Як створити пермакультурний дизайн ділянки

Задамося питанням: "Яким чином я можу змусити цю землю давати мені те, що я хочу отримати?" Це шлях звичайної людини. Тут надмірна праця. Інтенсивне використання ресурсів і навіть зневага довгостроковими інтересами. По справжньому довготривалими, з думкою про те, що ми передамо дітям і онукам.

Але, можна і по-іншому: "Що може дати мені ця земля?" Це шлях пермакультури. Створення стійкої екосистеми. З турботою про землю, про людей.

Отже, починаємо з визначення своїх завдань і можливостей ділянки. Перше, до чого треба бути готовим – це переглядати завдання через неможливість їх виконати на даній конкретній ділянці. Тому що дизайн ділянки це динамічний процес, не застиглий, ми маємо справу з живими формами життя.

1. Ідентифікація ресурсів

• Скласти список видів характерних для цієї місцевості.
• Подивитися інформацію про опади, повені, можливі джерела пожеж чи інших несприятливих впливах. А чи є вони?
• Поговорити з місцевими жителями: що вони садять, як ведуть господарство, де беруть воду, якої вона якості.
• Якщо немає жителів, доведеться користуватися іншими джерелами інформації. Ну і карти гугл ніхто не відміняв.
• Отримуємо загальну картину.

Наприклад: Дар'іно. Володимирська область. 94 км від МКАД
Грунти дерново-підзолисті, суглинисті, ліс змішаний, переважають берези та ялини. Також сосен багато. Територію можна назвати повністю деградованою.
Див. карту. Добре мати геологорозвідувальні дані і дані по воді.

Неможливо провести планування, ґрунтуючись тільки на даних карти. Поєднуємо їх з спостереженням. «Карта – це ще не територія».

У Дар'іно ми бачимо сумну картину. Землі немає ... Рослинності немає ... .грунтове життя порушене ... .Перехід до спостережень.

2. Спостереження

Ми отримуємо великий об’єм інформації і його краще записувати. Фото і відео фіксація. Робимо невеликі замітки та ескізи. Крім того, важливо зафіксувати свої відчуття. Запахи, смак, повітря, де відчуваємо втому, де подобається, де не подобається. Які думки нас відвідують в різних місцях ділянки. Відчуваємо тиск, тепло або холод. Мікроклімат створюють будівлі, дерева, паркани, сусідські будинки і т.д. Вчимося усвідомлювати своє тіло – воно завжди подає сигнали.

Можемо поспостерігати за патернами і процесами. Навіть на такій деградованій території щось відбувається. Що? Якщо є дерева – як вони ростуть, на каменях, може бути стовбур викривлений. Чому? Можливо, з цього боку постійно дме холодний вітер?
Маренкіно. 85 км від МКАД. Незамерзаюче джерело Сергія Радонезького.

• Кульбаба, чорниця – ознака кислого грунту.
• Щавель – щільний, глинистий грунт.
• Великі дерева на порожніх місцях – значить є вода на глибині не більше 1-,1,5.
• Якщо на ділянці будяк, колючки, кисличка, паслін і неїстівні для тварин рослини – значить ділянка використовувалася занадто інтенсивно і неправильно. Не давали можливості відновитися рослинності. Теж можна сказати, якщо є яри, а стежки дуже щільні. Якщо є рослини, які цвітуть і плодоносять раніше, ніж в інших місцях, значить сприятливий міроклімат. Якщо на якійсь стороні дерева гілки ростуть більш густо – це вказує на переважний напрямок вітрів.

Дуже часто по деревах можна визначити зону частих заморозків. І з якого боку рухається холодне повітря.

Дуже важливо позначити проблемні питання ділянки. І подумати, як їх можна використовувати.

Приклад з болотистими ґрунтами. Не поспішайте осушувати болотисті місця на ділянці. Створіть ставок, використовуйте вологолюбні рослини. Висадіть верби, берези, якщо у вас в четвертій зоні знаходиться болото. Або їстівні ягоди, якщо в 1-2 зоні. Використовуйте ефект кромки! При переході до болотистої ділянки.

