Мої колеги погодяться, що потік робіт у сезон не дає можливості застосувати на практиці те, що вважається модним в даний момент. Добре ще, якщо виходить ефектний та оригінальний результат втілення задуманого проекту. І, тим не менш, перед новим ландшафтним сезоном схотілося нагадати собі та оточуючим, що ми не живемо в ізольованому суспільстві, слава богу. І в навколишньому світі відбуваються якісь процеси, пересічні з нашою професійною діяльністю, на які слід хоча б звертати увагу, а, по можливості, застосовувати у своїй практиці.
В результаті опитування своїх колег, вивчення статей в Інтернеті та журналах, деякого власного бачення цього питання вийшло це дослідницьке есе.
До недавнього часу при практично повному забутті в нашій країні практики декоративного садівництва про ландшафтну архітектуру було прийнято говорити лише в контексті садово-паркових ансамблів, створених, як правило, у попередні епохи і які є культурним надбанням. Стосовно ж до приватної власності поняття "ландшафтний дизайн" вживалося лише у виняткових випадках, оскільки дачі, а тим більше садівництва, до смішного походили один на одного, відрізняючись в основному кольором будинку та й кількістю гладіолусів і жоржин під вікнами.
Сьогодні ситуація докорінно змінилася. До послуг власника, що мріє тим або іншим чином "облагородити" простір перед будинком, – велика кількість літератури, присвяченої ландшафтному дизайну; безліч компаній, що пропонують свої послуги, різноманітність рослинних матеріалів та аксесуарів, здатних перетворити будь-яку ділянку на справжній витвір мистецтва. Не кажучи вже про можливості підвищення власного освітнього рівня, знайомства зі світової флорою та останніми новинками в області "садівничої думки" за допомогою інформаційних технологій, спеціалізованих семінарів, міжнародних виставок й конкурсів. Ось вже воістину благодатний час для прилучення до прекрасного.
Сьогоднішній ландшафтний дизайн, як і кожен вид мистецтва, природним чином відображає філософські та світоглядні ідеї свого часу. Що стосується історично сформованих і загальноприйнятих напрямків, то вони зовсім не стримують появу нових форм та експериментів в області садового дизайну.
Споконвіку людству було властиво прикрашати свій побут, свій будинок, територію перед будинком. Тому встановити, коли ж виникло мистецтво декоративного садівництва, неможливо. Відомо лише, що дуже давно. Спочатку існував так званий "город", що має суто практичне значення, – він забезпечував родину рослинною їжею. Трохи пізніше людство стало вирощувати лікарські рослини. З часом навчилися цінувати і інші властивості рослин: зелень захищала від сонця, дощу, вітру, створюючи людині додаткові зручності. Ймовірно, з цього моменту можна говорити про виникнення декоративного садівництва.
І в наші дні рослини створюють комфортне життєве середовище. Хіба що багаторазово зросли вимоги до організації простору, виникла необхідність враховувати загальне композиційне рішення саду та дому, в практиці оброблювання саду з'явилися стилі й напрямки, що визначають умовності та сформовані прийоми, тенденції і модні новинки, що простежуються. Саме час говорити про відродження цілого напряму в мистецтві – ландшафтної архітектури.
Зміна способу життя в останні десятиліття наочно показала: для більшості з нас садівництво перестало бути способом заповнення вітамінного дефіциту. Оброблення саду сьогодні – заняття, що приносить естетичне задоволення та відчутний психотерапевтичний ефект. У дусі часу вчорашні грядки стають клумбами та квітниками, чагарник, що ріс самовільно, висаджується за суворими законами композиції, а облаштування місцевості навколо заміського будинку перетворюється на філософію, професію та індустрію.
