Вас вітає постійна рубрика! Ми запрошуємо усіх читачів до діалогу: «за» та «проти»  органічного землеробства. Висловіть свої страхи та побоювання перед переходом на органічні способи ведення господарства і поставте свої запитання. Відповіді на усі питання з наукової і практичної точок зору вам дадуть на сторінках  «Аграрного бюлетеня» наші експерти.

Запитання надсилайте до редакції: glavred@ab.org.ua, або телефонуйте (067) 612 87 99

Від наших читачів ми отримали питання:
Чи навчають сьогодні молодь та студентів органічним методам господарювання та мислення?
Чи готуються такого роду спеціалісти у нашій країні?

На питання відповідає наш постійний експерт Наталія Пічкур,
Центр екологічної культури, Запоріжжя
http://ecocenter.zp.ua/

ІДЕЯ СТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-
КОНСУЛЬТАЦІЙНИХ ЦЕНТРІВ З ПИТАНЬ
ОРГАНІКИ СТАЄ РЕАЛЬНІСТЮ

Нове агрономічне мислення все більше цікавить учених, фахівців ведення сільського господарства, представників агрокомпаній, економістів, менеджерів, екологів, а також споживачів сільськогосподарської продукції.

В основі цього мислення – екологічні пріоритети, гармонізація життя людини в симбіозі з природою, впровадження заходів інтенсифікації галузі, в повному узгодження її розвитку із законами Природи. Світовий багаторічний досвід пошуку симбіотичних форм землекористування представлений в різних країнах  різними системами екологічного землеробства: органічне, біологічне, органо-біологічне, біодинамічне, екологічне, адаптивно-ландшафтне. Назва цих систем пов’язана з основними їх елементами, які відрізняються
своїм змістом: застосування в системі добрива тільки органічних матеріалів, в системі захисту рослин – виключно біологічних засобів, вибір термінів посіву за астрономічним календарем, адаптацію цілої системи до конкретних ландшафтів та інше.

Відповідно з Законом України № 425-18 від 03.09.13Г. «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» в Україні цей «новий» напрям екологічно безпечного виробництва сільськогосподарської продукції визначається терміном «виробництво органічної продукції (сировини)».

Систему органічного виробництва можна розглядати як вертикально інтегрований виробничий процес, який припускає комплекс заходів, починаючи від підготовки і обробки
землі, вимог до сільськогосподарської техніки, включає процеси вирощування продукції рослинництва і тваринництва, виробництво сировини інших напрямів сільськогосподарської галузі, їх зберігання, переробки, транспортування, сертифікації, реалізації готової продукції.

В умовах становлення органічного землеробства і формування органічного ринку сільгоспвиробники стикаються з великою кількістю питань. Аграріїв хвилюють питання технологій, ефективного менеджменту і маркетингу, вимог сертифікації виробництва, вплив переходу до органічних технологій на конкурентоспроможність агрогосподарства, ринки збуту, виробнича і обслуговуюча кооперація, правовий супровід суб’єктів АПК в сфері органік та ін.

Недостатність кваліфікованих професійних кадрів з органічного виробництва призвела до низького рівня обізнаності сільгоспвиробників та операторів продовольчого ринку щодо переваг, технологій, вимог органічного виробництва та існуючих можливостей. Наявна низька інформованість населення щодо позитивного впливу споживання органічної продукції  на здоров’я дорослих і дітей, стан навколишнього середовища стримує зростання попиту внутрішнього споживача. Відсутня системна діяльність в регіонах щодо підготовки кадрів, обміну досвідом та налагодження партнерства, надання консультаційних послуг сільгоспвиробникам і місцевому населенню.

У зв’язку з цим актуальним стає питання підготовки кваліфікованих фахівців органічного сектора сільськогосподарської галузі, створення досвідчених полів, проведення експериментальних закладок для тестування технологій виробництва органічної продукції (сировини) і адаптації їх до природно-кліматичних умов території, науково-практичний супро-від і консультації. Важливим є питання популяризації органічних технологій серед місцевого населення сільських територій і залучення їх до використання методів органічного
виробництва на присадибних ділянках, а також розвиток внутрішнього ринку споживання.

Суттєвою допомогою в рішенні цих та інших проблем є створення в нашій області мережі Інформаційно-консультаційних центрів, на базі яких проводитиметься підготовка кадрів і підвищення кваліфікації в сфері органік, будуть створені дослідні поля, проводитиметься науково-практичний супровід сільгоспвиробників в області органічного землеробства та інших супутніх питаннях, просвітницька робота з мешканцями сільських територій,
реалізована соціальна програма популяризації здорового способу життя і органічних продуктів харчування. І така можливість є.

Отже, вважаю  актуальним для Запорізької області проведення заходів  щодо інституалізації
регіонального розвитку органічного сектору шляхом створення функціональної мережі інформаційно-консультаційних центрів на базі Центру природного землеробства, ТДАТУ, Мелітополь,  та агротехнологічних коледжів Вищого навчального закладу.

Досвід Запорізької області в цьому питанні може бути корисним іншим регіонам України. Запрошуємо всіх зацікавлених осіб долучитися до цієї ініціативи.

Всіх, хто зацікавився створенням мережі інформаційно-консультаційних центрів з питань органіки та органічного землеробства – запрошуємо до редакції «Аграрного бюлетеня».

Усі питання, пропозиції та можливість безпосередньої участі у проекті будуть розглянуті. Чекаємо Ваших листів на glavred@ab.org.ua,
або телефонуйте (067) 612 87 99.