У березні перше, що потрібно зробити в саду, – перевірити, як перенесли зимівлю плодові дерева. Нинішня зима не відрізнялася особливими холодами. Швидше за все, рослини не підмерзали, але все ж могли так чи інакше пошкодитися.

Рани на деревах потрібно зачистити гострим садовим ножем до здорової тканини. Потім продезінфікувати їх розчином залізного або мідного купоросу і обов'язково замазати садовим варом або спеціальною замазкою. Замазку роблять з глини (60% глини, 40% коров'яку).

Оброблені рани відразу обв'язують мішковиною або поліетиленовою плівкою.

Навесні головні шкідники дерев у саду – миші. Вони можуть повністю погубити молоде дерево – 4-5 років від роду. Миші часто об'їдають кору до деревини на всій нижній частині стовбура. Але дерево можна врятувати навіть при наявності на штамбі великих ран із загиблим камбієм або кругових ушкоджень, якщо вчасно провести щеплення містком.

Щеплення роблять пізніше, після початку сокоруху. Однак нарізати здорові однорічні пагони зимостійких сортів бажано вже зараз – в березні. Нарізи повинні бути довше ураженого місця, для цього краще всього використовувати товсті жировики (вовчки). Вовчки загортають у вологу тканину, потім в плівку і тримають в холодному місці. Гілки, що розщепилися, скріплюють міцною обв'язкою, під неї підкладають дерев'яні бруски. Великі гілки необхідно зміцнити підпорами.

Коли температура встановиться в середньому не нижче 10 °С, починають обрізку плодових дерев. Її потрібно провести до того, як бруньки набухнуть, при температурі повітря, наближеної до нуля.

До речі, якщо провести ранню весняну обрізку яблунь, то кінцеві бруньки краще визріють, дерево дасть більш дружний цвіт та високий урожай.

Першими обрізають більш старі плодові дерева. У них плодові бруньки пробуджуються набагато раніше, ніж листові. Через 10-15 днів починають обрізати молоді дерева, що не плодоносять.

Першою потрібно обрізати яблуню, вона менше пошкоджується, навіть якщо повернуться холоди.

Сливу, вишню і грушу можна обрізати аж до початку цвітіння.

Гілки, що ростуть усередину, пошкоджені частини крони, сучки, пагони необхідно видалити.
При спилюванні великих гілок не можна залишати пеньки, їх обрізають на кільце, щоб швидше заростали рани. Рани більше 1-1,5 см в діаметрі необхідно зачистити ножем, замазати садовим варом або зафарбувати олійною фарбою на натуральній оліфі.

Все зайве з кущів червоної та чорної смородини, агрусу зрізають біля самої основи, не залишаючи пеньків. Старі малопродуктивні гілки, дрібні, недорозвинені, непродуктивні порослеві пагони видаляють.

На малині видаляють пагони, що відплодоносили, та дрібні непродуктивні пагони. Але зрізуючи все непотрібне на рівні поверхні грунту, обов'язково оглядайте верхівки продуктивних пагонів. Якщо вони не постраждали від холодів, їх потрібно трохи вкоротити (на 10-15 см). Пошкоджені кінці пагонів обрізають до 1-2-й здорової плодової бруньки, до того моменту, коли на зрізі добре видно зелену кору і білу здорову деревину. Все видалене, особливо великі сучки, гілки, пагони, потрібно спалити. Дрібні можна закопати разом з іншими органічними рослинними відходами.

Пам'ятайте, по весні, коли дні сонячні, а ночі можуть бути ще морозними, можливі сонячні опіки дерев і чагарників.

На початку місяця білять стовбури і основні гілки плодових дерев і знищують гнізда зимуючих шкідників.

На штамби накладають ловчі пояси, які оберігають дерева від яблуневого квіткоїда та інших шкідників. Пояси обв'язують зверху дуже туго шпагатом, знизу трохи слабкіше, щоб у них могли забратися жучки та гусениці. Внутрішню частину ловчого пояса рекомендується обробити порошком хлорофосу.

У березні варто продовжити заготівлю живців яблуні, груші, сливи, вишні та чорної смородини. Живці зберігають у підвалі в піску.

Подивіться, якщо коріння деяких рослин оголилося, то його треба підгорнути.

Теплолюбні чагарники і багаторічні квіти на зиму ховають під укриття. Але теплої ранньої весни вони можуть випріти. Підніміть укриття над трояндами, гортензіями, рододендронами та іншими рослинами, інакше почнеться розвиток цвілевих грибків.

У багатьох дачників березень – найгарячіша пора не на ділянці, а вдома, де готують розсаду. При такому вирощуванні рослин можна збільшити період вегетації, отримати ранній або більш високий урожай. Так вирощують цінні сорти та гібриди, кількість насіння яких невелика. До речі, проростальність насіння, посіяного відразу у відкритий грунт, низька, як правило, на 30-50% нижче, ніж у домашніх умовах. А при несприятливих умовах насіння на ділянці може взагалі не зійти. Тому посівну проводять на... підвіконні.

Для посіву насіння потрібно підготувати грунт. Для капусти, помідорів, перців, баклажанів, огірків, кавунів, цибулі підійде такий склад: земля – 25-30%, торф або перегній – 30-50%, пісок – 25-30%. Для капусти можна збільшити частку піску до 40%. Помідори менш вимогливі до якості суміші – частка землі для них може досягати 70% і вище.