Для функціонування традиційної скляної теплиці протягом усієї зими, знадобиться велика кількість енергії. Працівники Інституту сільського господарства і продовольства Benson Institute (США) в питанні розробки теплиць пропонують не вигадувати велосипед, а скористатися методом створення підземних теплиць walipini (мовою одного індіанського народу, що живе в Андах, на заході Південної Америки, означає «місце теплоти», також структура відома як підземна теплиця або теплиця-яма).



Walipini поєднує принципи пасивного сонячного опалення та збереження тепла.



Сучасний варіант такої підземної теплиці розроблений більше 20 років тому для холодних гірських районів Південної Америки і дозволяє виробникам підтримувати вирощування продуктів харчування цілий рік навіть в найхолоднішу пору року.



Walipini в найпростішому вигляді представляє собою прямокутний отвір в землі глибиною від 2 до 3 метрів, покритий пластиковою плівкою. Товста стіна із пресованої землі в задній частині будівлі і більш низька фронтальна стіна забезпечують необхідний кут для покрівлі. Дах герметизує отвір, створює ізоляційний повітряний простір між двома шарами плівки (один лист зверху, а інший в нижній частині даху) і дозволяє сонячним променям проникати, створюючи теплі, стабільні умови для росту рослин.



У розташованій практично під землею теплиці використовується тепло надр, таким чином, значно скорочується необхідність в електриці для підтримки температури всередині. Крім того, необхідно правильно розташувати теплицю по відношенню до сонця, встановити гідроізоляційну, дренажну і вентиляційну системи.