В Україні починають з'являтися IT-інструменти для контролю за фермами і комунікаціями в агропромисловому комплексі.



Сьогодні досить багато стартапів вже пропонує мобільні додатки з управління господарством.

Проект Soft.Farm нещодавно вивів на ринок систему Soft.Farm Eye — мобільний додаток, який дозволяє стежити за станом посівів: робити фотографії рослин зі смартфона і присвоювати їм GPS-координати. З часом підприємець матиме наочну фотобазу стану посівів та їх змін.

Компанія eFarmer дозволяє використовувати хмарний додаток Польовий журнал, в базовій версії якого містяться такі функції, як GPS-визначення меж полів і відстеження стану оброблених площ. Це рішення являє собою спеціалізований органайзер.



В Україні вже існують й IT-рішення для спеціалізованих ферм. Приміром, проект«Рибний буй» засновника стартапу Petiole Андрія Селезньова. Пристрій вимірює температуру води та її хімічні показники, аби визначити оптимальний час годування риб. Буй керується дистанційно за допомогою мобільного додатку.

Сьогодні споживачі хочуть більше знати про продукти харчування, аби бути впевненими у їх безпеці. В умовах широкого поширення мобільних технологій прямий діалог з виробником став реальністю для сучасного мешканця мегаполіса. Наприклад, у Південній Кореї об'єднання фермерів випустило власний мобільний додаток K-Farmers, яке надає покупцям всю інформацію про походження продуктів, стадії та технології виробництва.

Платформа дозволяє фермерам продавати свою продукцію самостійно, без посередників і збільшувати ринок збуту готової продукції, що особливо важливо у період урожаю.

В нашій країні тільки починають з'являтися проекти, здатні в майбутньому налагодити взаємозв'язок між споживачами і виробниками продуктів харчування. Українська команда розробників Biosens нещодавно представила спеціальний біосенсор, який в домашніх умовах дозволяє визначити якість продуктів. Наприклад, проаналізувати рівень токсинів у молоці.



Усі проведені аналізи заносяться в єдину базу у хмарі, щоб кожен бажаючий міг ознайомитися з результатами тестів і навіть дізнатись про місце їх проведення.

Розвиток мереж зв'язку сприяє поширенню концепції автономних машин і обладнання в агрогосподарствах. Так, в Японії ще з 1990 року компанія Yamaha займається виробництвом безпілотних вертольотів для обробки полів.

В Україні теж з'являються проекти автоматизації сільгосптехніки. Наприклад, у eFarmer є рішення, яке дозволяє зробити смарт-трактор за допомогою мобільного пристрою і портативної GPS-антени. На додачу, агропромисловий комплекс широко використовує дрони. Тільки апарати українського проекту Drone.ua вже обробили близько 1,5 млн га сільгоспземель.



За словами засновника проекту Drone.ua Валерія Яковенко, на близько 100 тис. га дрони застосовуються регулярно.

«Це дає можливість бізнесменам економити близько $28 у розрахунку на кожен гектар землі, — розповідає фахівець. — При цьому використання безпілотника обходиться всього у $2-4 в рік».

Як правило, дрони допомагають вивчати стан посівів за допомогою фотозйомки. Але в Україні з'являються і компанії, які створюють більш складні, спеціалізовані агродрони. Наприклад, команда Kray Protection виготовила безпілотник, який здатен обробляти врожай пестицидами.



Апарат може летіти над полем на висоті один метр і, оминаючи перешкоди, розпорошувати на 70% менше хімікатів.

Незважаючи на досить велику кількість стартапів український АПК вкрай повільно переходить на інновації. «Якщо в Австралії рівень проникнення технологічних продуктів, приміром, становить 100%, то у нас – 7-10% в залежності від галузі та регіону, — підкреслює голова асоціації AgTech Ukraine Юрій Петрук. — IT-рішення в Україні використовує лише 3% компаній, які працюють в агросекторі».