Садові огорожі

Садова огорожа для людини творчої – це не просто металева решітка, дерев'яний паркан або цегляна стіна. Це ще один спосіб перетворити своє житло і прилеглий до нього сад в найзатишніше і неповторне місце на землі, свій власний райський куточок, де можна відпочити не тільки тілом, а й душею. Як не можна краще відповідає цим цілям декоративна огорожа з живих дерев і чагарників. Жива огорожа – найбільш природне продовження приміського пейзажу, завдяки якому ваш сад буде органічно перетікати в навколишній ландшафт і перегукуватися з довколишніми природними об'єктами, не порушуючи їх плавну течію позбавленими смаку металевими прутами або незграбною кам'яною кладкою.

Але служити декоративним обрамленням і природною межею території саду – далеко не єдина функція зеленої огорожі. Якщо йдеться про дерева, то це прекрасний спосіб уберегти більш ніжних мешканців саду від різких поривів вітру, адже дерева можуть досягати у висоту понад чотирьох метрів. Більш того, жива стіна цілком здатна захистити вас і ваше майно не тільки від цікавих, але цілком миролюбних роззяв, а й від злісних розкрадачів приватної власності і всього нажитого непосильною працею, що вирішили помірятися силами з заростями колючих чагарників і могутніми смерековими гілками.

Якщо ви хочете розділити сад на кілька функціональних зон, акуратні ряди з чагарників та іншої рослинності стануть найкращим рішенням. Крім можливості вибудовувати різні сюжетні композиції з квітів та рослин, ви зможете приховати господарські будови, відокремити ігрову чи спортивний майданчик, оформити зеленою ширмою альтанку в затишному куточку саду. І все ж жива огорожа – це насамперед розкішна декоративна прикраса, якою при вмілому підході до справи можна милуватися не менше, аніж клумбою з найпрекраснішими трояндами. До речі, чудовим обрамленням для розарію послужить невисокий чагарник.

Європейські мешканці давно і небезуспішно використовують ці прийоми у себе в садах, що ж стосується вітчизняних ландшафтних дизайнерів, то у них є власні секрети і спостереження, що враховують кліматичні умови нашої країни.

Хвойні та листяні дерева і чагарники однаково добре підходять для створення живих огорож, і в кожного з них є свої переваги. Вибравши для оформлення саду хвойні породи, ви отримаєте пишне вічнозелене свято за вікном, яке, спочатку може потребувати уваги і турботи. Взимку доведеться вкривати молоді гілки, що набирають силу, від замерзання, а з приходом весни – від яскравих сонячних променів, здатних викликати буріння хвої. Якщо вам необхідна надійна і висока огорожа, то краще і простіше ялини звичайної не знайти. Для оформлення саду елітного будинку чудово підійдуть представники хвойної аристократії – блакитна ялина та сосна.

Роль солідної огорожі висотою до 1,5 м або невисокого бордюру для квіткової клумби із задоволенням візьме на себе самшит, чий поступливий характер і багата, чітко окреслена зелена шевелюра напевно припаде до смаку багатьом.

Тим, хто віддає перевагу м'яким округлим формам, варто звернути увагу на тую західну. Вона вельми невибаглива, добре переносить зиму, має підвищений імунітет до садових шкідників і різних захворювань. Їй не страшні ні сильний вітер, ні відсутність сонячних променів, вона відрізняється помірним апетитом відносно вологості і складу грунту, хоча фахівці радять висаджувати туєві чагарники в суглинний, родючий, супіщаний або вологий піщаний грунт. Втім, як поведе себе туя на конкретній ділянці, залежить від моторності її господаря.

Листяні кущі також досить невибагливі до умов проживання і, до того ж, швидко ростуть. Більшість видів не доставляють особливого клопоту майстровитим перукарям зелених насаджень і слухняно дозволяють створювати собі гарні зачіски з періодичністю два рази на рік (восени і навесні), які довгий час зберігають форму без всяких фіксаторів. Втім, трапляються серед них і чисто декоративні створіння, які за відсутності належного догляду будуть марніти на очах.

Подібні клопоти вам ні до чого? Тоді прийміть рішення на користь бирючини, яка вкрай невибаглива і чудово адаптована до підчас суворих погодних умов середньої смуги. Якщо на першому місці для вас стоїть легкість та охайність стрижки, можна вибрати барбарис або глід. А для тих, хто хоче за один рік виростити в саду не менш ніж півтораметрові зарості, найшвидшим варіантом буде дерен білий.

Жителям європейської частини країни можна порекомендувати будь-який з сортів таволги японської, яка взимку не поступиться тріскучим морозам, а влітку не піддасться посухи. Проте даній рослині необхідно дати свободу рости так, як велять їй закони природи: шикарні локони у вигляді білих та рожевих суцвіть, що вінчають молоді пагони, щедро відплатять вам за доброту вже в червні і будуть радувати чудовим кольором протягом усіх літніх місяців. Висота цього чагарника не перевищує 1,5 м.

Догляд за такими чагарниками досить складний, і довіряти його необхідно тільки професіоналам, інакше можна легко зрізати нові пагони з квітучими бруньками. Звичайно, чіткості силуету при такій виборчій стрижці не добитися, але строгі форми на шкоду природній красі – не завжди правильне рішення. Так що якщо ви за красу, оселіть у своєму саду гортензію або садовий жасмин. Останній, крім кольору, порадує вас досить незвичайною формою крони у вигляді перевернутого трикутника, тому заздалегідь підготуйте рослини і квіти, які заповнять вільний простір навколо нижньої частини стовбура.

http://land.web-3.ru