Ландшафтний дизайн своїми руками

Мабуть, один з найбільш вдалих способів ефективного використання простору саду – це поділ його на окремі зони, призначені для різних видів діяльності. Причому це стосується не тільки великих ділянок, де є можливість дати волю фантазії та уяві, а й маленьких площ, де чіткий розподіл допоможе «працювати» кожному шматочку землі.

Основними зонами є, як правило, в'їзна, господарська, зона тихого відпочинку, сад-город, дитяча, спортивний майданчик. Причому кожній з цих зон пред'являються свої вимоги, тому їх розташування необхідно ретельно продумати і спланувати. Щоб спростити цей процес, можна заздалегідь записати на папері відповіді на приблизно такі питання: як часто ми приймаємо гостей і в якій кількості? Скільки у нас дітей і якого віку? Чи часто ми займаємося спортом і яким? Чи хочемо ми просторий город або невеликий сад? Чи є у нас домашні тварини і чи плануємо їх заводити? Чи буде на ділянці водойма? і т.д. Зрозумівши, таким чином, чим ви будете займатися на своїй ділянці і для яких цілей він вам потрібен, можна приступати до планування зон.



Місце для саду та городу необхідно вибирати з максимумом освітлення, щоб рослинам не доводилося боротися за місце під сонцем. Причому городу потрібно більше освітлення, ніж саду. Господарська зона обладнується в залежності від того, чим там планують займатися господарі. Відповідно, і споруди можуть бути різними: навіси, майстерні, сарай для зберігання інструментів і т.д. Головне, щоб усе це не впадало в очі, тому господарську зону, як правило, розташовують у дальньому кутку ділянки, або «приховують» не найгарніші споруди за оригінальним декоративним виглядом. В'їзна зона знаходиться зазвичай якомога ближче до дороги. Там організовують зручний в'їзд для автомобіля, а також гостьову стоянку, якщо планується часте відвідування гостей. Дитячий майданчик обов'язково повинен проглядатися з вікон будинку, бажано з декількох кімнат. Обладнується вона в залежності від віку та кількості дітей, головне, щоб як мінімум 30% даної території перебували в тіні. Сьогодні виробники пропонують широкий вибір різноманітних дитячих комплексів, які легко монтуються і переробляються в міру росту дітей. Спортивний майданчик може бути символічним (відкрите місце для ігор) або влаштованим за всіма правилами, якщо господарі професійно займаються спортом. Зона тихого відпочинку каже сама за себе: розташовується вона в тихому, захищеному від вітру місці далеко від дороги. Тут повинні бути всі умови для відпочинку і розслаблення (альтанки, мангал, електрика, лавки, гамак і т.д).


Об'єднання

Правильне і продумане розташування зон допоможе ефективно використовувати кожен метр землі, скоротити час переходу між зонами, заощадити зусилля у догляді за ділянкою. Так, в'їзну зону краще розташувати на тій стороні, де буде город – це спростить завезення грунту, рослин і добрив. Там же можна облаштувати і господарську зону, адже знадобиться місце для зберігання інструменту. «Сховати» не найгарніші госпбудівлі можна за штучним пагорбом, наприклад, або за живою огорожею. Можна поєднати поділ з садом і замість огорожі висадити садові кущі та дерева, якщо місце для них підходить.


Зона відпочинку, як правило, знаходиться поруч з будинком. Вона може бути логічним закінченням веранди або тераси. Тут же цілком закономірним стане розміщення дитячого майданчика, щоб діти не залишалися без нагляду. Ці зони зовсім не потребують чіткого розмежування, вони можуть плавно перетікати одна в іншу за допомогою газонів, квітників та доріжок. Спортивний майданчик теж розташовується поруч із зоною відпочинку і або відділяється спеціальним покриттям для масштабних занять спортом (волейбол, великий теніс), або засівається газонною травою, але розміщується трохи віддалік, щоб не заважати відпочивальникам та дотримуватися техніки безпеки.


Що стосується загального поділу зон, то він може бути чітким і визначеним, так і злегка наміченим – все залежить від смаків і фантазії господарів. Прийомів розмежування – безліч. Найпоширенішим є використання рослин. Це можуть бути живі огорожі (як високі для приховування не найбільш привабливих елементів пейзажу, так і маленькі для ледь наміченого поділу); клумби з високими квітами; ліани, що в’ються по решіткам і аркам. Дуже добре для розмежування підходять хвойні дерева – вони надійно приховують небажані елементи, є вдалим рішенням для утримання снігу, зберігають привабливий вигляд протягом усього року. Крім того, ялину, що окремо стоїть, або невелику сосну можна прикрашати на новорічні свята і водити хороводи, що, безсумнівно, принесе радість і дітям, і дорослим. З іншого боку, листяні представляють більшу різноманітність фарб, форм і розмірів.


Поділ ділянки. Дендроплан

Присадибна ділянка в розумінні багатьох – це не тільки свіжі овочі і фрукти до столу, а й затишок і краса. Щоб перетворити сад в райський куточок, потрібно багато знань, зусиль і терпіння. А в першу чергу необхідний великий досвід у вирощуванні рослин. Сад – це живі рослини, які з кожним роком змінюють свій зовнішній вигляд. І, що б уявити стан саду, скажімо, через три роки, потрібно знати, як виглядатиме та чи інша рослина через цей проміжок часу. Допоможе в цьому дендроплан.


