"Аптекарський город" - з петровських часів і до наших днів

З давніх пір в культурах різних народів використовувалися лікарські та пряноароматичні рослини. У міру пізнання лікувальних властивостей деяких рослин їх стали цілеспрямовано культивувати для використання в лікувальних рецептурах (настої, відвари, чаї і т.д.).

На зорі Середньовіччя з'являються перші «Аптекарські городи», це якісь ботанічні сади, які були своєрідними дослідними центрами, де вивчали цілющі властивості рослин. Імовірно перші з'явилися в Італії.

Треба сказати, що на Русі «Аптекарські городи» влаштовувалися при монастирях. Перші згадки про «аптекарські городи» при монастирських садах з'являються в 11-13 ст. На устрій монастирських садів на Русі так чи інакше впливав європейський досвід, оскільки російським ченцям були доступні видання на латині і грецькою. А от у 16-17 ст. з'являються окремо аптекарські сади, звані городами, їх попередниками були гряди з лікарськими і пряними травами, що розводилиися при монастирях.
 
У 1706 році Найвищим указом Государя-Імператора Петра I, в Москві в районі осушених боліт за Сухаревою вежею був закладений перший в Росії «Аптекарський город»  – навчально - допоміжний заклад для московської медичної школи, а також з метою «розведення ліків для казенних аптек».
 
У 1714 році цар Петро I наказав закласти на березі річки Карпівки (м. Санкт-Петербург) другий в Росії Аптекарський город – розплідник для розведення лікарських та інших корисних рослин. До середини 18 століття в Петербурзькому розпліднику вирощувалося вже близько 300 видів лікарських рослин, які після сушки та спеціальної обробки надходили до аптек.

Надалі вирощування лікарських та пряноароматичних рослин на Русі стало поширюватися, а петровські «Аптекарські городи» послужили основою для створення аптекарської справи по всій Росії.

На даний час, на основі широкого використання лікарських рослин, вирощуваних на промислових площах, створюється до 60 % усіх вироблених лікарських засобів. Сьогодні ж лікарські та пряноароматичні рослини можна використовувати і для створення ландшафту, тобто в озелененні, тому що багато з них мають яскраво виражені декоративні властивості.

На стику двох серйозних напрямків, таких як ландшафтна архітектура та відновлювальна медицина, виникає новий напрямок, що займається так званими «Реабілітаційними технологіями в ландшафтній архітектурі». Тобто відбувається спроба об'єднати ті знання і досвід, який був накопичений нашими попередниками і сучасниками в області ландшафтної архітектури та відновної медицини.

Що таке ландшафтна архітектура? За визначенням професора Миколаєва В.А. це мистецтво проектування і створення гармонійно організованого середовища відкритих просторів, що поєднують як природні, так і антропогенні (техногенні) елементи ландшафту.

Відновлювальна медицина, це великий і серйозний розділ сучасної медицини, що включає такі напрямки як – фізіотерапія, бальнеотерапія (кліматотерапія), аромотерапія, дієтичне харчування, лікувально-фізкультурні комплекси, психологія і т.д., що займається не тільки хворими, але й цілком здоровими людьми, розуміючими що за словами Поля Брега: «Не будучи здоровими, ми не можемо бути корисними! Життя може бути щасливою і радісною пригодою».

І тут нам на допомогу приходять ті знання, які накопичувалися протягом багатьох століть. Це і знання цілющих і корисних якостей лікарських та пряноароматичних рослин, це досвід по вирощуванню плодових дерев та чагарників, це й досвід наших паркобудівників, наприклад, А.Т. Болотов. У розділі відновної медицини існують такі поняття як ландшафтотерапія (Іванова Т.М., Путинцова Л.Ф.) та флоратерапія (В.Цивінська).

