Садиба «Воклюз» (Vaucluse House) в Австралії, курорт Сідней

Садибою «Воклюз» називається розташований в однойменному передмісті Сіднея маєток з дуже багатою історією, вибудуваний в архітектурному стилі неоготики. Ця будівля настільки відома, що дала назву всьому району, в якому знаходиться. Маєток, що представляє собою цінний пам'ятник історії та архітектури, сьогодні є будинком-музеєм, його внесли до числа об'єктів національного надбання штату Новий Південний Уельс.

Зведена садиба «Воклюз» була в XIX столітті, ініціатором споруди став сер Генрі Браун Хейс, засланець, засуджений за те, що викрав дочку одного ірландського банкіра. Прагнучи відіслати Хейса як персону нон грата подалі від себе, губернатор тодішньої колонії дозволив йому купити землю в 3 кілометрах від Сіднея і вибудувати там будинок за власним смаком. Будучи шанувальником Франческо Петрарки, Хейс охрестив свій новий маєток «Фонтана Воклюз», за назвою будинку, де проживав поет.

Маєток представляв собою невеликий будинок з кухонним флігелем, кількома стайнями і господарськими прибудовами. Свій будинок Хейс оточив красивим фруктовим садом в англійському стилі, який, на жаль, до сьогоднішнього дня не дожив. Також відомо, що навколо своїх володінь Хейс влаштував торф'яні огорожі, боячись навал змій.

У своїй садибі Хейс прожив лише до 1812 року, коли, будучи помилуваним, повернувся додому до Ірландії і прожив там все життя. Після цього садиба «Воклюз» змінила кілька власників, а в 1827 році була куплена журналістом, підприємцем і досить успішним політиком Вільямом Чарльзом Вентвортом, який оселився тут зі своєю родиною.

Він значно розширив територію маєтку, а також протягом 25 років активно займався реставрацією та ремонтом будинку та прилеглих територій. Зокрема, зусиллями Вентворту будинок наповнився витонченими меблями і творами мистецтва, привезеними ними з подорожей по Англії. Все це можна спостерігати в будинку і сьогодні.

З 1911 року садиба належить уряду штату, який мав намір зробити тут парк відпочинку. Але лише через десять років сюди потрапили перші відвідувачі. З тих пір це місце є музеєм. Після реставраційних робіт на початку 1980-х садибі був повернутий колорит XIX століття, було відновлено більшість інтер'єрів.