Монблан на рівному місці

Перефразовуючи відомий вислів з фільму "Стережись автомобіля", можна сказати: кожен, хто має на своїй ділянці гірку, бажає від неї позбутися, і кожен, хто не має – мріє її створити.

Чому жителів рівнинної частини середньої смуги країни так тягне привнести в свій ландшафт чужий нам гірський рельєф, більш-менш зрозуміло. Всім хочеться мати на своїй ділянці що-небудь "видатне". Але багато хто не знає, що створити гірки й доглядати за ними досить важко, а часу та матеріальних витрат вони вимагають набагато більше, ніж звичайні клумби, рабатки та міксбордери. Але проте альпінарії й рокарії як елемент дизайну з кожним роком стають все популярнішими.

Правда, є якась плутанина в назвах. Виникла вона багато в чому завдяки іноземним виданням, де цей вид ландшафтного дизайну іменується "альпінаріями". Строго кажучи, альпінарії – це досить великі за площею споруди, які виконуються на природному рельєфі (в іншому випадку необхідно виробляти величезного обсягу земляні роботи); основу асортименту альпінарію повинні становити справжні альпійські рослини, вирощувати які в умовах середньої смуги досить складно – вони примхливі та вибагливі. Тому альпінарії створюють в основному ботанічні сади й садівники-професіонали.

В ландшафтній архітектурі споруди з каміння, щебеню та інших інертних матеріалів називають рокарієм, від англійського слова rock – камінь. Причому рокарій може бути виконаний не тільки у вертикальній, але й в горизонтальній площині, у вигляді кам'янистого осипу.
 
Перед початком будівництва не заважало б вирішити, в якому стилі ви хочете побудувати вашу гірку. Якщо перевага віддається красі каміння, а рослинам відводиться мінімальна площа, рокарій буде ближче до японського стилю. Якщо на гірці переважають хвойні рослини, злаки й полини - це скоріше англійський стиль. Для жителів середньої смуги країни ближче європейський стиль, коли в асортименті рослин багато красиво квітучих грунтопокривних рослин, що забезпечують безперервність декоративності гірки протягом сезону.

Шукаємо місце

Безсумнівно, найбільш вдалим рокарій виходить при використанні природного перепаду ландшафту. Якщо ж ділянка абсолютно рівна, але "гір" все одно хочеться, доведеться рельєф створювати штучно. Бажано, щоб місце, відведене під рокарій, було сонячним, оскільки в тіні доведеться обмежити асортимент рослин. Неприродно гірка виглядає на тлі паркану – необхідний фон, хоча б у вигляді посадки дерев або чагарників. Не рекомендовано розміщувати її й біля великого дерева, вона завжди буде здаватися менше своїх справжніх розмірів. Враховуючи крапель й схід снігу з даху, не варто створювати рокарій і дуже близько до будинку.

Визначаємо розмір

Звичайно ж розмір рокарія в першу чергу визначається вашими можливостями й бажаннями, але при цьому не заважає врахувати й розміри самої ділянки. Хоча невелика гірка майже завжди виглядає як "собача могилка", навіть якщо ділянка досить маленька. У цьому випадку варто подумати про природне продовження гірки у вигляді невеликої кам'янистої осипи або прилеглого до неї квітника з включенням каміння, щебеню та невеликої кількості рослин, вже присутніх в рокарії.

Збираємо каміння

Половина успіху при створенні рокарія – правильний вибір каміння. При цьому бажано дотримуватися деяких принципів. По-перше, камені повинні бути з однакового матеріалу. Гірка, складена з різних за походженням каменів, виглядає як колекція мінералогічного музею під відкритим небом. По-друге, варто врахувати, що обкочені гладкі валуни більше підходять для рокарія, виконаного на площині; брили з гострими виступами - для високої гірки, а шаруваті кам'яні плити – для створення підпірних стінок та кам'янистих терас. По-третє, практично неможливо скласти декоративну гірку з каменів однакового розміру (не важливо, великих або маленьких). Великі камені складають основу композиції, а їх природність підкреслюють більш дрібні.

Складаємо грунт

Якщо ви створюєте справжній альпінарій, грунт доведеться підбирати практично для кожної рослини. Якщо ж ваш вибір зупинився на гірці - для більшості рослин складається усереднена грунтова суміш. При цьому вона повинна бути досить легкою, до неї обов'язково додають пісок. І вологоємною, інакше рослини доведеться часто поливати, і тоді грунт може ущільнитися й зсуватися. Для збільшення вологоємності в грунтову суміш додають верховий торф. За поживністю вона повинна бути середньої або навіть бідною, оскільки при великій кількості поживних речовин почвопокривні рослини ізростають й старіють. У земляну суміш додають трохи живильного компоненту у вигляді дернової землі, компосту або перегною.

Якщо ви не хочете все життя прополювати бур'яни з вашої гірки (а вони так і норовлять забратися під каміння), то грунт перед використанням бажано просіяти через решето (сітку), а місце під майбутній рокарій обробити "Раундапом" або іншим гербіцидом.

Підбираємо рослини

У рокарії, як правило, бувають представлені такі групи рослин:

1. Хвойні та листопадні кущі. Перевага віддається низькорослим видам й сортам з повільним темпом зростання - ялівцям, туям, ялинам. З листопадних чагарників використовують в першу чергу листяно-декоративні види, наприклад барбариси, магонію, але доречні й красивоквітучі – таволги, перстач, хеномелис. Ці рослини складають силует гірки.
2. Кореневищні трав'янисті багаторічники. Краще вибирати види, за фізіологічним типом близькі до поняття "рокарій". Очевидно, що дельфініум, шикарні півонії та гладіолуси сюди не підходять. Більш доречні такі рослини, як гравілат, молочай багатоколірний, дрібнолисті хости, бадан. Вони складають об’єм гірки.
3. А основа асортименту – грунтопокривні рослини. Тут не обійтися без седумів, флоксу шилоподібного, аубрієтти, арабісу, різних гвоздик, ломикаменів та ін. Бажано віддати перевагу сортам та декоративним формам з різноманітно пофарбованим листям – добре адже, коли рослини продовжують "працювати" і після цвітіння.
4. Луковичні та дрібнолуковичні. Без них ранньою весною гірка виглядає досить понуро. При цьому треба пам'ятати, що більшість рослин цієї групи – ефемероїди, тобто після цвітіння повністю зникають з поверхні землі, тому для них в рокарії не відводять спеціального місця, а висаджують їх разом з грунтопокровними.
5. Річники. Багато фахівців вважають, що ця група рослин на гірці недоречна. Але, на жаль, більшість рослин, традиційно використовуваних на гірках, відцвітає навесні і в першій половині літа, а річники здатні заповнити недолік квітів. Звичайно, що підходять тільки види з "гірським" фізіономічним типом, тобто імітують грунтопокривні рослини: аліссум морський, лобелія, ерігерон Карвінського, цинерарія приморська.