Сад Замку Кілдраммі (Kildrummy Castle Gardens)

Замок Кілдраммі, що вважався колись одним з найбільш розкішних і імпозантних замків Шотландії, був побудований приблизно в 1250 році Жильбером де Моравіа (Gilbert de Moravia) – графом династії Мар (Mar) і призначався для зміцнення впливу династії в північно-східних районах Шотландії. Місце для будівництва було обрано не випадково, замок зведений в стратегічно важливому районі – на перетині важливих маршрутів і доріг. Він також замінив побудований раніше замок, який розташовувався в невеликому гаю в милі на північний схід, де з цих пір став знаходитися церковний двір.

Фільм "Хоробре серце", багато в чому допоміг замку Кілдраммі стати більш відвідуваним місцем. Звернення авторів кінокартини до часів Едварда I (Edward I), тим не менш, було ще далі від історичної достовірності, ніж опис часів правління Річарда III (Richard III) у Шекспіра. Едвард I навідувався в Кілдраммі як мінімум два рази – в 1296 і 1303 роках, по дорозі в місто Елгін і, імовірно, навіть виділив одного зі своїх каменярів для допомоги в будівництві воріт замку. Нові, потужні ворота замку Кілдраммі стали схожі на ворота, які незадовго до цього були побудовані в королівському замку Харлек (Harlech) в Уельсі.

План самого замку Кілдраммі зараз можна побачити в Центрі для відвідувачів. Закок був спроектований у формі букви "D", а його задня, рівна стіна височіла над яром. По периметру стіни були побудовані округлі вежі, якы ніби охороняють в'їзні ворота як вершину архітектурного дизайну. Основні житлові приміщення спочатку розташовувалися в Білій вежі – міцна семиповерхова будівля була виконана в стилі нових французьких замків XIII століття. Існував також великий зал (Great Hall) біля задньої стіни замку і каплиця в східному куті.

До 1306 року відносини між Англією та Шотландією загострилися. Нащадок шотландських королів Роберт I Брюс (Robert the Bruce) оголосив себе законним королем Шотландії, і почав боротьбу за незалежність країни від англійського гніту. Едвард I, разом зі своїм сином, Едвардом, Принцом Уельським, очолили командування англійською армією, щоб протистояти силу армії Брюса, яка набирала силу. Замок Кілдраммі виявився гарячою точкою в цьому історичному протистоянні, тому саме тут Роберт Брюс зі своїм братом Нілом Брюсом (Neil Bruce) і армією прихильників переховувалися від англійської армії.
Війська Принца Уельського довго тримали замок в облозі, до тих пір, поки Осборн, місцевий коваль, не зрадив Брюса, і замок не підпалили. Замок був захоплений англійцями і всі його захисники, в т.ч. Ніл Брюс були повішені. Роберту Брюсу, тим не менш, вдалося сховатися і очолювана ним армія незабаром продовжила боротьбу за незалежність Шотландії. У битві при Беннокберні в 1314 році війська Роберта Брюса на голову розбили армію Едварда II, тим самим остаточно звільнивши Шотландію від англійської окупації.

Після відновлення, замок був знову обложений англійцями в 1335 р. Його обороною командувала леді Крістіан Брюс, сестра Роберта Брюса. Вона успішно утримувала стіни замку від ворога, поки на допомогу не прийшли війська її чоловіка Ендрю Мюррея (Andrew Murray).

У 1435 році, для контролю над владою баронів, замок і прилеглі до нього земельні угіддя були анексовані королем Джеймсом I (James I). Протягом наступних десятиліть замок перебудовувався і зміцнювався, а території упорядковувалися.

У 1507 році замок був переданий сім'ї Ельфінстоун (Elphinstone), яка додала житлову вежу, відому згодом як Ельфінстоунська вежа.

Незначних руйнувань замок зазнав під час повстання якобітів в 1689 році. У 1715 році замок вже був знову відновлений і служив штабом двадцять третього Графа династії Мар, який керував армією якобітів в переможному повстанні 1715 року.
Наступні два століття історії замку були періодом його занепаду. У 1805 році впала Біла Вежа, а потім місцеві жителі розтягували камені, з яких був споруджений замок, для будівництва своїх будинків. Тим не менш, в 1898 році замок придбав виробник мила з Абердіна, полковник Джеймс Огстон (James Ogston), який до кінця життя працював над відновленням зруйнованих будівель. Він також побудував житловий будинок на протилежному березі навпроти замку і з'єднав обидва береги мостом на зразок старовинного моста XIV століття О'Балгоні в Старому Абердині. Один з друзів полковника, який гостював тут, побачивши будинок, заявив, що тут не вистачає лише саду. Через п'ять років група японських садово-паркових архітекторів перетворила вузьку затоку річки Бакден, що протікає через ущелину, в великий ставок з численними водоспадами, а на місці непотрібної каменоломні компанією "Бекхаус & К" був розбитий величезних розмірів сад на скелі.

Вперше вид на полонину Кілдраммі з прекрасними садами відкривається з вершини мосту: з одного боку – на водний сад з його буйною рослинністю, а з іншого – на каменоломню, в якій дев'ять століть по тому добували камінь для будівництва нині зруйнованого замку на пагорбі.

У водному саду ростуть сімплокарпус, меконопсіс, азіатські примули і гуннери, на яких сприятливо позначається холодний, вологий і кислий грунт Шотландії. У гірській долині і в самому саду також ростуть витривалі альпійські рослини, енкіантус, пієріс, різні сорти рододендронів, клени і два рідкісних пурпурних дуба (Quercus robur "Purpurascens").
Сьогодні будинок полковника Огстена перетворився в розкішний готель з назвою "Замок Кілдраммі".

У 1951 році турботу про замок взяла на себе держава і тепер за ним доглядає товариство "Історична Шотландія" (Historic Scotland).