів.
При правильному догляді форзиція буде вітати вас щовесни золотистими хмарами яскраво-жовтих квітів, а восени перетворювати сад в красиву казку, тому як її осіннє листя надзвичайно декоративне.
ВИДИ ФОРЗИЦІЇ
Форзиція має сім видів і безліч сортів, близьких за біологічними ознаками. Для висадки в садах середньої смуги Росії використовують зазвичай форзицію звисаючу (пониклу), проміжну (гібридну) і яйцеподібну. До теплого клімату південних регіонів прекрасно адаптована форзиція європейська та темно-зелена. Розглянемо характерні особливості кожного з цих видів.
ФОРЗИЦІЯ ЗВИСАЮЧА
Форзиція звисаюча – це розлогий чагарник заввишки до 3 м з пониклими дугастими гілками. Її яскраво-золотисті квітки діаметром 2-2.5 см зібрані в суцвіття по 3-5 штук (іноді ростуть поодиноко). На стеблах оливкового кольору купчасто ростуть просте овальне листя з зубчастими краями, а у молодої порослі трійчасті листочки. У ландшафтному дизайні форзицію звисаючу успішно використовують для декорування стін будинків, розташовуючи на шпалерах. Зазначу дві найбільш декоративні форми форзиції звисаючої: строката і Форчуна.
Форзиція звисаюча строката
Форзиція звисаюча строката цвіте яскравими жовто-жовтогарячими квітками. Має зазубрене темно-зелене листя мечоподібної форми, обрисоване яскравою жовтою облямівкою. У ландшафті виглядає вельми декоративно.
Форзиція звисаюча Форчуна – декоративний чагарник, перші два-три роки має прямостоячі гілки, а потім випускаючий дугоподібні вигнуті пагони. Квітки оранжево-жовтого кольору зібрані в кисті по 2-5 штук і рясно всипають кущ під час цвітіння.
В результаті вдалих експериментів селекторів, вийшов морозостійкий та посухостійкий вид форзиції, яку називають гібридною або проміжною. Її розкішний кущ висотою до 3.5 м, має прямі і пониклі пагони, обсипані яскраво-жовтими квітками. Листя овально-ланцетне просте, рідше – трійчасте.
Форзиція яйцеподібна – витончений чагарник висотою до 2 м з широко розлогою кроною. Її поодинокі яскраво-жовті квітки золотистим серпанком покривають весь кущ. На зміну квіткам приходить довге овальне листя, що загострюється до верхівки. Форзиція яйцеподібна зацвітає раніше за інші види рослини, але цвітіння нетривале – від 12 до 18 днів. Зате вона дуже ошатна восени: її помаранчеве, жовте і темно-пурпурне листя чудово прикрашає в'янучий сад.
Товсті пружні стебла форзиції європейської утворюють розкішну півсферу діаметром до 3 м і простягаються вгору на 1.5-2 м. Цвіте великими дзвоновими квітками яскраво-лимонного кольору. Її довго-овальне листя (від 4 до 8 см) має ніжний світло-зелений відтінок. Відрізняється довговічністю, на одному місці може прожити більше 70 років.
Цей вид форзиції отримав свою назву завдяки темно-зеленому забарвленню гілок, що досягають 3 м у висоту. Її яскраві салатові квітки зібрані в пучки по 3 шт., рідше бувають поодинокі. Листя вузьколанцетне просте, зазубрене тільки біля верхньої частини. Форзиція темно-зелена посухостійка і більше теплолюбна, ніж інші види рослини.