Дивлячись на сьогоднішні особняки, що потопають у туї, сосні або канадському велетенському ялицю, вдихаючи аромати жимолості й бузку, оглядаючи поглядом рівну смарагдову поверхню газону й зупиняючись на мальовничій альпійській гірці, мимоволі переконуєшся, наскільки широкі та різноманітні можливості ландшафтного дизайну. Це справжнє мистецтво, що допомагає приховати недоліки та підкреслити переваги місцевості, або перетворити навіть дуже маленьку присадибну ділянку в затишний куточок природи або зробити її чудесним садом у голландському, італійському, візантійському, японському або іншому стилі. Або, навпаки, додати шарм пейзажному парку, що розкинувся на величезних площах. Сади в стилі рококо, екзотичні, романтичні, символістські, в англійському й французькому дусі, фантазійні й утилітарні, сміливо комбіновані і суто пуританські.
Дизайн, планомірно проникає в усі сфери нашого життя, зрозуміло, не міг далі існувати лише в художніх галереях і на сторінках журналів, у бутиках одягу і в меблевих салонах, в пентхаусі гламурного "небожителя" і в міській квартирі заможного обивателя. Він стрімко увірвався і в заміське життя, міцно влаштувавшись на прилеглій до будинку території. Тому сьогодні можна сміливо говорити про те, що спланована й доглянута ділянка повсюдно стає обов'язковою умовою заміського життя.
Садовий дизайн початку третього тисячоліття – це не просто авторська робота. Це погляд на місце людини в постійно мінливому світі. Це віддзеркалення стилю життя, способу мислення, естетичних переваг. І, по суті, неважливо, скільки тисячоліть нараховує історія ландшафтного дизайну: сьогодні кожен створює її заново по-своєму. Гармонія із зовнішнім світом, гармонія з собою, комфортний простір, краса та простота або ретельне планування, копітка робота з грунтом, врахування послідовності цвітіння різних культур, нескінченне варіювання деталей.
Зробити світ кращим (хоча б навколо себе) вам допоможуть ландшафтний архітектор, дендролог, фахівці з мощення, грунтів та меліорації, до допомоги яких, втім, вдавалися й наші предки, що залишили справжні твори садово-паркового мистецтва. І якість їх творінь була така, що задуми авторів дотепер вражають нащадків.
Кінець XX-го початок XXI-го століття – час життя в стилі "техно", що позначився на всіх видах дизайну, включаючи садовий. Відірваність ж цього стилю від природи породила моду на еклектику в ландшафтному дизайні. Споживачеві підспудно хочеться більше живої природи у всіх її проявах і свіжого повітря та зелені. Але не ускладнюйте собі життя, намагаючись створити Версаль на 15-20 сотках! Пам'ятайте, що чим простіший сад, тим легший догляд за ним. Дерева місцевих видів краще приживаються і гармонують з природою навколо, а дві-три сотки самого звичайного газону очищають повітря і виробляють кисню більше, ніж необхідно в середньому людині.
Щорічний підйом інтересу до облагороджування своїх володінь пов'язаний і з тим, що наші люди стали більше подорожувати по світу. Отже, вони більше спостерігають і порівнюють. Дуже часто натхненний замовник приносить дизайнерові модний журнал або товстий фотоальбом з видами екзотичних країн і просить оформити ділянку "точнісінько", як, припустимо, в Іспанії або Італії.
З одного боку, такий підхід до озеленення радує. Але, з іншого боку, часом довго доводиться пояснювати, що багато екзотичних рослин погано приживаються в нашій смузі, і не будуть виглядати так ефектно, як у своїй природній зоні. Тому не менше радує, коли клієнти самі приходять до думки, що "де народився, там і знадобився", і схиляються у бік природності, наближеності до місцевого клімату. І все ж працювати з екзотикою цікаво кожному майстрові. Звичайно, ми не зможемо створити істинно японський сад у Росії, але чому б не оформити який-небудь куточок з елементами цього стилю?
