Робимо декоративну водойму

Якщо у вас є бажання самостійно зробити гарний та незвичайний водозбірник або невелику декоративну водойму на дачі, то ідея такого водозбірника вам обов'язково сподобається. Пропоную осягнути деякі ази використовуваних тут технологій.


Використовуючи оригінальне оздоблення мозаїкою, ми його зробили привабливим в будь-яку погоду. Не забули і про герметичність чаші, склеєної з двох окремих залізобетонних деталей: вода є вода.

По-перше, навчимося збирати з готових залізобетонних виробів герметичну чашу штучної водойми. По-друге, опануємо найпростіші прийоми викладання мозаїки з осколків керамічної плитки. Піклуючись про оздоблення водозбірника, не забувайте про підвищені вимоги до використовуваних для цього матеріалів. Яке б не було красиве оздоблення цієї штучної водойми, воно може зруйнуватися протягом одного року: вода, пересихання, нагрів на сонці, охолодження і навіть промерзання взимку. Витримає не кожен оздоблювальний матеріал. Стик склейки залізобетонних елементів чаші повинен бути надійно захищений від попадання в нього води.

Це схилило нас на користь оздоблення дна водойми керамічною плиткою, покладеної на водостійкий клей. Правда, плитку ми попередньо розкололи на шматочки і виклали їх мозаїкою, по задуманому сюжету. Стики між ними заповнили водостійкою та морозостійкою «затиркою». Недарма її рекомендують для закладення швів у цегляній кладці фасадів будинків. Оздоблення стінок чаші водойми було виконане водостійкою фарбою для бетонних поверхонь (для зовнішніх робіт). Всі використовувані нами технології добре відомі, тому зупинимося лише на самій мозаїці.

На плиті, у межах (розмічають маркером по рамці) внутрішніх стінок майбутньої водойми, "по сухому" викладають сюжет мозаїки з різноколірних шматочків плитки (глазур'ю вгору). Незалежно від орнаменту, зазори між шматочками роблять не менше 5 мм: мозаїка від цього тільки виграє. Етап цей найбільш відповідальний і пізніше виправленню не підлягає.

Мозаїку фіксують на шматку бавовняної тканини клейковиною, розчинної у воді навіть після висихання. Це може бути шпалерний клей або приготовлений самостійно клейстер. Клейковину наносять на тканину валиком дуже акуратно, не зміщуючи орнамент мозаїки. Вона повинна проникнути через тканину (дуже рідка консистенція) до кераміки. Після висихання клейковини мозаїка буде закріплена на тканині і її можна в такому вигляді укласти на підготовлену бетонну основу, попередньо наклавши на неї тонкий шар клею для керамічної плитки. Зверху мозаїку прокочують валиком або через фанеру, руками вдавлюють в клей: як і кахель, вона повинна перебувати в одній площині.

Через кілька годин тканину рясно змочують до такого стану, щоб вона легко відділялася від мозаїки. Клей, що виступив за межі стінок, знімають шпателем. Зазори між керамікою заповнюють затирочним складом. А далі вам допоможуть розібратися фотографії та коментарі до них.

Відкриті поверхні водойми грунтують гідрофобною речовиною: основа для довговічного оздоблення. Поверхні бетонних деталей, що склеюваються, не грунтують.


Мозаїку викладають на плиті «по сухому» і в межах майбутніх стінок водойми. Не шкодуйте часу і проявіть акуратність: після наступної операції вже нічого не виправиш.


Мозаїку фіксують на бавовняній тканині, покладеної зверху. Клейковину, розчинну у воді навіть після висихання, рясно наносять на тканину валиком, не порушуючи мозаїки.


Після схоплювання клейковини мозаїка надійно утримується на тканині. А далі її укладають на клей по бетонній основі і прокочують зверху тканини валиком.


Через кілька годин тканину рясно змочують водою до повного розчинення на ній клейковини. Тканина легко відділиться від мозаїки, і ви здивуєтеся своїм творчим здібностям.


Клей, що виступив за межі мозаїки, видаляють з бетонної поверхні шпателем. У місцях склеювання плити з рамкою не повинно залишатися ніякого бруду та нерівностей.


Стики між шматочками плитки заповнюють затирочним складом. Склад з поверхні мозаїки видаляють мокрою губкою лише після його деякого підсихання (див. інструкцію затирки).


Щоб було зручніше фарбувати залізобетонну рамку, її ставлять на два бруски. Це дозволяє уникнути затікання фарби на поверхню, що склеюється, і отримати герметичний стик.


Оброблені деталі водозбірника склеюють між собою каучуковою мастикою або надійним клеєм, стійкими до мінусових температур. Виступаючу по краях мастику видаляють.


Безбарвний нейтральний силіконовий герметик укладають в кутах примикання стінок до днища водойми: надійний захист від попадання води в стик двох склеєних конструкцій.