рослини
догляд
сади світу
статті
проекти
база компаній
замовити
відео
Історія найбільш величного палацу Данії почалася 1 липня 1560 р. – саме тоді відбувся переділ власності між королем Фредеріком II і героєм війни Херлуфом Тролле (Herluf Trolle). Король придбав у Тролле замок Хіллеродсхольм (Hillerødsholm), тоді як сам Тролле отримав натомість королівський маєток Сковклостер (Skovkloster) у Південній Зеландії. Володіння були тут же перейменовані новими господарями: Хіллеродсхольм Фредерік II на честь себе назвав Фредеріксборгом (Frederiksborg), а Сковклостер перетворився на Херлуфсхольм (Herlufsholm).
Замок Фредеріксборг знаходився (як і зараз) на 3 островах невеликого озера в самому центрі данського містечка Хіллерьод (Hillerød). Він був недостатньо розкішним для короля, тому Фредерік II почав додавати до будинку різні прибудови. Дві круглі вежі (1562 р.) і будівлю за міськими воротами, названу вежею Херлуфа Тролле, збереглися з тих пір до наших днів. На острові можна побачити і кілька зведених королем додаткових будов, включаючи два крила замку. Фредерік II також побудував мисливський будиночок і заклав на прилеглих до замку землях регулярні сади.
У 1600-1620 рр. король Крістіан IV, син Фредеріка II, звів замість старого замку величний палац у стилі датського ренесансу, який ніби виріс з води. Палац став вище замку на три поверхи і відповідно з французьким стилем будівництва був завершений з одного боку низькою терасою.
Головне, північне крило палацу – Крило Короля – було закінчено в 1604 році. Тут, на першому поверсі, проживали Король та Королева. Західна частина – Крило Каплиці, з великим залом на останньому поверсі, була добудована в 1606 році. Східна частина – Крило Принцеси – в 1608 році.
У 1609 році з'явилася одноповерхова тераса і галерея міфологічних скульптур з піщанику з боку кріпосного валу. Пізніше вона була доповнена відкритими арками, що виходять у двір. У центрі – розкішні головні ворота з гербами Короля і Королеви Анни-Катріни. Перед мостом зведено дві мармурові колони з фігурами Олександра Великого і Цезаря.
Зовнішні кути палацу вінчають вежі. Дві з них – витончені восьмигранні, з багатоярусними шпіцами за датськими зразками – дивляться на озеро, тоді як дві інші – круглі одноповерхові – виходять на серединний острів. Крило Короля також мало дві башточки з мідними дахами у формі купола, що виходять у двір.
Монументальна кругла вежа була зведена і на крилі з каплицею. Чудова вежа прагнула увись завдяки багаторівневим шпіцам і обеліскам по кутах. Кути вежі закруглені за технологією, яку Король примітив під час його візиту до Англії в 1606 році, і яка стала унікальною для Данії того часу.
Загострена кутова прибудова, одна сторона якої тягнулася вздовж крила Каплиці, була додана до головного будинку палацу на центральному острові. Будівля-ворота з потайним проходом навколо рову з'явилася в 1616 році. Тут був Монетний двір, названий Крилом Монет, а пізніше Будинком аудієнцій. Монетні Ворота і прихований прохід відрізнялися від замку тим, що повністю були облицьовані піщаником, тоді як інші будови були викладені з червоної цегли.
Головний вхід – найбільш розкішна будова всього замкового комплексу. Він прикрашений скульптурною колонадою з фігурами Марса і Венери , яка стоїть особняком, можливо, символізує Крістіана IV і його дружину Кірстен Мунк (Kirsten Munk).
По завершенні будівництва палацового комплексу в 1621 році, що дивиться на двір Крило Короля було прикрашено двоповерховою галереєю міфологічних фігур, встановлених серед мармурових колон. Велика Галерея була спроектована архітектором Хансом ван Стінвінкелом молодшим (Hans van Steenwinckel) і виготовлена в Амстердамі, в майстерні відомого скульптора Хендріка де Кейзера (Hendrick de Keyser).
На серединному острові з'явилися два двоповерхових крила, розташовані паралельно тим, що стоять, і оточуючі Внутрішній двір. У західній частині в 1611 році був споруджений Особняк – резиденція генерал-губернатора. На сході з 1615 року знаходилася канцелярія дипломатичного представництва, яка використовувалася чиновниками, коли король зупинявся в резиденції. Обидві будівлі мали восьмигранні вежі зі сходами та шпіци з плавними лініями в стилі ренесансу.
По центру низької захисної стіни, що дивиться на перший острів, знаходилася вежа, що служила входом, а в 1620 році була побудована остання вежа, яку вінчав найвищий шпиль палацу.
У 1622 році в центрі внутрішнього двору був споруджений витончений фонтан зі скульптурою Нептуна, що підноситься над бронзовими фігурами. Фонтан, алегорія царя морів, виконаний у майстерні скульптора Адріана де Вріса (Adriaen de Vries) в Празі. У період війни 1658 р. фонтан був захоплений шведами як трофей, тому деякі його фігури зараз можна побачити в палаці Дроттнінгхольм (Drottningholms Slott) в передмістях Стокгольма.
