Ступінь окультуреності ландшафтів

Маргінальні (побічні) природно-антропогенні ландшафти. При формуванні KJI часто виникають і різні маргінальні ландшафти (MJI). MJI – це по-різному змінені геоекосистеми периферійних зон побічного впливу господарської діяльності на прилеглі території. Наприклад, пошкоджені, деградуючі ландшафти зон впливу димових викидів, рудеральні комплекси звалищ та відходосховищ, геокомплекси еродованих схилів та присхилових частин сільгоспугідь, терикони та відвально-кар'єрні ПАЛ в районах гірничодобувних виробництв. Хижацька привласнююча та недбала експлуатація природних ресурсів часто веде до зниження економічної ефективності та зростання екологічної деградації ТПХС. Прикладами цього є, зокрема, засолені та еродовані занедбані сільгоспугіддя, бедленди, розбиті під впливом перевипасу худоби піски. До маргінальних ландшафтів, мабуть, можна віднести і перехідні, екотонні деградовані ландшафти різних частин ТПХС та зон їх впливу на суміжні території (еродовані та забруднені землі з пригнобленою рослинністю, евтрофовані водойми). За співвідношенням площ виробничо-орієнтованих, культивованих (культурних) та маргінальних ландшафтних комплексів побічно можна оцінювати рівень організації суспільства й досконалості виробництва. Чим більша частка площі ТПХС припадає на маргінальні ландшафти, тим нижче рівень культури виробництва і суспільства в цілому. За час активної господарської діяльності людства подібних маргінальних ландшафтів накопичилося безліч. При цьому звертає на себе увагу яскравість прояву в них негативних наслідків антропогенної діяльності й ускладненість їх подальшого господарського використання.

MJI – це негативно змінені та деградовані природні ландшафти сфер побічної дії сторони господарської діяльності або господарські угіддя, деградовані в результаті неправильної їх експлуатації і тому занедбані колись KJI.

Аналізуючи структуру антропогенно трансформованих ландшафтів, відразу видно, що всі вони складаються з природної та антропогенної (господарської) складових. Людина без природи незалежно від неї ніяких штучних, чисто антропогенних ландшафтів створити не може. Як і вся культура, антропогенна їх складова – це всього лише соціогосподарська надбудова природних ландшафтів. З живця верби виростає верба, а зі зробленого з верби крісла-гойдалки, якщо його посадити і поливати, знову ж таки може вирости не крісло, а тільки верба. Тому при аналізі антропогенно змінюваних ландшафтів можна говорити лише про співтворчість людини з природою в створенні їх нових варіацій. Термін «природно-антропогенний ландшафт», будучи найбільш загальним, нейтральним, дозволяє в класифікаціях та типологіях змінених ландшафтів посилювати значимість тих чи інших аспектів їх трансформації (тенісні корти, футбольні поля). До ПАЛ відносяться різні варіації природно-господарських геоекосистем, у назві яких підкреслюється їх виробнича орієнтація. Наприклад, агроландшафти, де природний рослинний покрив на орних землях заміщений агрофітоценозами; або промислові та міські ландшафти з глибоко зміненими властивостями та параметрами більшості природних компонентів, включаючи літогенні основу (кар'єрно-відвальні комплекси гірничодобувних виробництв).

До ПАЛ відносяться і ландшафти, в минулому змінені діяльністю людини, а тепер розвиваються самостійно. Однак і вони несуть в собі сліди колишнього антропогенного втручання. Наприклад, масиви вторинних лісів, луків, пусток, кар'єрно-відвальних комплексів, що поступово заростають, засолені землі колишніх сільськогосподарських ландшафтів. До ПАЛ відносяться і ландшафти садово-паркових комплексів, і обширних сфер побічного впливу різних видів господарської діяльності, а також меліоровані ландшафти з їх меліоративними системами.

ПАЛ можуть включати в себе природні та різні види трансформованих ландшафтів (окультурених, КЛ, МЛ), а також інженерні споруди.