Будинок Хундертвассера (Hundertwasserhaus): головна «зелена» пам'ятка Відня

Будинок Хундертвассера (нім. Hundertwasserhaus) – одмн з найдорожчих прикладів муніципального житла в австрійській столиці, проте коли в 1986 році його будівництво завершилося, від бажаючих оселитися в еко-теремку не було відбою. Барвиста будова одночасно нагадує палац із казки і повний життя кораловий риф ...
Побудувавши будинок на замовлення міської влади, архітектор-художник Фріденсрайх Хундертвассер (Friedensreich Hundertwasser) не взяв грошей за своє творіння, сказавши, що цей будинок є його душею – і він просто щасливий, що на цьому місці не побудували що-небудь потворне.
Під потворним малося на увазі сірість і одноманітність: творець оригінальних будівель в «природному», «екологічному», «біоморфному» стилі активно виступав проти однакових будинків-коробок, як це стало прийнято з приходом епохи модерну.
На підтвердження своїх ідей Фріденсрайх завжди носив непарні шкарпетки. Коли люди цікавилися у нього: «Навіщо ви носите різні шкарпетки?», Він завжди відповідав: «А навіщо, власне, ви носите однакові?!»
Цю художню і життєву концепцію відомий австрієць втілив у ряді проектів, серед яких одним з найбільш знаменитих є названий на його честь багатоповерховий будинок. Його фасад розфарбований у всі кольори веселки, а місцями його покривають мозаїка і орнаменти з кольорових глазурованих плиток.
Згідно ідеї архітектора кожен мешканець у праві привнести щось своє в це творіння: досить просто протягнути з вікна руку з пензлем або фарбою-спреєм (дивно, що при цьому ніхто досі не здогадався нанести на стіни графіті). При будівництві будівлі було використано вісім типів вікон, а всі лінії і форми навмисно асиметричні.
Є у Будинку Хундертвассера й інша назва – «Waldspirale», що в перекладі з німецької означає «лісова спіраль». Ця назва цілком відповідає архітектурі споруди: спиралеподібний підйом зеленого даху покритий шаром землі – і виглядає як галявина з деревами, кущами і травами. У внутрішньому дворику розмістився ставок з жабами, створюючи враження справжньої лісової ідилії.
Будучи стурбованим питаннями екології, архітектор вважав, що рослини теж мають право жити в будинку – це хоч якась компенсація за шкоду, яку завдає природі сучасне індустріальне суспільство. Тому він створив спеціальні кімнати-ніші, щоб висаджувати там виноградники, чагарники і навіть дерева (помістилося в цілому близько 250).
Будинок Хундертвассера зведений спільно з архітектором Йозефом Кравіной з дерева та каменю – повністю натуральних природних матеріалів. Тут знаходиться 52 квартири (тобто приблизно дві сотні мешканців), 4 офіси, дві дитячі ігрові кімнати, 3 громадських і 16 приватних терас, кафе, зимовий сад і парковка на 37 автомобілів.
Однак не дивлячись на те, що гра фарб і велика кількість зелені просто заворожують, нерви деяких мешканців довго не витримують і вони з'їжджають – в основному через зростаючий потік туристів, які бродять навколо будівлі з фотоапаратами і цікаво заглядають у вікна. Що, втім, не так вже й погано: шанс поселитися тут випадає ще якому-небудь заможному щасливчику.
На початку 90-их в місті також була реалізована пара аналогічних проектів архітектора: якщо ви коли-небудь відвідаєте Відень, знайдіть Будинок мистецтв Кунстхаус (KunstHausWien) і так зване «Село Хундертвассера» (Hundertwasser Village) – торгово-виставковий центр із сувенірними крамничками і кафе.
Не будь Фриденсрайх Хундертвассер європейським архітектором, він волів би жити скромніше – в затишній і безпечній землянці з безліччю віконець, покритій зверху травою. У Новій Зеландії архітектор побудував якраз такий будинок: дах з боків переходить в пагорб, на який іноді приходять пощипати травичку барани.
Крім того, еко-діяч за своє життя встиг очолити кілька проектів з художньої реабілітації колишніх мануфактур: сумовиті коробки Хундертвассер перетворював на арт-об'єкти. Так, наприклад, в 1988 році за його дизайном були оформлені фасад і димова труба теплоелектроцентралі Шпіттелау у Відні, де спалювалися сортовані побутові відходи.
Особистий приклад архітектора нагадує нам про те, що природа, екологічний підхід, сучасні технології і мистецтво можуть гармонійно поєднуватися, роблячи існування людини більш комфортним.