Можна просто посадити рослини на ділянці, дотримуючись індивідуальних вимог до світла, грунту та поливу. Але в цьому випадку не варто сподіватися, що сад з ранньої весни і до пізньої осені, а можливо навіть і взимку, буде радувати око строкатим листям і різноманітним забарвленням квітів. Здається, що безперервного цвітіння на ділянці можна домогтися, висаджуючи рослини різного терміну цвітіння, але вказані в характеристиці терміни не завжди відповідають дійсності, оскільки наведені середньостатистичні показники. Так, наприклад, хризантема Корсика на півдні Росії розквітає на початку серпня, а в центральній частині Росії її цвітіння відсувається на 2 тижні, в той час як в описі вказується, що вона цвіте наприкінці липня.

Зробити цвітіння саду дійсно безперервним, а також врахувати сумісність рослин одна з одною і з оточуючими елементами будівель, витримати сад в одному стилі і виділити улюблену рослину із загальної зеленої маси зможе ландшафтний дизайнер. Звернення до фахівця звичайно вимагатиме фінансових витрат, але заощадить час і допоможе запобігти помилки. А найголовніше – вдавшись до послуг ландшафтного дизайнера один раз, садівник-любитель забуде про проблему правильного розміщення рослин в саду на довгі роки.


Що ж робить ландшафтний дизайнер? Відповідь проста – він складає дендроплан. Розробка дендроплану виконується з урахуванням рельєфу ділянки, складу грунту, кліматичних умов. Оскільки сад складається з декількох видів рослин, то враховуються і фітоценози – сформовані природні рослинні співтовариства, в яких рослини не конкурують одна з одною. Інакше уникнути масової загибелі рослин через загальні захворювання, або через придушення їх один одним не вдасться. При складанні груп рослин враховується їх тіньовитривалість і об’єм максимально розвиненої кореневої системи. Такі тонкощі, швидше за все, не відомі садівникові-любителю.

Дендроплан, по суті – креслення певного масштабу, на якому схематично зображені будинок і всі наявні або заплановані споруди, межі функціональних сегментів саду, доріжки та рослини.

Потрібно врахувати, що поодинокі рослини зображені у вигляді кола, а групові посадки у вигляді овалу або іншої геометричної форми, якій вони будуть відповідати на момент максимального зростання. Взагалі, колір та величина умовного позначення рослин показують розмір крони дорослої рослини і забарвлення її листя або квітів. Багатостовбурні види рослин зображуються як одностовбурне. Однорічні рослини зображуються повністю зафарбованим кружечком, як рослини, що підлягають видаленню. Наполовину зафарбованим кружечком позначаються рослини, які згодом підлягають заміні або пересадці. Якщо на момент складання дендроплану на присадибній ділянці вже є дерева, чагарники або квіти, то вони на підставі домовленості між замовником і виконавцем зазначаються на кресленні як ті, що підлягають видаленню або вписуються в загальну схему саду.

Разом з дендропланом ландшафтний дизайнер складає асортиментну відомість. Рослини, внесені в асортиментну відомість, можуть бути замінені за бажанням замовника на подібні. Як правило, це таблиця, що складається з п'яти граф.

• Порядковий номер рослини;
• Назва рослини (російська та латинська);
• Висота рослини;
• Кількість рослин в груповій посадці;
• Примітка.

Іноді додається 6 графа, в якій вказується ціна рослини в розпліднику. Залежно від функціонального призначення саду, в примітці вказуються такі характеристики:

• Забарвлення листя;
• Час цвітіння;
• Час плодоношення;
• Потребує /не потребує стрижку або обрізку;
• Схема поливного режиму;
• Схема світлового режиму;

Рослини в асортиментній відомості вказуються в певному порядку. Спочатку хвойні рослини, потім листяні, потім плодові, далі йдуть декоративні чагарники, плодові чагарники, в'юнкі рослини, вересові, почвопокривні та квіти. Якщо на дендроплані мається альпінарій, то рослини, що висаджуються на ньому, заносяться в окрему асортиментну відомість. Окремою асортиментною відомістю надається список рекомендованих однорічних рослин, які заповнять порожнечі в саду, поки виростуть основні рослини. В асортиментній відомості вказується висота рослини на момент висадки, якщо це багаторічник, і висота сформованої рослини, якщо це однорічник. Дворічні рослини при складанні дендроплану не використовуються.

Безпосередньо на дендроплані до кожного умовного позначення рослин виноситься посилання у вигляді дробу, де в чисельнику зазначається порядковий номер рослини в асортиментній відомості (1 графа), а в знаменнику вказується кількість рослин в даній групі (4 графа). Іноді знаменника немає, що говорить про те, що це одиночна рослина.

Грамотно складений дендроплан обов'язково має експлікацію – виноску на полях, в якій розшифровуються умовні позначення креслення. Це можуть бути умовні позначення і будівельних об'єктів, і водойм, і квітників. Детальну інформацію щодо спорудження цих об'єктів містять в собі окремі схеми.

На основі дендроплану складається посадкове креслення. Воно необхідне в процесі висадки рослин і має вигляд координатної площини. Креслення може бути загальним для всієї ділянки, а може окремо відображати квітники або альпінарії. У кресленні вказані точні координати посадочних ям або корит квітників.