Вдосконалені за допомогою сучасних нанотехнологій дерева і квіти майбутнього будуть здатні виконувати безліч функцій, покладених на них людиною – виробляти електрику, очищати повітря та вести моніторинг рівня забрудненості навколишнього середовища. Фактично, кажуть вчені, інтеграція електроніки і наноматеріалів в живі рослини відкриває майже безмежні можливості.


Як повідомляє вісник Массачусетського технологічного інституту MIT News, останні експерименти вчених з широко поширеною рослиною сімейства капустяних, Arabidopsis thaliana (Резуховидка Таля – RT), показали, що впровадження останніх досягнень технічної думки людини в досконале творіння природи створює унікальний потенціал біонічних рослин.

У процесі дослідів фахівці MIT вбудували вуглецеві нанотрубки в клітинну структуру Arabidopsis thaliana. У результаті здатність до захвату світлової енергії підвищилася на третину, а також з'явилася здатність поглинати оксид азоту, який є одним з основних забруднювачів повітря.

Всі експерименти проводилися на клітинних структурах, поміщених в пробірку, а потім переносилися на «живі» рослини. Реакція на оксид азоту виявилася одним з найуспішніших факторів досліду. При цьому індикатором, за словами вчених, було буквальне світіння рослин – особливе полімерне покриття нанотрубок взаємодіє з забруднювачем і дає слабку флуоресценцію.

Раніше вчені MIT вже розробили на основі нанотрубок різні датчики, що реагують на небезпечні забруднювачі, такі, як тринітротолуол та нервово-паралітичний газ зарин. Таким чином, біонічні рослини можуть стати надійним детектором небезпечних речовин, а «зайві» електрони можна використовувати для живлення мікроелектроніки.

Вчені також розробляють індикатори, які при вдалому впровадженні дозволять виявляти у навколишньому середовищі пестициди, грибкові та бактеріальні інфекції.

Вуглецеві нанотрубки – структури діаметром від одного до декількох десятків нанометрів і завдовжки до декількох сантиметрів – сьогодні мають безліч областей застосування. Наприклад, шляхом введення парафіну в скручену нитку з нанотрубок міжнародній команді вчених з університету Техасу вдалося створити штучний м'яз, який в 85 разів сильніше людської.