Ботанічний сад в Вацратоті, Угорщина

Напийся – і ти будеш щасливий кілька годин; одружись – і ти будеш щасливий кілька років; посади сад – і ти будеш щасливий все життя.


Недалеко від Будапешта (а хіба в Угорщині за нашими мірками щось може бути далеко? ), в містечку Вацратоті, знаходиться дуже красивий ботанічний сад, закладений (згідно найбільш раннім письмовими свідченнями) ще в 1827 році.

Вже тоді в парку, що належить дворянській родині Гіці (Géczy család), були прокладені прогулянкові доріжки, наповнено озеро, розбитий квітковий сад.
За кілька десятків років маєток разом з прилеглим до нього парком змінив кількох господарів. У 1871 році його господарем став граф Шандор Від’язо (Vigyázó Sándor), який перевіз сюди з Відня свою сім'ю. Граф і його дружина Жужанна Подманіцкі були великими шанувальниками природної краси і не шкодували коштів на професійне облаштування парку. Для проведення ландшафтних робіт граф запросив найвідомішого в той час фахівця з паркового мистецтва, Вільмоша Ямбора.

Більше десятка років (і чималі кошти!) знадобилося для надання парку належного вигляду.

Невелике озерце було розчищено та поглиблено, по території парку побіг красивий струмок, для додання романтичного колориту був побудований водяний млин, прогулянкові доріжки з'єднали красиві гроти, були насипaні декоративні гірки і побудовані стилізовані «руїни». До кінця XIX століття парк габув модного і сучасного вигляду дендрарію.
У своєму заповіті граф Від’язо залишив все своє величезне на ті часи майно (на загальну суму понад 20 мільйонів золотих пенгьо) Угорській академії наук.

Однак далекі родичі і дочка графа оскаржили заповіт, юридична тяганина затяглася на довгі роки. Потім в 1936 році маєток дивним чином виявився у власності одного з пештських юристів. Нові господарі розібрали двоповерховий палац з 28 кімнат, демонтували оранжереї, вирубали половину парку, щоб засадити його садовими деревами, інша частина чудового дендрарію прийшла в повне запустіння. Було побудовано інше жиле приміщення, яке збереглося до наших днів.
Після закінчення Другої світової війни влітку 1945 року деякий час тут знаходилася одна з радянських військових частин. Маєток було повністю розграбовано і зруйновано, скрізь валялися залишки знарядь та інше військове майно, яке прийшло в непридатність. Дерева, що залишилися в парку, місцеві жителі майже повністю вирубали на дрова.

Угорській академії наук вдалося таки в 1952 році увійти до права законного спадкоємця за заповітом. Почалася довга і копітка робота з відновлення саду й маєтку.

Сьогодні ботанічний сад по праву пишається своєю чудовою колекцією з 13 000 різних видів рослин. Площа саду – 29 гектарів.

Сад чудовий з весни по глибоку осінь. По гілках скачуть невгамовні білки, в траві шарудять їжаки, раз у раз лунає дзвінкий стукіт працьовитих дятлів, в найтемніших місцях гротів і дуплах дерев ховаються кажани.

А на вході в парк у вихідні дні часто влаштовують невеликі ярмарки, де можна купити натуральні та смачні продукти.