Фізіологами встановлено благотворний вплив на людину краси лісу, зеленого кольору дерев і трав, гладі озер та річок, співу птахів, дзюрчання струмків. Кліматологами виявлено, що вітри на відкритому просторі сприяють підвищенню артеріального тиску і збудливості, викликають загострення ревматизму, появи головного болю. А в лісі завжди тиша, помірні температури і вологість, достатньо сонячного світла з безпечною дозою ультрафіолетових променів, а в повітрі розсіяні фітонциди – речовини, які вбивають хвороботворні мікроби.

Коли ми говоримо про флоратерапію, ми маємо на увазі комплексний вплив кольору, запаху, форми рослини на емоційний стан та життєвий тонус людини. У медицині, досить глибоко розроблена теорія психофізичного впливу кольору на органи людських почуттів. Червоний, помаранчевий, жовтий відносяться до теплих кольорів, вони діють наступально, збуджують і активізують. Синій, блакитний, фіолетовий – холодні кольори, їх вважають заспокійливими, що умиротворяють. Зелений займає проміжне положення, це колір емоційної рівноваги, фізичного та психічного здоров'я. Цей колір особливо улюблений на Русі, оскільки асоціюється з кольоровою гамою лісів, луків і садів – вічних супутників мешканців середньої смуги.

Ароматерапія, досить широко використовується в медичній практиці, тому ці знання можна застосовувати і в своєму саду, наприклад, вирощуючи пряноароматичні рослини з різними властивостями.

Хотілося б торкнутися теми використання лікарських та пряноароматичних рослин у сучасному озелененні. Тобто сьогодні вже цілком очевидно, що багато лікарських рослин мають не тільки цілющі, але й декоративні властивості. Тому їх цілком доцільно використовувати для включення в декоративні рослинні композиції, створювані як на приватних ділянках, так і в оздоровчих закладах, таких як санаторії та будинки відпочинку. Але при використанні лікарських і пряноароматичних рослин обов'язково треба враховувати їх цілющі властивості, тобто при правильному підході і знаннях про заготівлю та переробку цих рослин, цілком можна рекомендувати їх подальше утилітарне використання. При такій постановці справи можна не тільки отримувати естетичне задоволення від вирощування на своїй ділянці лікарських рослин, а й заготовляти їх, наприклад, на зиму.

Сучасний «Аптекарський город», це можливість вирощувати лікарські рослини, підібрані з урахуванням їх декоративних якостей, на вікні або балконі, в «зимовому саду», на плоских дахах, садовій ділянці.

Т. зв. «Аптекарський город» це вдала можливість поєднувати користь та естетику, не залежно від розміру займаної площі. Це може бути квітковий горщик на Вашому вікні, а може бути і затишний куточок Вашого саду.

Крім того, якщо Ви будете розбивати «Аптекарський город» за межею міста, то надалі зможете використовувати вирощені рослини в харчових, косметичних та інших цілях!

У нашій країні провідною установою, що займається питаннями оброблення та переробки лікарських рослин є ВІЛАР (Всесоюзний Інститут Лікарських і ароматичних рослин). Там вже кілька років ведеться робота по створенню фітомодулей для санаторіїв та будинків відпочинку, тобто композиції з рослин, що мають ті чи інші цілющі властивості. Але ще 20 років тому деякі фахівці Вілар (випускники спецкурсу лікарських та ефіроолійних рослин ТСХА) займалися озелененням з використанням лікарських рослин на території санаторіїв.

Зараз досить багато людей займається ландшафтним дизайном. Багато самостійно або отримавши консультацію фахівців намагаються облагороджувати свої садові ділянки. Так чому не взяти на озброєння знання та досвід з вирощування та переробки лікарських і пряноароматичних рослин? Адже якщо ми будемо знати про цілющі властивості рослин, які ми вирощуємо у себе в саду, то зможемо допомагати собі та своїм близьким менше хворіти, і бути більш життєрадісними.

Хотілося б сподіватися, що тема використання лікарських і пряноароматичних рослин в озелененні могла б стати досить актуальною в оформленні сучасного ландшафту, і не тільки в спеціалізованих установах, а й для садової ділянки, тобто для нас з вами. Адже у нас з'являється можливість створювати не просто ландшафти, а цілющі ландшафти!