Чим замінити екзотичні рослини, які не ростуть у нас - ч.1

1. Олива європейська (Olea europaea) — без цього дерева із фактурною корою та сріблястим листям складно явити середземноморський ландшафт. Її вигнуті стовбури та вузлувате гілля створюють красивий графічний малюнок, типовий для грецьких та італійських схилів. Вирощують оливу також в Португалії, Туреччині, Чорногорії, Грузії та інших країнах. Сріблясте листя дарує відчуття прохолоди у спеку. Нажаль, в наших широтах це прекрасне  дерево не росте. 

Рішення: Щоби створити середземноморський образ на ділянці, використовуйте характерні риси оливкових дерев: фактурну кору, вигнуте гілля, видовжене листя сріблястого відтінку. Вони типові для цілком зимостійких для нашого регіону видів.  

Обліпиха крушинова (Нippophae rhamnoides) хоч і росте у нас вільно, виглядає дуже по-південному. Колір її потрісканої кори близький до сіровато-бурого відтінку оливкової кори. Листя рослини також холодної гамми, сріблясті на вивороті. А вигнуте гілля вималювує схожий на оливу силует. Втім, товщина стовбура в обліпихи крушинової не зрівняється із діаметром стовбура оливи. 

Верба (Salix) — приземкувата, кремезна рослина. Її різні форми відмінні по пропорціям, малюнку, відтінку листя. Залежно від того, чи забарвлене листя сріблястим з обох сторін, чи лиш на вивороті, змінюється колорит дерева. Це можна використовувати, продумуючи садову композицію. Для відтворення образу оливкових гаїв вдалими будуть сріблясті сорти з вузьким, видовженим невеликим листям,  наприклад, верба біла белая (Salix alba). 

Лох сріблястий (Elaeagnus argentea) — ще одна рослина із сріблястим листям. Можливо, вона не настільки відома, як звичні та розповсюджені верба та обліпиха. Втім, цей витривалий та невибагливий вид прекрасно росте в наших краях. Його найближчий родин, лох вузьколистий (Elaeagnus angustifolia), більш вибагливий до тепла, але він тех добре розвиваеться у помірному кліматі. 

Лох може рости в древесній та кущовій формах, але частіше трапляються кущі. . Так само, як і в обліпихи, додаткової декоративності йому додають плоди. Крім того, в пору цвітіння лох наповнює сад сильним, «південним» ароматом.

Кипарис (Сupressus) — ще один «екзот», який садівники хотіли би бачити на своїх ділянках. Рослину цінують за стрункий, видовжений силует, хоч не всі кипариси приймають подібну форму. Кипарисові алеї типові для південних садів. 

Рішення: у помірному кліматі видами вузькопірамідальної та кеглевидної форми. 

Туя західна (Thuja occidentalis) — найбільш органічний замінник кипариса. Здатна відтворити той самий образ струнких, веретеноподібних дерев, з якими асоціюють кипарис. Туя має цілий ряд сортів із кроною подібної форми. Приміром, відомий Smaragd, а также Columna, Gracilis, Indomitable.  

Ялівець звичайний (Juniperus communis) та ялівець козацький (Juniperus sabina) також мають форми із вузькою витягнутою кроною, котрими можна замінити кипарис. У першого виду можна використовувати сорти Constance Franklin, Columnaris, B2, у другого — Fastigiata, Еrecta.  

3. Самшит (Buxus) цінують за дрібне лискуче листя та здатність переносити стрижку. Завдяки пластичності та витривалості самшит став традиційним матеріалом для стрижених огорож та складних топіарних форм. Тут з ним складно конкурувати. Втім, пересічний садівник навряд стане вирізати за кущів  вигадливі рослинні скульптури. В широкому вжитку топіарне мистецтво обмежене геометричними об’ємами – кулями, пірамідами, лаконічними огорожами. Для подібних форм самшит цілком можна замінити. 

Рішення: Замість самшиту можна використовувати різноманітні кущі   

Кизильник блискучий (Cotoneaster lucidus) — найпопулярніший в нас кущ для створення невисоких стрижений огорож лаконічних форм. Для них ідеальна ця витривала рослина з блискучим дрібним листям, з неї прекрасно формуються великі геометричні об’єми.   

Спірея (Spiraea) — різноманітні її форми, що мають дрібне листя, прекрасно піддаються стрижці. Завдяки різниці між розміром та формою листя додаткового ефекту можна досягти, розташовуючи поряд різні сорти рослини.

Бірючина звичайна (Ligustrum vulgare) — традиційний кущ для топіарної стрижки, доволі теплолюбний, але придатний для вирощування в помірному кліматі. Часто вимерзає до рівня снігу, тож згодиться для створення компактних форм та невисоких бордюрів. 

Брусниця (Vaccinium) підійде для створення низьких  компактних бордюрів та оформлення квітників. 

4. Тисс ягідний (Taxus baccata) — ще одна традиційна рослина для створення щільних стрижених живих огорож. Загадом, його можна вирощувати в помірному кліматі, але культура не надто морозостійка і навряд досягне піку декоративності. 

Рішення: замінниками стануть  ялина (Picea), туя (Thuja). Ці хвойні види прекрасно переносять обрізку. При правильному висаджуванні та регулярній стрижці из них можно сформувати щільну всесезонну непрозору огороду з однорідною дрібною текстурою. 5. 

5. Падуб гостролистий (Ilex aquifolium) — цей вічнозелений кущ з яскравими плодами став одним із символів Різдва, він прикрашає європейські сади протягом всієї зими та є незмінним атрибутом зимніх букетів. Його листя має дуже характерну форму – подовжену, загострено-зубчасту.   

Рішення: магонія падуболиста (Мahonia aquifolia). Назва цієї рослин цілком промовиста – її листя дійсно схоже на листя падуба. Магонія належить до рідкісних у нас вічнозелених листвяних видів. Для неї теж характерні дуже декоративні плоди, втім, на відміну від яскраво-червоних ягід падубу, вони сизо-синього кольору. Цей вид не назвеш безпроблемним, втім, магонію можна вирощувати, забезпечивши їй захист у морозні зими.