За часів абсолютної монархії королі вступали на престол в каплиці палацу Фредеріксборг. 17 грудня 1859 року палац сильно постраждав у вогні. Згоріли два крила будівлі – Крило Принцеси і Крило Короля, каплиця ж практично не постраждала. Будинок Аудієнцій, прохід і будівлі зовні також вогнем зачеплені були. Багатий датський пивовар Якобсен (JC Jacobsen), засновник пивоварень Carlsberg, профінансував реконструкцію палацу, а після завершення відновлювальних робіт заснував в його стінах Національний історичний музей, який представляє історію Данії і знаменитих людей в значній колекції предметів мистецтва. Роботами з відновлення замку керував архітектор Фердінанд Мелдаль (Ferdinand Meldahl), головним завданням якого було збереження якомога більшої кількості елементів оточуючої будови. У 1882 році будівельні роботи в новому палаці були завершені і в 1888 році почалося відновлення фонтану Нептуна у внутрішньому дворі.
Засновані в 1720-1725 рр. сади замку Фредеріксборг були розбиті згідно моді того часу королівським архітектором і ландшафтним дизайнером Йоханом Корнеліусом Крігером (Johan Cornelius Krieger). Нові сади в стилі бароко мали яскраво виражену центральну вісь, що забезпечує взаємозв'язок між будівлею, садом і відкритими просторами. Уздовж головної осі з'явився каскад з водними каналами і фонтанами, оточений алеями, стриженими огорожами і партерами з королівськими монограмами. Партер в регулярному стилі засаджений самшитами, які король "підглянув" в італійських і французьких садах.
Сади проіснували близько 40 років і пережили 3 королів – Фредеріка IV (1699-1730), Крістіана VI (1730-46) і Фредеріка V (1746-66). У період правління Крістіана VII каскади були демонтовані, в основному через те, що сад заріс і став дуже дорогим у догляді.
Спроби відновити сад робилися неодноразово, починаючи з 1850 року, але до 1993 року від початкового саду в стилі бароко залишилися лише недоглянуті алеї, тераси і безформні самшитові огорожі.
Зрештою, гроші на реставрацію були знайдені і 5 червня 1996 сад, виконаний за старими планами Крігера, був знову відкритий для відвідування. Більш 65 тисяч самшитів і 166 пірамідальних тиса були висаджені в партерах, в той час як 375 лип і 7000 грабів були використані, щоб створити алеї і боскети. Уздовж центральної вісі саду був створений новий гранітний каскад протяжністю 0,5 км.
Як єдиний датський королівський сад, бароковий сад палацу Фредеріксборг уникнув долі бути перетвореним в романтичний ландшафтний парк. Можливо, його господарі порахували, що буде занадто трудомістко і витратно вирубувати липові алеї і вирівнювати насипні тераси.
Палац Фредеріксборг, однак, обзавівся своїм романтичним садом – слідуючи моді на ландшафтне садівництво кінця XVIII століття. Ландшафтний сад зі звивистими стежками, каналами та озерами був побудований за часів Фредеріка VII (1848-63 рр.) в довколишній лісистій місцевості. На невеликому острові в ставку король побудував мініатюрну версію норвезького замку, і це місце стало улюбленим притулком королівського подружжя.
Замок Фредеріксборг знаходився (як і зараз) на 3 островах невеликого озера в самому центрі данського містечка Хіллерьод (Hillerød). Він був недостатньо розкішним для короля, тому Фредерік II почав додавати до будинку різні прибудови. Дві круглі вежі (1562 р.) і будівлю за міськими воротами, названу вежею Херлуфа Тролле, збереглися з тих пір до наших днів. На острові можна побачити і кілька зведених королем додаткових будов, включаючи два крила замку. Фредерік II також побудував мисливський будиночок і заклав на прилеглих до замку землях регулярні сади.
У 1600-1620 рр. король Крістіан IV, син Фредеріка II, звів замість старого замку величний палац у стилі датського ренесансу, який ніби виріс з води. Палац став вище замку на три поверхи і відповідно з французьким стилем будівництва був завершений з одного боку низькою терасою.
Головне, північне крило палацу – Крило Короля – було закінчено в 1604 році. Тут, на першому поверсі, проживали Король та Королева. Західна частина – Крило Каплиці, з великим залом на останньому поверсі, була добудована в 1606 році. Східна частина – Крило Принцеси – в 1608 році.
У 1609 році з'явилася одноповерхова тераса і галерея міфологічних скульптур з піщанику з боку кріпосного валу. Пізніше вона була доповнена відкритими арками, що виходять у двір. У центрі – розкішні головні ворота з гербами Короля і Королеви Анни-Катріни. Перед мостом зведено дві мармурові колони з фігурами Олександра Великого і Цезаря.
