Сад Поля Ванденберге (Paul Vandenberghe Tuin)

Місцезнаходження: Бельгія, Брюгге

Неймовірно, але найкращий спосіб позбутися стресу – кардинальні рішення. Не можеш змінити роботу – поміняй місце проживання. Коли Поль Ванденберге переїхав з міста в село, в його житті нарешті з'явився полюс тиші і спокою. Повертаючись з відряджень, успішний бізнесмен із задоволенням приміряє на себе образ селянина і зовсім не сумує за міським шумом.
 
До того ж у Брюгге особливий шарм, не дарма ж його називають "перлиною" старовинної Бельгії. Раніше Поль Ванденберге жив у самому центрі міста, в будинку з невеликим садком прямо на березі каналу. І весь час згадував дитинство, здебільшого – величезний сад, в якому він виріс. А двадцять років тому він набрався сміливості і втілив свою мрію в реальність. Недалеко від моря знайшов виставлений на продаж селянський будинок початку минулого століття. Саду при ньому не було, але п'яти гектарів картопляного поля, що оточує споруди, цілком вистачало для втілення задумів. Він прекрасно собі уявляв, яким повинен бути ландшафт навколо цього сільського будинку, якого плану рослини посадити в саду. Але Поль не ботанік, не сильно розбирається в назвах, не знає, що якій квітці потрібно. Довелося запросити професійного дизайнера і садівницю – і ось вже багато років вони друзі. Власне, сад займає зараз п'ятнадцять соток, що примикають до будинку, а інший простір віддано під пасовище.
 
Тут ціла ферма – корови, вівці, кури декоративної німецької породи, яку завезли в Бельгію в сімнадцятому столітті. Довелося спорудити біля курника окремий вольєр – для захисту від собак. Такси хазяїна саду з вигляду мирні, і клички у них відповідні – Freude (радість) і Frieden (спокій). Але хижак є хижак, вони люблять пополювати на птицю. Однак втілення сільського життя для Поля Ванденберге – це вівці. Вони завжди жваво збігаються до нього, коли він виходить на поле із заповітною коробочкою з кормом.
 
У відповідь на запитання, чи не боїться він, що тварини в один прекрасний день доберуться до його ... апетитних квітників, Поль сміється. І каже, що з вікна навіть здається, що вони стоять посеред квітів! Ви коли-небудь бачили задумливу корову серед троянд? Ефект приголомшливий, неможливо повірити своїм очам. Насправді це оптична ілюзія, і пояснюється вона досить просто. Є старовинний ландшафтний прийом під назвою "ha-ha", його винайшли у Франції. Прихований в поглибленні рів, що проходить по межі саду і пасовища, тримає звірів на відстані від квітників і не псує загальної панорами. Так що і вівці ситі, і квіти цілі, і господар задоволений – обожнює спостерігати з вікна кабінету, як тварини щипають траву.
Особливих секретів у цієї ідилії немає. Полю подобаються англійські міксбордери, в яких троянди і багаторічники підібрані тон в тон. Подобається, коли квітники перегукуються один з одним. Ось, наприклад, спочатку одну сторону доріжки облямовував бордюр в синювато-рожевій гаммі. І було відчуття, що чогось не вистачає. Коли його дзеркально відобразили з іншого боку доріжки, це спрацювало. Тепер шлях від хвіртки до будинку виглядає дуже природно. По всьому саду розкидані острівці цибулинних – там, де трава не скошена. Навесні тут справжня феєрія фарб, влітку ділянки луговини з'єднують сад і навколишній ландшафт в єдине ціле. А восени цю траву косять і збирають в мініатюрні стіжки.
 
Який сільський сад без городу? Теплиця була спроектована як прибудова до стіни огорожі. Південна експозиція допомагає дозрівати солодкому винограду і теплолюбним овочам. Поруч з нею розкинувся невеликий декоративний город. Для Поля Ванденберге збір урожаю, вирощеного своїми руками – ще одна з насолод сільського життя.
В саду величезна кількість столів і стільців – є, де відпочити. Меблів мало не буває, тому Поль приділяв їм особливу увагу. Все ручної роботи. Хоча "маєток" і розташований далеко від міських задоволень, Поль ні в якому разі не відірваний від життя. Коли дозволяє час і погода, він завжди намагається збирати у себе друзів. Вони часто влаштовують посиденьки прямо під відкритим небом на терасі перед будинком – тут вистачить місця всім. Добра компанія, смачна вечеря з хорошим вином, в м'яких променях західного сонця блищать волоті некошеної трави, далеко пасуться корови – кращого відпочинку не буває. Снідає Поль теж на вулиці (якщо немає дощу), але вже зі східної сторони будинку. Приємно пити ранкову каву на сонечку, насолоджуючись запахом плетистих троянд. Поль Ванденберге любить цей тихий ритм сільського життя. Він допомагає йому бути самим собою і працювати із задоволенням. Адже бізнесмен знає, як приємно повертатися додому з чергового відрядження.

Текст і фото: Сергій Калякін,

Оф. сайт  http://www.epimedium.be