Сінгапур зводить штучний острів Симакао із перетертих на пил твердих побутових відходів.

Найменша у світі країна вирішила за вісім кілометрів від берега відвоювати додатковий життєвий простір та утилізувати значну частину сміття.

На Симакао вже пішло 63 млн кубометрів пилу, отриманого в результаті переробки коробок з-під піци, пляшок з-під мінералки та іншого подібного матеріалу.



Сьогодні над поверхнею води підноситься 3,5 км² земної рукотворної тверді, де ростуть кущі, дерева, квіти. Як зазначає один із керівників проекту Йонг Чон Пен, Симакао нічим не відрізняється від справжнього острова. «Та ж сама трава, ті ж самі метелики, ті ж самі птахи", — запевняє він.

Будівництво Симакао почалось зі спорудження кам'яного насипу – дамби, яка окреслила межі майбутнього острова і захищала скинутий у море ґрунт від розтягування хвилями. Потім проклали дорогу, утворивши жорсткий каркас, і розбили відокремлену зону на кілька "басейнів".

Щодня понад 100 вантажівок перевозять перероблене сміття із заводу до морських контейнерів-резервуарів, які буксир транспортує до місця будівництва. Обраний для завантаження сміттєвого пилу відсік звільняють від води, викачуючи її у сусідній "басейн".

Складність полягає у підготовці та транспортуванні наповнювача, яким засипають територію Симакао. Так, найменший порив вітру піднімає пил у повітря. Щоб уникнути неприємностей, пил спочатку просочують водою, а потім накривають металевими пластинами.

Будівництво сміттєвого острова Сінгапур планує завершити до 2040 року. Згідно плану, на площі острова можуть вміститися 654 футбольних полів. Вартість інженерного задуму оцінюється у 400 млн доларів.