Ґрунтове середовище для рослин

Життєдіяльність коренів плодових рослин цілком залежить від ґрунтового середовища, від його складу і будови, від його властивостей. Садівник може у великій мірі впливати на ґрунтове середовище, покращувати його, щоб воно можливо повніше задовольнялось потребам рослини.

Ґрунт - це та кухня, де готується їжа для рослин, і та їдальня, де ця їжа споживається країнами. «Меню» ґрунтової їдальні дуже різноманітне. Рослина у вигляді солей бере з грунту багато різних елементів: азот, фосфор, калій, кальцій, сірку, магній, залізо, бор, марганець, мідь, цинк. З них перші чотири елементи потрібні рослинам у великих кількостях, інші - в незначних дозах, тому їх називають «мікроелементами». А добрива, що містять мікроелементи, називаються «мікродобривами». Хоча ці добрива і вносяться в незначних кількостях, але роль їх велика.

Рослина багато споживає кальцію, але і запаси його в ґрунті теж чималі, тому, в більшості випадків, потреби в ньому рослини не відчувають. Але азоту, фосфору і калію дуже часто не вистачає в ґрунті, і доводиться їх вносити у вигляді добрив. Треба завжди пам'ятати, що якщо щорічно збирати урожай і не повертати грунті тих поживних солей, які він витратив на цей урожай, то грунт буде все більш і більш виснажуватися, ріст і плодоношення рослин буде різко скорочуватися.

Отже, самі потрібні, найважливіші для рослин - це три елементи: азот, фосфор і калій. У древніх людей було наївне й забавне тепер для нас уявлення про те, що нібито вся Земля тримається на трьох китах. Використовуючи звідси образне порівняння, ми можемо сказати, що весь урожай тримається на «трьох китах» грунтової родючості: азоті, фосфорі і калії. Візьміть будь-яку книгу по сільському господарству, що описує догляд за рослинами - і ви всюди зустрінете ці три назви, які стоять поруч.

Ці три основні елементи ґрунтового живлення по-різному впливають на рослину. При нестачі азоту приріст молодих пагонів послаблюється, листя бліднуть і навіть передчасно опадають, плоди бувають дрібними. При внесенні достатньої кількості азотних добрив ці недоліки усуваються. Однак надмірне внесення азоту в грунт може дати небажані результати: плоди робляться водянистими і несмачними, ріст молодих пагонів затягується до осені, їх деревина не встигає визріти, одревеснеть і потім сильно пошкоджується зимовими морозами. Крім того, у плодових рослин знижується стійкість проти різних хвороб.

Внесення фосфорних добрив підсилює закладку плодових бруньок, а також прискорює дозрівання плодів.

Калій сприяє посиленню та прискоренню визрівання деревини молодих пагонів.
Але не всі внесені добрива цілком засвоюються рослиною. У більшості добрив рослина використовує лише його частина, яка отримала назву «діючий початок». Норма внесення добрива зазвичай розраховується з урахуванням цього.

До азотних добрив відносяться різні види селітр, наприклад, аміачна селітра (35% азоту), натрієва селітра (близько 15% азоту) та інші. Сюди ж відноситься і сульфат амонію (близько 20% азоту). Селітра-більш цінне добриво: вона швидко розчиняється, легко засвоюється рослиною. Але її треба вносити не в один прийом, а рази два-три за сезон, потроху, у вигляді підживлень. Сульфат амонію звичайно вноситься в один прийом, так як він засвоюється рослиною повільно. Дуже цінним і швидко чинним азотним добривом служить сечовина (46% азоту). Всі азотні добрива мають вигляд білої сипучої речовини, що складається, подібно кухонної солі, з дрібних кристалів.

З фосфорних добрив найчастіше використовуються суперфосфат (близько 15% діючого початку) і фосфоритне борошно (близько 15-20% діючого початку). Більш цінним добривом є суперфосфат, так як він легше розчиняється і швидше засвоюється рослиною. Фосфорні добрива мають, подібно вапна, порошкоподібних будова: суперфосфат світло-сірого кольору, фосфоритне борошно забарвлене ​​темніше.
З калійних добрив найкраще - хлористий калій (близько 50% діючого початку), який легко розчиняється і надає швидке вплив на рослину. Калійна сіль та інші калійні добрива менш ефективні. Всі калійні добрива - мелкокристаллического будови.

Перераховані тут добрива містять лише один елемент живлення і тому називаються «простими» добривами. Але, крім них, існують і «складні» добрива, що містять у своєму складі два або навіть всі три головні елементи рослинної їжі. У калійної селітрі, наприклад, є і калій і азот, а нітрофоска містить і азот, і фосфор, і калій. Нітрофоску можна назвати «повним» добривом, а калійна селітра хоча і складне добриво, але неповне: в ній немає фосфору, - значить, комплект елементів в ній неповний.

Заводи хімічних добрив випускають суміші повних добрив, розфасовані в пакети, на яких дані докладні вказівки про спосіб використання добрив. У роботі юного садівника ці суміші можуть знайти велике застосування, так як зручні по своїй розфасовці.

Деревна зола - цінне добриво. У ній є всі мінеральні солі, які рослина колись взяла з грунту, крім азоту. Азот під час горіння перетворюється в летючі сполуки і втрачається в атмосфері. Отже, мінеральні солі спочатку з грунту перейшли до складу деревини і разом з дровами потрапили в пічку. Потім вогонь розділив складові частини деревини - органічну від мінеральної: органічна згоріла і, перетворившись на вуглекислий газ і водяні пари, випарувалася, а мінеральна частина - всі солі - залишилася в грубці, у вигляді золи. Потім ми беремо цю золу як добриво і відправляємо всі її мінеральні солі знову в грунт. Виходить кругообіг: із землі - в грубку, з печі - в землю.

Садівники повинні дбайливо збирати золу і використовувати її як калійно-фосфорне добриво. Важливо тільки пам'ятати, що зола, яка потрапила під дощ або сніг, втрачає частину поживних речовин. Якщо її ніде зберігати, можна відразу розкидати під плодовими та ягідними рослинами саду та дрібно закладати граблями або мотикою.

Торф'яна зола менш цінне добриво в порівнянні з деревної, а деякі сорти торфу дають золу, зовсім не придатну для добрива через присутність у ній шкідливих для рослини речовин.