Зовнішні кути палацу вінчають вежі. Дві з них – витончені восьмигранні, з багатоярусними шпіцами за датськими зразками – дивляться на озеро, тоді як дві інші – круглі одноповерхові – виходять на серединний острів. Крило Короля також мало дві башточки з мідними дахами у формі купола, що виходять у двір.
Монументальна кругла вежа була зведена і на крилі з каплицею. Чудова вежа прагнула увись завдяки багаторівневим шпіцам і обеліскам по кутах. Кути вежі закруглені за технологією, яку Король примітив під час його візиту до Англії в 1606 році, і яка стала унікальною для Данії того часу.
Загострена кутова прибудова, одна сторона якої тягнулася вздовж крила Каплиці, була додана до головного будинку палацу на центральному острові. Будівля-ворота з потайним проходом навколо рову з'явилася в 1616 році. Тут був Монетний двір, названий Крилом Монет, а пізніше Будинком аудієнцій. Монетні Ворота і прихований прохід відрізнялися від замку тим, що повністю були облицьовані піщаником, тоді як інші будови були викладені з червоної цегли.
По завершенні будівництва палацового комплексу в 1621 році, що дивиться на двір Крило Короля було прикрашено двоповерховою галереєю міфологічних фігур, встановлених серед мармурових колон. Велика Галерея була спроектована архітектором Хансом ван Стінвінкелом молодшим (Hans van Steenwinckel) і виготовлена в Амстердамі, в майстерні відомого скульптора Хендріка де Кейзера (Hendrick de Keyser).
На серединному острові з'явилися два двоповерхових крила, розташовані паралельно тим, що стоять, і оточуючі Внутрішній двір. У західній частині в 1611 році був споруджений Особняк – резиденція генерал-губернатора. На сході з 1615 року знаходилася канцелярія дипломатичного представництва, яка використовувалася чиновниками, коли король зупинявся в резиденції. Обидві будівлі мали восьмигранні вежі зі сходами та шпіци з плавними лініями в стилі ренесансу.
По центру низької захисної стіни, що дивиться на перший острів, знаходилася вежа, що служила входом, а в 1620 році була побудована остання вежа, яку вінчав найвищий шпиль палацу.
За часів абсолютної монархії королі вступали на престол в каплиці палацу Фредеріксборг. 17 грудня 1859 року палац сильно постраждав у вогні. Згоріли два крила будівлі – Крило Принцеси і Крило Короля, каплиця ж практично не постраждала. Будинок Аудієнцій, прохід і будівлі зовні також вогнем зачеплені були. Багатий датський пивовар Якобсен (JC Jacobsen), засновник пивоварень Carlsberg, профінансував реконструкцію палацу, а після завершення відновлювальних робіт заснував в його стінах Національний історичний музей, який представляє історію Данії і знаменитих людей в значній колекції предметів мистецтва. Роботами з відновлення замку керував архітектор Фердінанд Мелдаль (Ferdinand Meldahl), головним завданням якого було збереження якомога більшої кількості елементів оточуючої будови. У 1882 році будівельні роботи в новому палаці були завершені і в 1888 році почалося відновлення фонтану Нептуна у внутрішньому дворі.
Засновані в 1720-1725 рр. сади замку Фредеріксборг були розбиті згідно моді того часу королівським архітектором і ландшафтним дизайнером Йоханом Корнеліусом Крігером (Johan Cornelius Krieger). Нові сади в стилі бароко мали яскраво виражену центральну вісь, що забезпечує взаємозв'язок між будівлею, садом і відкритими просторами. Уздовж головної осі з'явився каскад з водними каналами і фонтанами, оточений алеями, стриженими огорожами і партерами з королівськими монограмами. Партер в регулярному стилі засаджений самшитами, які король "підглянув" в італійських і французьких садах.
Спроби відновити сад робилися неодноразово, починаючи з 1850 року, але до 1993 року від початкового саду в стилі бароко залишилися лише недоглянуті алеї, тераси і безформні самшитові огорожі.
Зрештою, гроші на реставрацію були знайдені і 5 червня 1996 сад, виконаний за старими планами Крігера, був знову відкритий для відвідування. Більш 65 тисяч самшитів і 166 пірамідальних тиса були висаджені в партерах, в той час як 375 лип і 7000 грабів були використані, щоб створити алеї і боскети. Уздовж центральної вісі саду був створений новий гранітний каскад протяжністю 0,5 км.
Як єдиний датський королівський сад, бароковий сад палацу Фредеріксборг уникнув долі бути перетвореним в романтичний ландшафтний парк. Можливо, його господарі порахували, що буде занадто трудомістко і витратно вирубувати липові алеї і вирівнювати насипні тераси.
Палац Фредеріксборг, однак, обзавівся своїм романтичним садом – слідуючи моді на ландшафтне садівництво кінця XVIII століття. Ландшафтний сад зі звивистими стежками, каналами та озерами був побудований за часів Фредеріка VII (1848-63 рр.) в довколишній лісистій місцевості. На невеликому острові в ставку король побудував мініатюрну версію норвезького замку, і це місце стало улюбленим притулком королівського подружжя.
