Садиба Глоруп (Glorup Manor)

Найперша згадка про містечко Глоруп (Glorup) відноситься до 1390 р., але, на жаль, невідомо точно, чи був в ті часи тут побудований замок або так іменувалося місцеве сільце. Збереглися лише дані про якогось Повлі Нільсені, який проживав у цей період в Глорупі, між Нюборгом і Свендборгом на південному заході данського острова Фюн.

Перший опис замку відноситься до епохи Ренесансу, коли датський політик Крістофер Ванкельдорф (Christopher Valckendorf) вибудував двоповерховий будинок з чотирма вежами і крилами і оточив його ровом. Це була вражаюча для свого часу будова, але до наших днів від неї залишилися лише фрагменти фундаменту з підвалом і табличка з піщанику із зображенням коня і герба Ванкельдорфа. Зараз табличка розміщена на двері старого манежу.

Ванкельдорфи володіли Глорупом з 1400 р. до 1661 р., а потім були змушені продати маєток після руйнувань, заподіяних йому в роки Шведської війни. У наступну сотню років замок переходив з рук в руки різних сімей, які, в основному, тут не жили. У 1723 р. Глоруп успадкував член Таємної ради Християн Людвіг Шеєль фон Плессен (Chr. Ludvig Scheel v. Plessen). У 1743-1744 рр. він перебудував будинок за допомогою архітектора Філліпа де Ланге (Philip de Lange), який повністю ліквідував один поверх і побудував замість нього розкішну мансарду над всіма чотирма крилами будівлі. Будинок був оштукатурений і побілений. Основний вплив у той час чинив стиль Бароко.

Після смерті фон Плессена в 1762 році Глоруп і сусідня садиба Рігаард (Rygaard) були куплені графом Адамом Готтлобом Мольтке (Adam Gottlob Moltke) за 120 000 рігсдалерів (еквівалентно 12000 фунтам стерлінгів). Він виграв 60 000 в лотерею, і його друга дружина принесла стільки ж приданого. Мольтке був зацікавленим і великим фермером і знову поставив садибу на ноги, в чому йому допомогло зростання цін на сільськогосподарську продукцію, яке почалося в 1750 році.

Граф Мольтке дуже любив своє нове придбання, але будинок був уже вельми застарілий, тому він дозволив видатному французькому архітекторові Ніколасу Хенрі Жардіну (Nicolas-Henri Jardin) і дизайнеру Християнові Джозефу Зуберу (Christian Josef Zuber) модернізувати будову. Чотири крила з великою мансардою залишилися майже недоторканими. Західний фасад, що виходить на внутрішній двір, був надбудований додатковим поверхом, як і головні ворота, що отримали увінчану ліхтарем надбудову. На горищі є напис, який говорить нам, що А. Г. Мольтке оновив будівлю в 1765 році. Стіни все ще залишалися білі, але рами вікон, карнизи і колони були частково пофарбовані жовтим. До головного входу йшов широкий проліт сходів, аналогічні сходи розташовувалися з південної та північної сторін будинку. Всередині були створені прекрасні інтер'єри, особливо їдальня в золотих і білих тонах і зал з подвійними сходами. У 2006 році Глоруп був визнаний одним з кращих комплексів епохи Бароко в Данії і був включений в Данський культурний канон.

До того, як Мольтке придбав Глоруп, до лицьової частини південного крила замку примикав маленький садок. Мольтке розбив великий англійський сад на південному заході від замку і обсадив деревами алеї.

Коли в 1860-х роках домашня ферма була перенесена на іншу територію, з'явилося місце для створення ще більшого саду. Сад був спроектований і здійснений між 1862 і 1875 рр. ландшафтним архітектором Хенріком Августом Фліндтом (Henrik August Flindt), у співпраці з головним садівником Елтьцхолтцем (Eltzholtz), який відповідав безпосередньо за проведення робіт. У маленькому озері на острові був побудований фонтан у вигляді левових пащ, що розбризкують струмені води. На березі озера з'явився французький парк з квітниками і чагарниками в регулярному стилі, а також двома рядами статуй, що зображують грецьких і римських богів і богинь. Щорічно з теплиць висаджувалось 100 000 рослин.
Глоруп розташований в горбистій місцевості з безліччю озер і боліт. Сьогодні парк розділений на дві частини – регулярну французьку в стилі бароко і англо-китайську пейзажну. Вони розмежовуються довгими, майже паралельними липовими алеями. Закладений у середині XVIII століття англо-китайський сад є одним з найбільш романтичних садових комплексів в Данії. Серед дерев зустрічаються як дуби і плодові дерева, так і екзоти: гігантські секвої, гінкго та тюльпанове дерево. Звивисті доріжки з'єднують павільйони, статуї, вазони та дзеркальний ставок.

У 1778 році на честь возз'єднання сім'ї у парку був поставлений обеліск. На табличках обеліска перераховані імена і титули 32 членів сім'ї, присутніх на даній події. Пам'ятник був створений королівським скульптором Іоханном Відюєлтом (Johannes Wiedewelt). Напис на постаменті говорить, що господиня маєтку бажає, щоб її сім'я жила вічно в обителі блаженних.

