Фрагмент саду Піта Аудольфа «Еволюція»
Простий та екологічний підхід до проектування садів прийшов на зміну химерної еклектики. Головні прикмети нинішнього напрямку – функціоналізм і природність. «Не робіть сад блакитним і пурпуровим. Поєднуйте форми, а вже потім думайте, який колір в цій картині буде доречний», – проголошує голландський дизайнер Піт Аудольф. У числі головних прийомів Аудольфа – заміна акуратних альпійських гірок «дикими» заростями польових квітів і злаків; поєднання рослин, більше схожих на бур'яни, з геометрично строгими деталями. «Природний вид, використання сортів, що вписуються в місцевий ландшафт, що майже не вимагають догляду, які органічно виглядали б на звичайному лузі», – так описує новітні садові тенденції Єва Радіонова, ландшафтний архітектор, який працює в Росії та Голландії. «Ефект "тільки встав з ліжка"– так кажуть тепер не тільки про зачіски, але і про сади, – продовжує вона. – Сьогодні в моді все незачесане, стилізоване під природне, майже дике».
Один із прикладів такого ландшафтного дизайну, доречного не тільки на заміській ділянці, а й у місті, – пішохідна зона на Кримській набережній в Москві. Замість звичних клумб з бегонією і петунія на колишній проїжджій частині з'явилися штучні пагорби, засаджені злаками та багаторічними польовими рослинами, в тому числі блакитною молінією, дернистою щучкою, гостроколірним куничником, а також кущовою вербою і шипшиною (ландшафтний архітектор Ганна Андрєєва). З Голландії привезли і висадили в вентильовані ящики з родючим грунтом сорок дев'ять лип. Поруч встановили металеві табурети, крісла, лавки з світлопрозорого коріана, а в центрі променаду поставили сухий фонтан зі світлодинамічним підсвічуванням (бюро Wowhaus).
Континентальні ландшафти, властиві природі Росії: степи, тайга і тундра з ковилою і мохами, – надихають дизайнерів на створення мінімалістських екосадів. У парку «Заряд’є», який відкриється в 2017 році, будуть представлені чотири типи вітчизняного пейзажу: ліс, степ, тундра і болото. Як обіцяють автори проекту, міжнародний консорціум на чолі з американським бюро Diller Scofidio + Renfro, парки спустяться від Варварки до річки по схилу висотою двадцять метрів. Ландшафтні дизайнери останнім часом все активніше висаджують прості, практичні породи дерев і чагарників, які легко переносять російську зиму: липу дрібнолисну, глід сливолисний, сибірський дерен з красивим сріблястим листям, іргу, бересклет крилатий, який можна вистригати кулями.
Дизайнер Ганна Маркіна відзначає, що цього року у її клієнтів пропав інтерес до колись популярних хвойників, туй, ялівцю, зате все актуальнішими стають їли і модрини, характерні для середньої смуги. Мода на далекі дачі, що з'явилася недавно, які, як правило, розташовуються на великих територіях поруч з лісами і водоймищами, також передбачає використання так званих рослин-аборигенів.
Втім, ландшафтний дизайн неможливо відокремити від архітектури будинку. Сьогодні з'являється все більше заміських будівель в модерністському дусі, зі сталі, скла і бетону. Ті ж тенденції простежуються і в садовій архітектурі, де з успіхом використовується контраст текстур, рослинних і штучних матеріалів, наприклад, оксамитової поверхні зеленого газону з кам'яним мощенням із рваного вапняку. Дизайнер Тетяна Губська з бюро «Реальний ландшафт» вважає, що прийшов час створювати сади-архетипи. «Сьогодні актуальні зелені парки з мінімальним квітковим оформленням, невеликі дендрарії з колекцією рідкісних рослин, – розповідає вона. – Цей напрямок з'явився ще в XX столітті завдяки відомому знавцеві англійських садів Гертруді Джекіл».