Їстівні рослини для болотистих місць:

• Ожина видова і малина
• Чорниця, журавлина, брусниця
• Аронія
• Бузина чорна
• Щитовник
  
• Страчетник звичайний (вживають в їжу як спаржу)

Багаторічники

Весна

• Бадан (бергенія)
• Калюжниця болотна
• Незабудка болотна
• Примула японська
• Купальниця

Літо

• Арункус (волжанка)
• Астільба
• Гібіскус
• Іриси сибірські і японські
• Мімулюс (губастик)
• Роджерсія
• Традесканція

Все літо й осінь

• Лобелія сидячилиста
• Посконник коноплевідний (еупаторіум)
• Циміцифуга

Однорічники

• Мімулюс
• Трави
• Деревій, хвощ

Цибулинні (весна)

• Арізема
• Лілія канадська
• Калла

Іноді такі ділянки краще залишити недоторканими, і розглядати їх як заповідні зони.
Найчастіше роблять водойми в болотистих місцях. А наявний торф використовують як добрива. Якщо є запаси глини – використовують або при будівництві або для виробів.

Якщо на місцевості часті пожежі, то заселяються колючі види з великою кількістю насіння.
 
Завдання – зібрати якомога більше інформації про ресурси. Вони можуть бути:

• Ресурси землі. Родючість грунту. Характеристики.
• Біологічні ресурси. Тварини, рослини, комахи.
• Енергетичні ресурси. Пов'язані з вітром. Водою. Деревиною. Газом.
• Соціальні ресурси. Відносини з владою. Сусідами. Можливість використання ділянки для проведення семінарів. Для відпочинку. Транспортна доступність.

Свої ідеї ми черпаємо з спостереження за природними патернами, взаємозв'язками. Наприклад. Так звані рослини-піонери – які готують умови для зростання інших видів, люблять рости біля огорож і стовпів. Чому? На стовпах люблять відпочивати птиці, збагачуючи грунт фосфатами. Ми можемо залучити птахів розставивши стовпи на ділянці, в городі, близько молодих фруктових дерев. У місцях з посушливим кліматом дерева воліють рости в низинах, де накопичується волога. Використовуємо це.

3. Зовнішні ресурси

Дізнаємося про місцеві особливості. Лісопилки, звалища, ферми, виробництва, стайні, ресторани, птахоферми і т.д.

Відходи цих виробництв можемо використовувати. На початковому етапі, коли немає свого добрива і т.д.

Також важливо проаналізувати можливості доступу до зовнішніх ресурсів! Маємо на увазі школи, магазини, і послуги в широкому сенсі слова. Важлива доступність цих ресурсів на початковому періоді організації нашого пермакультурного господарства.

Також об'єктивно оцінюємо власні можливості і здібності. А також наявні фінансові ресурси.

Чи знайде попит те, що ви збираєтеся робити? Чи можна це реалізувати на місцевому ринку, щоб виключити транспортні витрати і т.д.

Який ринок. Чи є можливість отримання кредиту під ваш проект. Складаємо міні-бізнес план.

4. Топографічні особливості ділянки

Розглядаємо. Наносимо на карту. Великі зміни рельєфу дуже дорогі. Зазвичай не окупають себе. Тільки невеликі втручання.

Враховуємо такі топографічні особливості:

• Освітлені сонцем схили і в тіні западини
• Уступи і виходи породи на поверхню
• Нерівності грунту
• Красивий і некрасивий види
• Заболочені ділянки, яри і т.д.

Краща ділянка та, де таких особливостей більше.

Але! Премакультуру можна практикувати в будь-яких умовах !!! Високогірний схил, пустеля або болотиста місцевість.

Не ми змінюємо наявний ландшафт, але ландшафт визначає можливості. Це ключик до створення стабільної системи на ділянці. Така система буде існувати довго.