Першим садом в Україні, який застосував технологію захисту від граду, стали 29 га у фермерському господарстві «Коник» у с. Сторожниця на Ужгородщині, на які встановили протиградову сітку.


Подивитися, як застосовують європейські технології, на Закарпаття приїхали представники садівничих господарств майже з усіх регіонів України: Києва, Криму, Вінниці, Чернівців, Хмельницька тощо. Прибули європейські фірми, що спеціалізуються на новітніх технологіях у садівництві, науковці з Інституту садівництва НААН України, Інституту водних проблем і меліорації НААН України, УжНУ, – інформує власкор ІА ZIK.

Як розповів Олександр Матвієць, завідуючий закарпатським опорним пунктом Інституту водних проблем і меліорації, високоефективне садівництво вимагає вкладення немалих коштів, тому необхідно звести до мінімуму усі ризики, зокрема, один з небезпечних  – град. А на Закарпатті градобої відбуваються кожен другий рік Страхові компанії не беруться страхувати продукцію без спеціального захисту садів. «Такі сітки дуже поширені в Італії, Німеччині. Це необхідність, якщо ми хочемо вести високорентабельне садівництво і мати прибуток», –  зауважив фахівець.


В Італії фермери вкривають до 80% садів протиградовими сітками. До того ж такі нескладні маніпуляції вберігають не тільки від граду. «Це не просто сітка – це комплексний захист саду від багатьох шкідників та від сонця, – зауважив Сергій Коник, представник італійського підприємства Helios, – завдяки цьому можна удвічі зменшити хімічну обробку дерев, що відповідно покращить й екологічну ситуацію в країні». Термін експлуатації протиградової сітки – від 7-8 до 20 років. Наразі італійські фахівці розробляють кілька проектів для фермерських господарств з інших регіонів України, які хочуть перейняти прогресивний досвід закарпатців.

Демонстрували садоводам та фермерам і інші технічні новинки, які оптимізують роботу в садах та на полях. Зокрема, спеціальну автоматизовану метеостанцію, дані з якої можна отримувати через комп’ютер з будь якої точки світу. Можна робити прогноз погоди для саду, дізнаватись про такі параметри, як вологість ґрунту, які шкідники можуть бути у саду чи на полі, які хвороби загрожують рослинам. Завдяки такій метеостанції можна зменшити пестицидне навантаження, оптимізувати систему захисту, задавати програму водного балансу (коли і як поливати тощо).