Сад на шести сотках. Інтерв'ю з ландшафтним дизайнером Катериною Черняєвою

Чи можна створити гарний сад на шести сотках? З чого почати перетворення своєї ділянки? Без яких елементів дизайну не обійтися ні на одній дачі? Про це та багато іншого ми розмовляли з відомим російським дизайнером, керівником школи ландшафтного мистецтва «Віста» Катериною Черняєвою.


Три кроки до успіху

Катерина Вадимівна, власники скромних наділів часто переконані, що ландшафтний дизайн – не для них. Тут поставили будинок, там – сарай, між ними розбили грядки, посадили два- три стандартних багаторічника – і все. А красивою можна зробити тільки велику ділянку. Як ви вважаєте, це вірно ?

Катерина Черняєва: Сад на шести сотках для мене останнім часом – тема для роздумів. Мені дуже шкода, що багато власників маленьких ділянок такі далекі від сучасного світу садівництва та квітникарства. Причин цьому, звичайно, чимало. Наприклад, комусь дача дісталася у спадок і люди за звичкою вважають, що там може бути тільки город. Але я як ландшафтний дизайнер думаю, що, в першу чергу, вони просто не в силах впоратися з початковим етапом перетворення свого наділу, наведенням на ньому елементарного порядку. Часто дивишся на шестисоточну ділянку і бачиш: ось тут калюжі, там доріжка провалилася, а тут якийсь бур'ян росте. А самі господарі, дивлячись на все це, як правило, просто не знають, з чого їм почати. Та й посібників-то таких немає, де було б практично і по пунктах викладено, як же привести свою ділянку в порядок.


З чого ж починається шлях до красивого саду?

К.Ч.: Є три пункти, які треба обов'язково виконати. Перше – зробити дренаж. Це дуже просто. Тут головне не гроші, а знання. Впоратися з цією роботою можна силами власної сім'ї. Навіть одного-двох чоловік достатньо. Другий пункт – прокласти хороші доріжки. Я не кажу, з якогось дуже дорогого матеріалу – з самої звичайної плитки. Її зараз випускають абсолютно дивовижну і за демократичними цінами. Але зробити все треба як слід, щоб вона лежала рівно та красиво. І третій момент – правильно посіяти газон. Як тільки все це буде виконано, ділянка відразу придбає зовсім інший вигляд. На ній вже буде приємно перебувати: чисто, акуратно. А після цього можна і за рослинами йти: що не посади – все буде добре виглядати.

«Нерідко доводиться чути, що пряма доріжка, що розрізає ділянку, – це погано. А я вважаю, що це припустимо, якщо родині так зручніше. Сад же може бути і пейзажним. На маленькій площі пряма доріжка буде грати роль регулярного елемента, а сад контрастувати з нею, і вийде дуже ефектно.»

Але ж на багатьох ділянках найчастіше вже є посадки: плодові дерева, ягідні кущі. Як бути з ними?

К.Ч.: Завжди знайдеться відповідний варіант. Старі рослини можна просто замінити або навіть омолодити: вилікувати хворі дерева, провести грамотну обрізку. Для цього не потрібні якісь шалені матеріальні засоби: насамперед потрібно озброїтися знаннями. Це важливіше всього іншого.

Від пагорба до водойми

«Багато садівників нарікають, що у них на дільницях – «суцільна глина». Адже цей ландшафтний матеріал просто-напросто недооцінюють! Насправді глина – наше надбання, багатство. У суміші з піском вона стає дуже гарною механічною основою для газонів і взагалі для саду. Коли створюють інтер'єр приміщення, підлога – це дуже важливо. Аналогічну роль відіграє і глина. У садовому грунті її має бути приблизно 30%. По ній можна скільки завгодно ходити й бігати, вигулювати дітей та собак, катати тачки і коляски, що дуже погано вдається на піску і торфі. Завдяки глині ​​виходить прекрасний, рівний як стіл газон, який залишиться таким і через 30 років, і через 50, що б ви на ньому не робили. Крім того, всі посаджені дерева та кущі будуть стояти, як на параді, і від цього виграє будь-яка композиція. Мощення на глині ​​тримається добре. Вода стікає, дренажі працюють... Головний матеріал, яким у нас чомусь все нехтують!»

Чи розумно робити на маленьких ділянках геопластику?

