Визначення основних понять (природноантропогенні, культурні та інші ландшафти)

Розглянемо деякі термінологічні та смислові аспекти поняття «ландшафт » у зв'язку із змінами їх людської  діяльністю.

У радянському - російському ландшафтоведенні поняття «ландшафт» асоціюється переважно з природним територіальним комплексом будь-якого або строго певного рангу. Л.С.Берг розглядав людей з їх культурою і плодами праці як складові частини ландшафтів. Однак провідну роль у них він все ж віддавав природній складовій ландшафтів.

У сучасній західній географії та ландшафтної екології ландшафт часто розуміється як якась територіальна екосистема кілометрової розмірності. Вона включає в себе морфологічно добре виражені на місцевості природні й господарські елементи (форми рельєфу, поля, лісові масиви і острови, водойми, лісосмуги, будови, дороги, заводи, поселення, кар'єри і т.д.), що визначають пейзажну (зовнішню, візуально обмежену) своєрідність території.

Поняття природно-антропогенний, культурний, антропогенний ландшафт багато російсьих вчених розглядають як синоніми змінених господарською діяльністю ландшафтів. Однак, бажаючи підкреслити особливу або провідну роль спрямованої людської діяльності в природі, деякі вчені називають їх просто антропогенними ландшафтами (Ф.Н.Мільков та ін.).

В.П.Алексєєв ( 1984), підкреслюючи тісний взаємозв'язок у них природного і антропогенного складових, називає їх антропогеоценоз. І.М.Забелін (1978 ) виділяє два типи антропогенних ландшафтів: культурний та природно-антропогенний. Культурний ландшафт формується під впливом постійних спрямованих антропогенних впливів на ландшафти, пов'язаних із задоволенням конкретних потреб людини. Природно-антропогенний ландшафт (за І.М.Забеліну ) виникає в процесі господарської діяльності, але потім розвивається стихійно, сам по собі. Все частіше в ландшафтно - геоекологічних класифікаціях природні та природно- антропогенні ландшафти відносяться до геоекосистем одного масштабу та ієрархічного рангу.

Природні та антропогенні фактори оцінюються як рівнозначні для формування та функціонування ПАЛ все більш високих рангів. В географічної та геоекологічній літературі можна зустріти різні назви антропогенно трансформованих ландшафтів (сільськогосподарські чи агроландшафти, селітебні, промислові, рекреаційні та ін.) Зазвичай їх називають природно- антропогенними, антропогенними, культурними або природно- господарськими ландшафтами.

Відомий географ М. В. Морозов називав антропогенно змінені ландшафти «очеловеченная природа». Іноді з приводу цієї термінології виникають безглузді (як про віру ) дискусії. Справа в тому, що вчений, використовуючи той або інший термін, підкреслює або особливо виділяє якийсь один, більш близький або потрібний йому аспект аналізованого складного природно- соціохгосподарського явища. Тому всі вони мають рівне право на використання в науці, а їх заборона «авторитетом» або «посадою» - явище антинаукове. Просто слід іноді додатково обумовлювати розглянутий аспект явища. У більшості ж випадків у публікаціях і виступах він і так ясний.

Будь-яке явище можна розглядати із загальних позицій або з різних, вужчих його ракурсів. Відповідно один і той же термін, що означає будь-яке явище, може визначатися по-різному.