Сад Вілевал (Сад Іволги) (Wielewaal)

Місцезнаходження: Бельгія, West-Vlaanderen

Виявляється, "Wielewaal" в перекладі з голландської означає "іволга". Чому ж сад названий "по-пташиному"? Як з'ясувалося, з цим пов'язана ціла історія, яку нам люб'язно розповіла його господиня.

Двадцять років тому, коли її родина переїхала на це місце, перше, що всі почули, були звуки "маленької лісової флейти", що лунали з сусідньої діброви. Часом вони змінювалися нявканням розсердженої кішки, а через деякий час усі побачили і саму власницю такого незвичайного голосового діапазону, яка здивувала людей нетиповим для мешканок Північної Європи оперенням: яскраво-жовтим тулубом і чорними крилами. Нові власники визначили назву птаха по книзі, там же вони прочитали, що їхня сусідка практично не здатна жити в неволі і зберігає вірність одному партнеру. Подібний характер, голос і незвичайне забарвлення полюбилися господині ділянки. Звідси і виникла така незвичайна назва для цього простого і дивно гармонійного саду.

Це невелике приватне володіння на заході Фландрії у Бельгії. Площа його складає всього лише чверть гектара. Рельєф тут згладжений, що, з одного боку, полегшило роботу творцям саду, але з іншого – їм довелося потрудитися для організації чогось цікавого. У ньому реалізувала свої мрії та ідеї господиня саду, колишній лікар-дантист, а нині пенсіонерка. Не можна не відзначити той факт, що виглядає ця жінка максимум на п'ятдесят. А відповідь на питання, як їй це вдається, виявляється гранично проста: "Та й, спосіб життя, та й, стан душі, але в основному це заслуга саду, укладена в тій гармонії, яку він приносить в моє життя, в тих овочах і травах, які я вирощую тут і щодня використовую в їжу".

Традиційно творцями "садів з великої літери", що розвинули ландшафтну філософію і естетику і наповнювали простір символізмом, були чоловіки. Вони творили для представників своєї статі і для жінок, і лише пізніше останні відвоювали своє місце в ряду знаменитих садівників. Прийнято говорити про чоловічий та жіночий характер саду, але господиня "Wielewaal" з цим не згодна. На її думку, основна ідея, яку вона втілила, – це гармонія, "але досягти її не можна тільки за рахунок пропорційності і єдності частин. Необхідно з'єднання двох початків. Інь і Ян – великі сили, які приводять все в дію. Це дві протилежні енергії , які, взаємодіючи і видозмінюючись, представляють собою динаміку світобудови. Реальність, а отже, і гармонія складаються з них. Інь і Ян залежать один від одного і підтримують взаємну рівновагу. Як у житті, любові і танці, чоловік і жінка є партнерами". Подібні судження відбилися на плануванні, так виник унікальний ландшафтний ансамбль.   
Сад Іволги представляє собою кілька пов'язаних одна з одною зелених кімнат, орієнтованих по сторонах світу і функціонально поєднаних з розташуванням кімнат у будинку. З північного боку знаходиться "чоловічий сад". Для нього характерні чіткі прямі лінії. Колористичну гаму задають різні сорти гортензій синього і блакитного кольору. Вони заповнюють партери. Господиня використовує сульфати алюмінію і заліза для зміни забарвлення чашолистків в більш насичені тони. У липні можна побачити лише частину цієї пишноти, та і в цьому році суцвіття були зіпсовані пізніми заморозками. Збереглися фотографії минулих років, де партери прикрашали справжні блакитні хмари. Так як ці рослини добре почувають себе в півтіні, а яскраве сонце призводить до в'янення, у вигляді природних парасольок в даній частині використовуються шпалерні форми платанів, а в центрі кімнати стоїть ваза, заповнена лобелією. У першу половину літа колірну синьо-бузкову гаму тут підтримують петунії. Сюди дивляться вікна кабінету господаря.

З блакитного саду через арку з бука ми потрапляємо в західну частину. У ній немає прямих ліній. Впритул до будинку підходить газон, а обрамляє її по периметру все той же стрижений бук. Він приймає тут химерні обриси замку чи храму. Тут особливо добре в другій половині дня, коли промені сонця через отвори в зеленій стіні золотіють траву. Господиня і сестра чоловіка називають це місце своїм улюбленим. "Це куточок для медитації, в ньому так багато жіночого", – кажуть вони. Гама західної частини монохромна: тільки різні відтінки зеленого. Тут так легко зняти напругу, розслабитися і отримати натхнення. На південь виходять величезні, на всю стіну, вікна вітальні. Тераса з субтропічними рослинами в теракотових вазах, мощена світлим каменем, дозволяє прямо з дому перенестися на узбережжя середземноморських країн. Картину завершує ставок і пара дерев'яних лежаків. Це улюблене місце відпочинку всієї сім'ї. Ми потрапляємо в царство жовтого кольору. Прекрасний літній міксбордер, складений в золотистих і помаранчевих тонах, піднімає настрій, адже Бельгія небагата на сонячні дні, але тут по-літньому тепло і затишно в будь-яку погоду.
Східна частина представляє собою невеликий город, який виконаний у вигляді партерів, заповнених пряними травами і декоративною капустою (Brassica oleracea var. Laciniata). Ми застосовуємо даний вид, в основному, в декоративних цілях, а ось господиня Сада Іволги використовує її в їжу щодня – готує з неї салат. Жінка вважає, що вона є сильним антиоксидантом, і свій чудовий зовнішній вигляд приписує заслугам цієї рослини. Декоративна капуста витримує невеликі заморозки, тому в Бельгії та Нідерландах її вирощують у відкритому грунті цілий рік. І дійсно, вона дуже популярна в овочевих пюре і салатах. До пряних трав в даній сім'ї відносяться також дуже серйозно, регулярно вживаючи їх в їжу. На город, звичайно, дивляться вікна кухні і виходять окремі двері. Тут же улюблене місце симпатичної курочки. Вона справжній член сім'ї, і якщо господиня в саду, птиця слідує за нею всюди.

Південна і східна частина саду з'єднані оригінальним палісадником зі стрижених кущів самшиту з незвичайним строкатим листям. Здається, це все: чотири сторони світу, стільки ж зелених кімнат, різних, але об'єднаних основною ідеєю гармонії. Але тут на відвідувачів чекає сюрприз – невеликий лісовий сад. Він тягнеться по периметру ділянки, відокремленої стіною з бука. З кожної частини саду в нього можна потрапити через непримітні на перший погляд арки. Це прекрасне місце для усамітнення і прогулянок. Тут добре відпочити на маленьких лавках, розташованих уздовж стежки, послухати спів птахів. Господиня вважає, що саме зараз, після виходу на пенсію, для неї настав час насолоджуватися красою та гармонією, жити в злагоді з собою.

І це можливо, якщо проводити багато часу в саду, саду гармонії і єдності протилежностей, саду, де кожному члену сім'ї відведено місце відповідно його смакам. Складно розібрати ті почуття, що приходять після відвідування цього саду. З одного боку, це насолода витонченістю, чіткими архітектурними лініями, мінімалізмом в деталях і кольорі, а з іншого – незрозуміле відчуття легкості і гарного настрою. І це дуже приємно !..

Проїзд:
West-Vlaanderen, Belgium.