Для чого потрібна обрізка та формування дерев? Основні види та способи

В цій статті я хочу роз’яснити основні завдання і значення формування та обрізування крони, тому що люди, які мають на своїй присадибній ділянці плодові дерева, можливо і знають, що їх треба обрізати та формувати. Як виконувати обрізку та основні завдання цих операцій багатьом з них невідомі.

Формування крони молодих дерев і обрізування плодоносних проводять залежно від особливостей різних порід, підщеп, які використані при щепленні, сортів, віку дерев. Формування крони – це комплекс прийомів, за допомогою яких створюють певний об’єм, форму і конструкцію крони. Формуючи крону, ми закладаємо передумови для отримання високих та якісних врожаїв.

Основними завданнями формування крон молодих дерев є:

1. Забезпечення як найшвидшого вступу дерев у плодоношення, високого врожаю і якості плодів;
2. Створення міцного скелета крони, здатного витримувати високе навантаження врожаєм;
3. Формування крон невеликого об’єму, зручних для догляду та збирання врожаю;
4. Створення таких конструкцій і форм крон, які б забезпечували оптимальну освітленість.

Обрізування крон – це сукупність прийомів (укорочування пагонів чи гілок або їх видалення з крони), спрямованих на регулювання росту та покращення освітленості крони. В кінцевому результаті ці заходи проявляються у зміні активності росту і плодоношення. Основною метою обрізування крони є подолання періодичності плодоношення, яка дуже часто проявляється у дерев які не обрізаються.


Обрізування крон плодоносних дерев разом з разом із іншими агротехнічними заходами поліпшує освітлення всіх частин крони, підвищує інтенсивність фотосинтезу, посилює активний ріст дерев, сприяє одержанню високих урожаїв та забезпечує високу якість плодів.

Способи і строки формування та обрізування крон

Розрізняють такі основні способи формування крон плодових дерев:

• формуюче обрізування – укорочування і проріджування;
• згинання та відхилення пагонів і гілок з одночасним проріджуванням;
• проріджування;
• формуюче обрізування, відхилення гілок і згинання пагонів;

Формуюче обрізування крон молодих дерев, як і інші способи формування, застосовують з метою створення певної конструкції і форми крони та закладання плодоносних та ростових гілочок. При цьому укорочують пагони та гілки і проріджують крону. Укорочування може бути сильним, коли відрізують верхню половину пагона чи гілки, помірним і слабким. Сильне вкорочування позитивно впливає на посилення процесів росту, та одними з негативних наслідків є загущення крони та затримка вступу дерев у плодоношення. При помірному укорочуванні ці негативні наслідки помітно послаблюються, а слабке вкорочування чи його поєднання з помірним є найбільш раціональним при формуванні крон. При проріджуванні (видаленні гілок на кільце) рослинам наносять менш відчутні подразнення, ніж під час укорочування. Саме тому рослини менше реагують на проріджування (лише біля ран можуть утворюватись жирові пагони). Проріджуванням поліпшують освітлення крон і повітряний режим, запобігають пошкодженню дерев хворобами та шкідниками. Укорочуванням регулюють активність ростових і формоутворювальних процесів, змінюють напрям росту пагонів і гілок, а також поліпшують інтенсивність фотосинтезу.

Формування крон згинанням пагонів, відхиленням гілок та проріджуванням застосовують здебільшого у формових садах. За допомогою цих прийомів створюють різноманітні декоративні форми крон. Проріджування застосовують як додатковий прийом для видалення гілок у місцях загущення навесні.

У садівництві застосовують такі типи обрізування крон плодоносних дерев:

1. санітарне, омолоджуюче (відновлююче),
2. формуюче (диференційоване),
3. детальне.

Санітарне обрізування – це видалення з крони сухих, пошкоджених хворобами і шкідниками та зламаних гілок, а також тих, що загущують крону. Таке обрізування поліпшує освітлення крони, полегшує догляд за садом, запобігає поширенню хвороб та шкідників.

Омолоджуюче обрізування – укорочування гілок на 2-8 річний від кінця приріст нормальної (не менше 35 см) довжини застосовують з метою відновлення активного росту пагонів і регулювання плодоношення. Розрізняють слабке омолоджуюче обрізування, помірне і сильне. Гілки укорочують на одну з бічних молодих гілок, спрямованих у потрібному напрямі. У дерев, які недавно почали плодоносити, періодично укорочують лише гілки із слабким приростом.

Омолоджування проводять періодично – один раз у 2-4 роки, коли врожай низький або зовсім не формується.

Формуюче обрізування (проріджування однорічних приростів) роблять наступного року після омолоджування з метою формування нових гілок. При цьому формують провідники основних гілок, вирізуючи конкуренти, видаляють зайві прирости у місцях загущення.

Детальне обрізування – це укорочування однорічних приростів та плодових утворень(плодух), проріджування крони. Близько 20-50 % плодух укорочують на молоді кільчатки, у місцях загущення їх проріджують. Старі обростаючі гілочки укорочують на 1/2 довжини. Дирові пагони укорочують до 20-30 см, а при загущенні проріджують.

Строки формування залежать від його способу, біологічних особливостей порід, сортів, а також кліматичних умов. Так, згинання пагонів при формуванні крон проводять у червні-серпні, рідше – у зимово-весняний період. Формуюче обрізування крон яблуні до 3-річного віку дерев доцільно робити з лютого по квітень. В усіх зонах плодівництва України крони літніх і осінніх зимостійких сортів яблуні віком понад 3 роки можна формувати обрізуванням протягом листопада-лютого. У південних районах в осінньо-зимовий період можна обрізувати і найбільш зимостійкі зимові сорти яблуні, а в центральних, північно-східних і північно-західних їх обрізують у лютому-квітні. Протягом листопада-лютого можна формувати обрізуванням крони сливи у південних районах. В усіх зонах України недостатньо зимостійкі сорти яблуні, груші і кісточкові породи обрізують у березні-квітні.