Сади замку Розенборг (Королівський сад) (Rosenborg Castle Gardens (Kongens Have))

Сади замку Розенборг – найстаріший і найбільш відвідуваний парк в самому центрі данської столиці. Історія парку почалася в 1606 році, коли датський король Крістіан IV (Christian IV) придбав землю за межами східного кріпосного валу Копенгагена і заклав тут сад в стилі Ренесанс, який служив не тільки насолодою для королівських очей, але і дозволяв вирощувати фрукти, овочі і квіти для потреб замку Розенборг.

Спочатку на місці замку розташовувався відносно невеликий павільйон, який до 1624 року розрісся до його сьогоднішніх розмірів. У 1634 році Шарль Ож’є (Charles Ogier), секретар французького посла в Данії, порівняв Королівські сади з садами Тюїльрі в Парижі. Креслення Отто Хайдера (Otto Heider), що датуються 1649 роком – найстаріший їх збережених до наших днів планів датських садів, який демонструє його оригінальне планування. В ті часи, в саду знаходився павільйон, різні статуї, фонтан і інші садові елементи. У посадках переважали: тутове дерево, виноград, яблуні, груші та лаванда.

Пізніше, у міру зміни модних тенденцій, сад був переплановано. На плані 1669 року видно лабіринт – типовий елемент садів в стилі бароко. Лабіринт мав складну заплутану систему стежок, які вели до центральної зони з восьмикутним літнім будиночком. У 1710 році королівська сім'я переїхала жити в нове місце – палац Фредеріксберг (Frederiksberg Palace), незабаром після цього замок Розенборг спорожнів, а сади були відкриті для вільного відвідування.

У 1711 році керуючим місцевої оранжереєю був призначений Йохан Корнелеус Крігер (Johan Cornelius Krieger). Пізніше, в 1721 році він став головним садівником Королівського саду і перепланував його в стилі бароко.

Замок знаходиться в північно-західній частині парку, який займає сьогодні площу 12 акрів (близько 5 га) і оточений з трьох сторін ровом, заповненим водою.

Домінанта парку – дві пересічні в його центрі алеї, відомі як Шлях Лицаря (Kavalergangen) і Дамська стежка (Damegangen). Дерева вздовж алей – частина колишнього барочного саду. Решта маршрутів організовані у вигляді мережі пересічних доріжок згідно з планом Хайдера 1649 року.
 
Серед будівель парку варто також звернути увагу на казарми. Спочатку це був павільйон і дві витягнуті будівлі оранжереї, побудовані Ламбертом Ван Хевеном (Lambert van Haven) для Крістіана V. У 1743 році вони були перебудовані в стилі бароко Йоханом Крігером. З 1885 р. тут проживали офіцери королівської охорони, а з 1985 р. в казармах Розенборга розміщуються солдати, які охороняють місто ...
В кінці алеї Шлях Лицаря знаходиться Павільйон Геркулеса, який отримав свою назву завдяки статуї Геркулеса, яка розмістилася в глибокій ніші між двома тосканськими колонами. З двох сторін від монумента встановлені невеликі ніші зі статуями Орфея і Еврідіки. Статуї були зроблені італійським скульптором Джованні Баратта (Giovanni Baratta) і придбані Фредеріком IV під час його візиту до Італії.

Після пожежі, що охопила Копенгаген в 1795 році, місто відчувало велику потребу в нових будинках, і крон-принц Фредерік віддав південну частину саду під будівництво нової вулиці, яку назвали Kronprinsessegade в честь крон-принцеси Марії Софії (Marie Sophie). Незабаром на південній стороні вулиці з'явилися нові житлові будови і огорожа за проектом міського архітектора Пітера Мейна (Peter Meyn). На той момент, він тільки повернувся з поїздки в Париж, де надихнувся побаченою архітектурою і, зокрема, Новим Мостом (Pont-Neuf) з кованою решіткою, безліччю маленьких магазинів і вуличним життям навколо. У Королівському саду Мейн побудував нову огорожу з чотирнадцятьма маленькими павільйонами в неокласичному стилі. Основні роботи завершилися в 1806 році, хоча два павільйони залишалися недобудованими до 1920 року, тому що місце, де планувалося їх звести, займали будівлю стройової підготовки солдат і маленька фабрика з виробництва мінеральної води.

Спочатку павільйони призначалися для торгівлі товарами першої необхідності, а потім, за дотацією, стали доступні для житла архітекторам і художникам Королівської Академії Мистецтв. Зараз павільйони орендує Агентство з управління власністю та палацами.
Найстаріша скульптура в саду – Кінь і Лев (1625 р.), яку Крістіан IV замовив у Пітера Хусума (Peter Husum) в 1617 році. Подібна копія античної мармурової скульптури встановлена на Капітолійському Пагорбі в Римі і зображує лева з людським обличчям, що плаче над тушею коня, яку він сам же і убив. Проглядається схожість з перською легендою про боротьбу світла і темряви. У 1643 року статую тимчасово перевезли до німецького міста Глюкштадт (Glückstadt), в зв'язку з одруженням Принца Фредеріка III. Можливо, це був натяк на загострення відносин між королем і його кузеном – Джорджем (Герцогом Брунсвік-Люнебургським). Король не міг пробачити Герцогу провал операцію в Битві при Луттері в серпні 1626 року що завдало Данії непоправної шкоди.
Назад в сад статуя повернулася через кілька років, коли на трон зійшов Фредерік III, і зараз знаходиться в південній секції парку.

17 мармурових кульок, що оточують центральну галявину, перебралися сюди з Ротонди Святої Анни – церкви, яка будувалася неподалік з 1783 року, але так і не була закінчена.

Хлопчик на Лебеді – фонтан у вигляді бронзової скульптури заввишки 148 см зображує маленького хлопчика верхи на лебеді. Скульптура створена Х.Е. Фроендом (H.E. Freund) і замінила фігуру з пісковика з тим же мотивом, що розташовувалася тут раніше, придуманим французьким скульптором Ле Клерком (le Clerc) в 1738 році.
Монумент Вігго Хорупа (Viggo Horup) був створений Йенсом Віллумсеном (Jens Ferdinand Willumsen) і встановлений за підтримки газети Politiken, співзасновником якої Хоруп був з 1884 року. Монумент був знищений німцями в 1945 році, але потім датчани встановили на цьому місці його точну копію. Голова оригінальної статуї демонструється в Музеї Віллумсена в данському місті Frederikssund (Фредерікссун).

Королівський сад – улюблене місце відпочинку городян і туристів. У літній період тут проводяться численні художні виставки та інші цікаві заходи.