Ландшафтний дизайн набуває сили і розкривається з часом. Кожен архітектор та містобудівник усвідомлює, що коли мова йде про будь-яке землекористування та поліпшення міста, то виникає потреба в ландшафтному дизайні. Але на заваді цьому може стати неправильне уявлення про стійкість та ландшафтний дизайн. Якщо ми проаналізуємо реальний стан наших міст та зелених областей, що знаходяться в них, ми дізнаємося, що причина, чому ландшафтний дизайн, архітектура та урбанізм допускають помилок полягає в тому, що вони дотримуються "старих моделей" дизайну. У більшості випадків парки розроблені за зразком англійського саду. Або коли клієнт, садівник та архітектор вирішують створювати великі майданчики з травним покривом, вважаючи, що трава є стійкішим варіантом. І це лише два приклади загальних помилок архітекторів та клієнтів на шляху до стійкості.

Але, на щастя, ця ситуація змінюється, і парк Аль-Файя, розроблений Heatherwick Studio, є прекрасним прикладом того, як ландшафтний проект може бути успішним без використання встановлених канонів. За словами Томаса Хізервіка, парк Аль-Файя "не є звичайною будівлею, і це не звичайний парк. Це частково і архітектура, і краєвид, і культурна спадщина. Вона навіть включає в себе бібліотеку".

Основною ідеєю дизайну парку стало створення вічнозеленого парку площею 125000 квадратних метрів у пустелі Абу-Дабі

 

Можливо, цей проект, що пов’язує образ пустелі Абу-Дабі з ідеєю створення парку, дасть можливіть не просто поліпшити довкілля, а й вплинути безпосередньо на природний контекст. Але поки що архітектурно-ландшафтний дизайн парку демонструє свою повагу до природного ландшафту Абу-Дабі, використовує сучасні концепції стійкості та розглядає справжню програму активностей для парку.

Перш за все, дизайн парку Аль-Файя був можливий лише завдяки абстракції нерівномірного ландшафту поверхні пустелі. Дизайн навісів, що створюють тінь та затишок для відвідувачів, нагадує себкхи — характерні розтріскані ландшафти солончаків. Такі структури неправильної форми розташовані на висоті 20 метрів над поверхнею землі завдяки використанню спеціальних стовпчиків; їхні верхні частини виконують функцію місць для зібрань. З внутрішньої сторони парку, навіси створюють органічну стелю, що дає змогу сонячному світлу проникати нижче до парку. Дизайн навісів був головним завданням, від якого залежало успішне функціонування парку.

Heatherwick зосередили свої зусилля на створенні у парку пишних посадок і водних об’єктів, і, разом з тим, максимально уникнути надмірного випаровування води. Такий підхід мав мету створити сильний контраст між характером пустелі та парковою оазою. Палітра посадок базується на конкретних ендемічних видах Абу-Дабі. Наприклад, пальми, кущі, трави та водні види. Своєю сукупністю ці різні види рослин відтворюють природні простори, в яких відвідувач може відчувати зв'язок з пустелею.

Природний дизайн парку також демонструється розподілом пішохідних доріжок та зон діяльності. Відвідувачі можуть розраховувати на комфортну прогулянку по всьому парку без впливу з боку екстремального тепла пустелі. Крім того, відвідувачі може бути впевнені, що прогулянка парком буде зручна і проста, наскільки це можливо, завдяки вдалому розташуванню високих пальм, водних об’єктів, кафе, ігрових зон, бібліотеки, потічків та овочевих садів.

Парк справді функціонує як оаза в середині пустелі Абу-Дабі, і водночас служить знаковим місцем, що відображає концепцію парку і вдалого використання природніх умов та взаємодії з ними у цьому безпосередньому контексті.

Заперечуючи стару школу та встановлені парадигми, нові проекти, такі як парк Аль-Файя, призначені змінити попередні концепції, до яких прив'язані деякі архітектори. На початку процесу проектування, коли команда Heatherwick запитували один одного, як же створити парк посеред пустелі, одна-єдина фраза Бакмінстера Фуллера "Смію бути наївним" і стала першим кроком на шляху створення цього, на перший погляд, утопічного парку.

Джерело:
—  alau.org.ua/ua/novosti-2/novosti-zelenogo-mira/275-park-al-fajya-oaza-sered-pusteli