Мода в ландшафтному дизайні – дама далеко не примхлива та демократична. Тут як і раніше панує еклектика, змішання стилів та жанрів. Популярні східні мотиви, але росте інтерес до оформлення ділянок у дусі російських дворянських садиб - з ліричними берізками, романтичним ставком, луговими квіточкам. Все більше уваги приділяється декоративним деталям, як прикладним, так і нефункціональним, які просто радують око. З останніх, без сумніву, дуже приємні різноманітні садові скульптури - якщо, звичайно, вони виконані зі смаком. Псевдокласичні статуї, що наводнили ринок в останні роки, можна відразу відкинути. А от розташовані зі смаком якісні (і дуже дорогі) копії античних та ренесансних статуй напевно додадуть вашому парку й саду вишуканість.
З інших елементів декору часто використовуються різні ліхтарики, вазони, іноді порожні, з вузькими шийками, але частіше "квітучі". Як і раніше на піку моди така деталь, як підвісний кошик із квітковим каскадом – він прикрасить будь-який куточок саду. І не тільки саду, але й будь-якого простору.
Прихильники оригінального можуть згадати про такий вельми цікавий елемент, як сонячний годинник: він залишається популярною прикрасою протягом століть після того, як втратили практичну цінність. А витончено виконані купальні та годівниці для птахів не тільки додадуть принадність саду, але й принесуть радість вам та вашим дітям: спостерігаючи за пернатими гостями, ви вже точно не занудьгуєте!
У ландшафтному дизайні теж існує висока мода. Вона поширюється не тільки на проектування садів, але й на види (аж до окремих сортів!) рослин. Наприклад, сьогодні у великій пошані "дикуни". На виставці в Челсі у 2000 році перемогли дизайнери П'єт Удольф та Арні Мейнард, що показали сад "Еволюція", головним героєм якого зробили ... кущ будяка. У кожному міжнародному конкурсі обов'язково беруть участь сади, де головною дійовою особою виступають злаки. І в які тільки композиції їх не об'єднують! Дизайнери новаторськи з'єднують неспокійне царство трав з геометрично строгими деталями активного чистого, примудряються навіть пов'язати їх з металом, їм вже не подобаються акуратні сади, вони воліють таку непричесану подобу ландшафту.
Ми вже знаємо: фантазія на благодатному поприщі зеленого ландшафту може бути воістину безмежною. Шкода тільки, що наші люди поки все-таки досить обережно ставляться до експериментів та новинок, хоча майстри готові творити й пропонувати що-небудь екстравагантне.
Напрямок максимальної наближеності до первозданної природи продовжує розвиватися в Європі та в слов’янських столицях. На піку моди – імітація старовинного занедбаного саду, куди давно не ступала нога людини. Вже чого простіше, здавалося б! Але не тут-то було ... Створення атмосфери занедбаності досить дорогий процес, що вимагає чималих постійних вкладень.
Куди поверне наша садова мода в найближчу пару сезонів. Звичайно, новоруська життєлюбна еклектика буде йти – і з нею буде йти ситцева різнобарвність. Трудомісткі та простакуваті на вигляд однорічники покинуть пристойні місця. Замість них запанують злаки та рослини, схожі на бур'яни, – європейська мода вже як п'ятирічної давності. У радянських власна гордість. Ніде так, як у нас, не поширені степи й тундри, і ці суворі природні ландшафти будуть підстьобувати уяву дизайнерів. Що може бути краще кам'янистого степу з хвилями ковили, що колишуться, і гривастого ячменю, в які вкраплені лілові клематиси, витончені півонії й нестямно-жовті адониси. Кам'янисті сухі русла, зарослі схожою на злак піщанкою, перекотиполем та памірським лимониумом. Звивисті струмки, береги яких затяг ультрамодний у Європі, вкрай зимостійкий Курильський бамбук. Мінімалізм та екологізм – у моді, і наші континентальні ландшафти раптом виходять на передову садового авангарду. Адже ці красиві рослини – національне надбання вітчизняної флори, яке швидше можна побачити в колекціях скупих голландців, ніж на дачах наших багатих патріотів.
Зараз садівництво – найдорожче хобі в світі. І недалекий той день, коли наші дизайнери піднімуть планку творчості на таку висоту, що зможуть диктувати модні тенденції на загальносвітовому ландшафтному полі.