Жива огорожа своїми руками – з чого і як зробити?

Багато слів було присвячено різним видам огорож – дерев'яним, кам'яним, металевим ... Однак є й ще один, який є не менш привабливим та декоративним – це жива огорожа.

Незважаючи на складність її створення, вона набула широкого поширення серед власників присадибних ділянок. Історія її появи така ж давня, як і у паркану.

І сьогодні жива огорожа є модним елементом ландшафтного дизайну. Крім функцій забору вона володіє численними можливостями, які ви зможете оцінити по достоїнству, спорудивши її на своїй ділянці.

Ми постараємося розповісти, з чого краще зробити живу огорожу, від чого залежить вибір рослин і як посадити їх на ділянці.

АСОРТИМЕНТ РОСЛИН, З ЯКИХ МОЖНА ЗРОБИТИ ЖИВИЙ ПАРКАН НА ДАЧІ

Вибір тієї чи іншої рослини залежить від декількох факторів, головний з яких – тип живої огорожі. Також важливо враховувати кліматичні умови місцевості, в сонячному або тінистому місці буде розташовуватися жива стіна, її призначення.

Живі огорожі бувають стрижені та вільно зростаючі. У першому випадку треба вибирати види, які добре переносять процес фігурної стрижки, тримають форму. У таких рослин повинна бути щільна крона, гарне облистування. Якщо форма обрана прямокутна, то підійдуть тільки тіньовитривалі види (граб, тис).

Оптимальною є трапеція (скіс не менше 10˚) і трикутник (по боках мають нахил 70-80˚). Ще можна зробити округлу форму, яка більш відповідає природному росту багатьох видів, проте її складно вистригти.

Дуже красиво створювати стрижену огорожу шляхом змішування різних порід – бирючина, кизильник, тис, барбарис, глід.

Якщо перший вид має компактні обриси і підходить для маленьких ділянок, то для створення вільно зростаючої огорожі потрібно багато місця, адже її ширина може досягати 3 м і більше.

Для цих цілей підійдуть красивоквітучі види (спірея, бузок, дейція), рослини з компактними формами крони (ялина канадська, ялівець звичайний). Плюс такої огорожі – відсутність необхідності в стрижці для підтримки форми.

Є також і розподіл за висотою:

1. Бордюри до 1 м. Рослини повинні бути компактними, повільно зростаючими, дрібнолистими. Бересклет японський і жимолость блискуча, наприклад, підходять для стриженого бордюру. Для вільно зростаючого – айва японська, магонія, верес, спірея японська.
2. Середньої висоти (1-3 м). Підходять не тільки чагарники, але і невеликі дерева. Таку огорожу можна зробити з туї західної та її форм, підійде пузироплідник, бирючина звичайна, глід, барбарис, бузок.
3. Живі стіни, висота яких більше 3 м. Покликані захищати від вітру, пилу, шуму, служать захистом кордонів ділянки. Підійдуть дерева, які добре переносять стрижку – граб звичайний, ялина, липа, верба біла (куляста форма), туя.3. Живі стіни, висота яких більше 3 м. Покликані захищати від вітру, пилу, шуму, служать захистом кордонів ділянки. Підійдуть дерева, які добре переносять стрижку – граб звичайний, ялина, липа, верба біла (куляста форма), туя.
Дуже красиво виглядає жива огорожа в поєднанні з металевими, дерев'яними і кам'яними огорожами. У таких випадках огорожа не повинна бути дуже густою. Підійдуть ліани (гортензія кучерява, плющ), красивоквітучі чагарники (бузок, шипшина, спіреї, троянди).
Швидкорослі види малопридатні для стрижених огорож, однак якщо треба швидко створити живу стіну, то такі рослини незамінні.

ЯК ПРАВИЛЬНО ПОСАДИТИ ЖИВУ ОГОРОЖУ?

Перший етап при створенні зеленої стіни – це підготовка грунту. На передбачуваному місці посадки треба видалити всі бур'яни. Це можна зробити шляхом перекопування і розпушування з подальшим видаленням надземних та підземних частин бур'янів. Ще один метод – хімічний, із застосуванням гербіцидів (наприклад, раундап).

Якщо грунт глинистий, важкий, то в неї слід додати пісок, а якщо вона представлена ​​супесями, то додають суглинок. Для зниження кислотності внесіть вапно, а в лужний грунт – торф. Грунт також потрібно удобрити. Якщо ви не обмежені в коштах, то можна купити в магазині вже готовий грунт і використовувати його.

Далі робимо розмітку для посадки рослин шляхом натягування мотузки. Залежно від кількості матеріалу, який висаджується, необхідно викопати траншею (вручну або із застосуванням техніки) або окремі посадочні ями для кожної рослини. Так, для однорядної живої огорожі досить викопати траншею шириною 50 см, для дворядної – до 90 см. Глибина – не менше 50-60 см.
Посадковий матеріал повинен бути високої якості, тому купуйте його в розплідниках або в спеціалізованих садових центрах і магазинах.

Терміни посадки – осінь або рання весна (до розпускання листя). Морози і опади – важливі показники, на які слід звернути увагу. Тому в південних районах краще висаджувати восени, а в північних – навесні. Причому якщо рослина реалізовувалася в контейнері, її можна посадити в будь-який час вегетаційного періоду.

Якщо ж коренева система відкрита, то посадка повинна бути проведена в найкоротші терміни, інакше коріння засохнуть, і рослина не приживеться. Зберегти коріння на деякий час допоможе розміщення їх в поліетиленовий пакет зі зволоженою тирсою.

Щоб підвищити приживлюваність, радимо обмокнути коріння в бовтанку, яку роблять з глини і розчину коров'яку.
Повільнозростаючі види, тіньовитривалі, з вузькою кроною потрібно висаджувати більш щільно, ніж світлолюбні, швидкорослі з розлогою широкою кроною. Також більш густо саджають при створенні формованих живих стін. Таким чином, при посадці відстань між рослинами повинна бути 0,4-0,6 м для стриженої і 0,8-1,0 м – для вільно зростаючої живої огорожі середньої висоти. Між рядами відповідно повинно бути 0,6-0,8 м і 1,0-1,5 м. Для бордюрів і живих стін ці показники потрібно зменшити або збільшити приблизно в 2 рази.

Коли рослини висаджені, грунт ущільнюють, поливають, мульчують торфом, тирсою або подрібненою корою. Якщо огорожа передбачається як захист від вітру, то вона висаджується перпендикулярно переважному напрямку.

Не забувайте доглядати за своїм зеленим парканом і незабаром ви придбаєте красиву та функціональну прикрасу вашої ділянки.