У парку є і незвичайна садова примха – невеликий храм з шістьма доричними колонами, побудований в 1868 році. У ньому розташована статуя Андромеди (1764 р.), також роботи Іоханна Відюєлта. Спочатку статуя перебувала в маєтку Мольтке в Копенгагені, яке пізніше стало частиною території королівського палацу Амалієнборг (Amalienborg Palace). Статуя зображує Андромеду, яка в якості жертви морському чудовиську була прикована до скелі.
 
На маленькому острові лежить камінь із суперечливим написом французькою мовою: "Нагота даного пам'ятника без епітафій і написів говорить чутливим і чесним душам, все що можна сказати" ...

У 1793 році Глоруп, Рігаард і Анхоф були об'єднані в майорат – маєток Молктенборг (Molktenborg), проте після Першої світової війни майорати були заборонені законом. Сім'я Мольтке досі володіє Глорупом і Рігаардом. У 1843 році ім'я сім'ї було змінено на Мольтке-Х’ютфелдт, оскільки останній чоловік в роду Х’ютфелдтів помер, і жінка роду вийшла заміж за представника роду Мольтке.
 
Сьогоднішній Глоруп майже повністю відповідає тому, яким він був в 1765 році. Домашню ферму в 1860-х роках перенесли подалі від головної будівлі. Каплиця в пізноготичному стилі була побудована з півночі садиби в 1898 році, з католицьким інтер'єром і цвинтарною каплицею.
Знаменитий данський казкар Ганс Християн Андерсен, починаючи з 1845 року і впродовж багатьох років був частим гостем у садибі Глоруп. Ось як писав він про один день свого життя в цьому місці: "Підйом о восьмій годині, трохи домашньої роботи і пишу до десятої години, потім прогулююся довгою алеєю через ворота і путівцем у бік ферми Холуф (Holuf Farm) ... йду назад, читаю, прибираюсь, і о дванадцятій годині обідаю зі склянкою портвейну. Трохи відпочиваю, і знову прогулююся тим же шляхом, але трохи далі, пишу і читаю, приблизно до 4-х, одягаюся і йду вечеряти між 4 і 5. Настає найбільш нудний час до 8-ми. З 8 до 10 веду діалог". Ймовірно, Андерсен перебував у цей день в легкій депресії (до речі сказати, властивий йому стан). Зазвичай, в замку бувало багато гостей, і обстановка була більш жвава, ніж він описує в щоденнику.

У 1848 році Глоруп був сповнений життя. У містечку стояв гарнізон і в замку були розквартировані 8 офіцерів, 2 доктори та 2 добровольця. Пізніше, в цьому ж році в замку були розквартировані шведські солдати і офіцери, і щовечора там грав полковий оркестр.

Війна доставила Андерсену багато тривог, але тим сильніше була радість від перемоги в 1850 році. Солдатам-переможцям з Глорупа, а їх було 200 чоловік, було потрібне свято в їх честь, і Ганс Християн Андерсен взявся за його організацію. Була споруджена тріумфальна арка на головній під'їзній дорозі і ще одна в стороні від маєтку. Головні сходи прикрасились прапорами і рослинами, а в саду розкинувся тент. У шатрі розташовувалися герби з назвою прославлених битв: Фредерік, Істед, Місунде, Фредерікштад, а на вершинах стовпів, що підтримують дах – герби з іменами генералів. На острові горіли гірлянди з різнокольоровими лампочками, і маленький двощогловий корабель плавав по озеру. Стріляли гармати. Кожен солдат отримав пляшку вина, суп, відбивну, дичину і два види тістечок. Полковий оркестр з Нюборг грав 4 пісні, одна з яких була написана Андерсеном. Вечір вдався на славу і тривав з години дня до трьох годин ночі. Але, на наступний день ... Андерсен наступив на цвях і вирішив, що неодмінно помре від зараження крові.
 
Граф Адам Готлоб Мольтке і його дружина святкували срібне весілля 20 червня 1853 р. Церква в Свіннінзі, що належала садибі, до цього часу була реконструйована і оновлена і срібне весілля розпочалося зі святкової служби, під час якої відбулася конфірмація (миропомазання) їх молодшого сина. Велике свято розкинулося по всьому маєтку, в ньому взяли участь 1000-1500 чоловік. І знову тент в саду, острів, прикрашений іменами графа і графині, гармати, салют залпами. На цей раз грав гусарський оркестр. Граф відкривав бал першим танцем з дружиною фермера, а графиня з самим фермером.

Свято масштабом поменше відбулося 8 серпня 1867 р. – на честь відкриття висячого мосту, перекинутого через яр. Стовпи з графським гербом були прикрашені прапорами і гірляндами. Хор співав пісні, а граф з графинею пройшли по мосту, довжина якого складала близько 43 метрів. На жаль, зараз від моста збереглися тільки основи.
 
На даний момент площа маєтку Глоруп разом з Рігаардом становить 1 132 гектара. Парк відкритий для вільного відвідування.