К.Ч.: Це дуже вдале рішення. Адже садові ділянки, як правило, плоскі, і навіть невеликий пагорбок відразу змінює вигляд. Повільний, плавний підйом, який в найвищій точці досягає максимум метра двадцяти – більше не потрібно. Завдяки такому прийому можна, наприклад, відгородитися від сусідів: яблуні на узвишші посадити, клени, ялинки з берізками. Лавку поставити: зверху буде зовсім інший вид на сад. Здавалося б, усього метр висоти, а ракурс вже зміниться. І ніяких норм і правил ми не порушуємо: все в рамках законодавства, яке регулює благоустрій ділянки.

Ви говорили про газони. Це невід'ємна частина будь-якого саду, без нього обійтися не можна?

К.Ч.: Можна. Є дуже цікаві стилістичні напрямки, де газону немає. Замість нього, наприклад, застосовують відсипання галькою, під яку спочатку укладають геотекстиль, щоб бур'яни не росли. Я займалася озелененням кількох ділянок, де під соснами замість газону був використаний пісок. Чудово вийшло! Крім того, бувають невеликі сади, в яких для галявини просто немає місця. Там можна використовувати складні посадки, де поєднуються почвопокривні та трав'янисті багаторічники.

До речі, газон не обов'язково повинен бути неймовірних розмірів. Якщо ви косите його більше години, значить, у вас його занадто багато. Тоді краще розбити на цьому місці міксбордери. А безпосередньо газон зробити, наприклад, у вигляді вузьких смуг, що обрамляють насадження. Якщо підрахувати їх загальну площу, то виявиться, що вона зовсім невелика, але враження створюється, що газон займає багато місця.

А чи потрібна на ділянці водойма?

К.Ч.: Вода – це на любителя. Є один серйозний аргумент «за»: коли кругом нудно і нікуди піти, водойма стає центром притягання. Біля нього збиратимуться всі: і дорослі, і діти, і навіть домашні тварини.

Чи може декоративний ставок виконувати і меліоративну функцію?

К.Ч.: Ні: адже для його створення використовується гідроізоляція. Щось у нього, звичайно, стече, але дуже небагато. Таке завдання виконують тільки старі водойми з глиняним замком, які зазвичай робилися в нижній частині ділянки. Тому навіть за наявності водойми на ділянці обов'язково повинен бути дренаж.

У пошуках зелених «друзів»

Дуже часто на маленькій ділянці намагаються посадити якомога більше цікавих рослин, і виходить така собі купа-мала.

К.Ч.: Я називаю це вінегретом з рослин. Є первісна стадія захоплення: вона проходить. А потім треба обов'язково розібратися і залишити в саду тільки ті, що дійсно подобаються і добре ростуть. Уявіть собі, що ви хочете сфотографувати на пам'ять свою сім'ю. Ви ж не запросите зніматися всіх сусідів. Або перехожих з вулиці. Тоді буде взагалі незрозуміло, хто з цих людей – ваші родичі. Приберіть всіх зайвих, приодягніть і красиво розставте близьких, і у вас вийде незабутня фотографія. Те ж саме і з рослинами. Зупиніться на тих, що підходять саме вам. Але, щоб зробити вибір усвідомлено, рослини треба обов'язково відчути, з кожним з них познайомитися.


А чому все-таки варто віддавати перевагу: традиційному городу, плодового саду або декоративному? Місця адже небагато...

К.Ч.: Відпочиваємо-то ми, садівники, очима! І вибирати потрібно те, на що кожному приємніше дивитися. Одному подобається на огірки-помідори милуватися, іншому – на яблука або на квіти, а третьому – просто на акуратний газон.

Головне, щоб власники маленьких садів якось стрепенулися і зрозуміли, що все в їхніх власних руках. Треба пережити перший етап благоустрою ділянки, всі вирівняти і вичистити. А вже потім як завгодно довго у власне задоволення займатися дизайном. Але, якщо не виконати базові роботи, далі все піде криво і навскіс.

Землю треба дбати, дбати і ще раз дбати, і тоді обов'язково вийде все, що ви задумали!

«Люди купують по 25 соток або по півтора гектари і абсолютно не знають, що з ними робити. Краще добре доглянутий маленький сад, ніж напівпокинутий великий, з яким так важко впоратися. 6 соток – ідеально для спокійного заняття садівництвом».