Опале листя, яке українці зазвичай спалюють, шкодячи навколишньому середовищу, можна перетворювати у цінне добриво.

Як зазначають екологи, органічні відходи добре піддаються компостуванню — природному аеробному процесу розкладання за допомогою кисню та ґрунтових бактерій.

    «Подрібнене листя різних порід дерев треба змішати із землею, гноєм або готовим компостом у співвідношенні 2:1 та додати кухонні відходи, скошену траву або ж трохи азотного добрива (наприклад, сечi чи курячого посліду), — радять фахівці. – Кожен вид органічних рештків необхідно укласти шарами, товщина яких не перевищує 15 сантиметрів, бо процес компостування загальмується».



Аби отримати багате гумусом добриво, необхідно дотримуватись певних умов, наголошують експерти.

    «Місце для компостування повинно знаходитися за 15 метрів від джерела питної води, бути у напiвзатiнку та добре провітрюватись, — розповідають екологи. — Висота i ширина компостної маси не повинна перевищувати 100-150 сантиметрів, а от довжина може бути необмежена».

Компостування має три фази, кажуть експерти. «На першій фазі компост саморозігрівається внаслідок хімічних реакцій до 65 градусів, при яких вмирає переважна більшість хвороботворних організмів і гине насіння бур'янів, разом з тим органічні рештки розкладаються при інтенсивній діяльності бактерій і мікроорганізмів, — пояснюють фахівці. — Під час другої фази матеріали розкладаються на стійкі речовини, які утворюють гумус, температура починає знижуватися, компост стає бурого кольору і набуває структури грунту, а під час третьої — компост стає однорiдним, пухким, темним і починає пахнути як лісовий грунт».

Компост, який визріває 12-24 місяців, необхідно перемішувати 1-4 рази, аби забезпечити доступ кисню у всі шари, а також поливати водою, утримуючи вологість на рівні 50–60%, додають експерти. «Компостований матеріал на дотик повинен бути як добре викручений рушник, — зазначають фахівці. — Закладати його потрiбно у верхнiй шар грунту на глибину 7-10 см».

За словами агронома Степана Ковалика, господар, який зібрав у компост рослиннi рештки з усієї дачної дiлянки, наступного року отримає добрива для половини грядок.

    «Закладаючи компост, ми позбавляємо себе зайвої роботи i матерiальних витрат, — пояснює фахівець. — Через рiк з такого листя ви матимете гарний перегнiй, яким удобрюватимете город».

Якщо хочеться якнайшвидше отримати добриво з компостної купи, то рештки бажано дрiбнити, а сам компост частiше перемiшувати та поливати ЕМ-препаратами, наголошує агроном. «Готове добриво має нагадувати пухкий родючий грунт i не смердiти гниллю", — підкреслює Степан Ковалик.