Ви не знайдете тут регулярності та симетрії європейських скульптурних садів, не побачите плавної споглядальної течії японської садової мізансцени – в неосяжних просторах, створених Дженксом, панує пустельність і тектоніка місячних пейзажів, що перемежається фантастичними архітектурно-матеріалістичними вкрапленнями, збудованими за математичними, фізичними або генетичними законами. Він як роздум, як логічний потік, який у своєму протяжному нескінченному устремлінні вперед весь час натикається на химерні загадки світобудови.
«Бачити світ в піщинці, ця поетична здатність проникнення в суть речей і буття Вільяма Блейка, означає знайти відношення між великим і малим, наукою і духовністю, всесвіту і пейзажем. Ця космічна рівновага інспірує і живить розповідь моїх скульптурних, ландшафтних, та й теоретичних робіт. Я досліджую метафори, які лежать в основі живої природи і природного права, і паралелі, які вбудовують нас в світобудову так само грунтовно як крихітний паросток, і навіть тоді, коли наша свідомість відкидає саму ідею існування загального вселенського дому», – коментує свою ідейну позицію Чарльз Дженкс.