Відмова від надлишкових насаджень на користь вільного простору вимагає стійких, виразних рослин. У 2000 році на виставці в Челсі той же Піт Аудольф показав сад «Еволюція», головним героєм якого зробив кущ будяка. «Дикуни» і сьогодні активно використовуються дизайнерами на заміських ділянках і в міському середовищі. «Серед фаворитів сезону – снить, дягель, взагалі всі зонтичні рослини, польові самосійки. Як і раніше актуальні злаки – куничник, міскантус, осоки та інші трави, – розповідає дизайнер Ольга Степанова з бюро Bongardena. – Багатьох ця мода дивує і навіть шокує, але сьогодні в усьому світі панують тенденції, які повертають нас до розуміння дикої природи, простої краси і природності».
Один із прикладів такого ландшафтного дизайну, доречного не тільки на заміській ділянці, а й у місті, – пішохідна зона на Кримській набережній в Москві. Замість звичних клумб з бегонією і петунія на колишній проїжджій частині з'явилися штучні пагорби, засаджені злаками та багаторічними польовими рослинами, в тому числі блакитною молінією, дернистою щучкою, гостроколірним куничником, а також кущовою вербою і шипшиною (ландшафтний архітектор Ганна Андрєєва). З Голландії привезли і висадили в вентильовані ящики з родючим грунтом сорок дев'ять лип. Поруч встановили металеві табурети, крісла, лавки з світлопрозорого коріана, а в центрі променаду поставили сухий фонтан зі світлодинамічним підсвічуванням (бюро Wowhaus).
Континентальні ландшафти, властиві природі Росії: степи, тайга і тундра з ковилою і мохами, – надихають дизайнерів на створення мінімалістських екосадів. У парку «Заряд’є», який відкриється в 2017 році, будуть представлені чотири типи вітчизняного пейзажу: ліс, степ, тундра і болото. Як обіцяють автори проекту, міжнародний консорціум на чолі з американським бюро Diller Scofidio + Renfro, парки спустяться від Варварки до річки по схилу висотою двадцять метрів. Ландшафтні дизайнери останнім часом все активніше висаджують прості, практичні породи дерев і чагарників, які легко переносять російську зиму: липу дрібнолисну, глід сливолисний, сибірський дерен з красивим сріблястим листям, іргу, бересклет крилатий, який можна вистригати кулями.
Дизайнер Ганна Маркіна відзначає, що цього року у її клієнтів пропав інтерес до колись популярних хвойників, туй, ялівцю, зате все актуальнішими стають їли і модрини, характерні для середньої смуги. Мода на далекі дачі, що з'явилася недавно, які, як правило, розташовуються на великих територіях поруч з лісами і водоймищами, також передбачає використання так званих рослин-аборигенів.
Втім, ландшафтний дизайн неможливо відокремити від архітектури будинку. Сьогодні з'являється все більше заміських будівель в модерністському дусі, зі сталі, скла і бетону. Ті ж тенденції простежуються і в садовій архітектурі, де з успіхом використовується контраст текстур, рослинних і штучних матеріалів, наприклад, оксамитової поверхні зеленого газону з кам'яним мощенням із рваного вапняку. Дизайнер Тетяна Губська з бюро «Реальний ландшафт» вважає, що прийшов час створювати сади-архетипи. «Сьогодні актуальні зелені парки з мінімальним квітковим оформленням, невеликі дендрарії з колекцією рідкісних рослин, – розповідає вона. – Цей напрямок з'явився ще в XX столітті завдяки відомому знавцеві англійських садів Гертруді Джекіл».
Відмова від надлишкових насаджень на користь вільного простору вимагає стійких, виразних рослин. У 2000 році на виставці в Челсі той же Піт Аудольф показав сад «Еволюція», головним героєм якого зробив кущ будяка. «Дикуни» і сьогодні активно використовуються дизайнерами на заміських ділянках і в міському середовищі. «Серед фаворитів сезону – снить, дягель, взагалі всі зонтичні рослини, польові самосійки. Як і раніше актуальні злаки – куничник, міскантус, осоки та інші трави, – розповідає дизайнер Ольга Степанова з бюро Bongardena. – Багатьох ця мода дивує і навіть шокує, але сьогодні в усьому світі панують тенденції, які повертають нас до розуміння дикої природи, простої краси і природності».