"Садової культури у нас немає ..."

Інтерв'ю з ландшафтним дизайнером Оксаною Хлібородовою.

Ландшафтний дизайнер Оксана Хлібородова розповіла про особливості російських садових посадок. Що саджають, як садять і скільки це коштує.

– Що просять зробити найчастіше? Що потрібно в саду людині, яка може собі дозволити витратити на його оформлення кілька мільйонів рублів?

– Зазвичай потрібно щось європейське. Багато хто просить англійський сад, хоча часто навіть не знають що це таке. Деякі хочуть зробити те, що бачили під час подорожей і поїздок – Прованс, Іспанія, зокрема Каталонія. Але в силу клімату не всі рослини у нас приживаються. Наприклад, в тому ж Провансі – лавандові поля, а у нас вони довго не проживуть.

– Кажуть, що в Росії не сформована садова культура більшість людей взагалі не мають уявлення про те, що таке сад і яким він буває. Це правда?

– Так, на жаль, садової культури у нас немає. У англійців, наприклад, вона є, у американців теж якась своя, особлива. У нас людина не розуміє – як повинен виглядати хороший сад, та людям це й не треба. Вони не знають рослин, не цікавляться ними.
 
– З кожного правила повинні бути винятки. Зустрічаються справжні естети?

– Безумовно. Є люди, які розбираються, вони хочуть, щоб в саду були хороші цікаві рослини. Є ще одна категорія замовників, які вибирають цікавий декор, альтанку, для них рослини відіграють другорядну роль, служать певним доповненням. З такими теж цікаво працювати. Тим більше, цей підхід мені дуже близький, тому що я за освітою архітектор, закінчила свого часу МАРХІ. Ботаніка – це моя друга освіта. Мені завжди були цікаві якісь архітектурні рішення і незвичайне геометричне планування.

– Дуже часто люди купують трохи землі в престижному дорогому місці, ставлять там величезний будинок і місця для озеленення залишається зовсім мало. Як ви поступаєте в подібних випадках?

– Архітектурні підходи якраз і гарні в першу чергу для маленьких садків. На трьох сотках поміщається все, що потрібно людині – пергола або альтанка, їдальня, водойма, газон, хороші квітники, розарій. Навіть якщо для зелені залишається дві сотки – нічого страшного, можна дуже багато всього цікавого зробити. Виходить такий інтер'єрний простір, зелена кімната.
 
– А якщо говорити про великі території – чи часто доводиться з ними працювати, і яка специфіка?

– Дивіться про які розміри ділянки йде мова. Середній варіант – це шістнадцять-двадцять соток, до тридцяти. При такому масштабі застосовується стандартний підхід, коли по периферії ділянки висаджуються крупноміри, щоб сховатися від сусідів, навколо будинку якесь засадження – кущі, різні невисокі рослини і залишається газонна серединка – там вже всяка краса.
 
А буває, що ділянка кілька гектарів. Зараз люди купують сільськогосподарські паї, які розміром по п'ять-десять гектарів. Як правило, намагаються брати в красивому місці, щоб був спуск до озера або річки.

– Тобто виходить така нова російська садиба ...

– Я колись своїм студентам пояснювала про садибу. Якщо брати плани класичних російських садиб, що збереглися, то там господарські будівлі займають досить багато місця: церква, стайня, сироварня, псарня і багато всього іншого. Територія була насичена функціональними елементами і виходила розумна структура. А зараз люди беруть десять гектарів і кажуть: що-небудь мені посадіть. Їм не потрібні ці госпбудівлі. Буває, що курочок заведуть або міні-зоопарк зроблять, але це одна-дві споруди. Тому нема чим заповнювати ці великі простори.

– А як дизайнери зазвичай пропонують вирішувати проблему незаповненого простору?

– Дуже багато хто просто збільшують масштаб один до двох: роблять гірочку, але побільше, водойма, але побільше. А коли п'ять гектар, то розмір потрібен не один до двох, а один до ста. Там обов'язково потрібна структура.

– Але ж це, напевно, дуже дорого ...

– На десять гектарів треба кілька мільйонів доларів.

– Готові люди «закопувати» такі гроші в землю?

– В тому-то й справа, що вони не готові вкладати стільки багато грошей. Виходить, що якусь розумну структуру там не зробиш просто тому, що не вистачає бюджетних коштів. Завдання перед дизайнером стоїть дуже суперечливе. Якщо в маленькому просторі двадцять крупномірів можна посадити і буде нормально, то на такому просторі вони губляться – як було голе поле, так і залишилося. Доводиться ізмудрятися з цими великими просторами. Намагаємося робити якісь лінії газонів, квітники, якесь різнотрав'я, групи чагарників. Хоч якось на цьому грати.

– Зараз досить динамічно розвивається область різних матеріалів для будівництва та оформлення. Що на ваш погляд цікавого з'явилося останнім часом на ринку для садового інтер'єру?

– З'явився інноваційний садовий текстиль. Тканини, які не змочуються, як фіранки для ванної, можна їх мити, чистити, їм не страшний дощ. Можна з такого матеріалу робити штори, скатертини, вони можуть бути присутніми в оформленні саду і як оббивка для м'яких меблів. Наприклад, якщо оформити альтанку барбекю в такому «домашньому» стилі, то це дасть зовсім інше відчуття – затишне, інтер'єрне. А якщо ще додати не садові, а більше інтер'єрних предметів. Якихось дрібниць, то створюється відчуття саме живої зеленої кімнати під відкритим небом.