Парк Гуеля в Барселоні, Іспанія

Один з найпопулярніших видів відпочинку в Європі – відпочинок на узбережжі Іспанії. Особливо привабливий район Барселони та його середземноморські курорти. Крім комфортного відпочинку, цей район, точніше провінція Каталонія, дуже багатий історичним минулим, тобто туристам пропонується безліч цікавих екскурсій в самій Барселоні та її околицях. Практично у всі туристичні маршрути входить відвідування відомого парку Гуель, створеного за проектом знаменитого архітектора Антоніо Гауді. Цей прекрасний і незвичайний парк нікого не може залишити байдужим.
Історична довідка

Парк Гуель отримав свою назву за іменем каталонського промисловця і політика Еусебі Гуеля, який придумав його. Створений іспанським архітектором Антоніо Гауді в Барселоні, він є безумовно шедевром світової культури і занесений до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Ідея парку була навіяна пейзажами французької та іспанської Каталонії, а також традиційними середземноморськими спорудами (грецькими та єгипетськими храмами). Гауді вдалося об'єднати різноманіття стилів в гармонійний ансамбль з новими архітектурними рішеннями, використовуючи природні елементи.

З найперших кроків геній великого архітектора проявлявся в тому, що він, як губка, на підсвідомому рівні вбирав, аналізував і втілював ідеї, які продукувала епоха того часу. Один з напрямків у творчості Антоніо Гауді – це використання природних форм, які він не просто копіював, а видозмінював, перетворюючи їх на елементи архітектури або орнаментальної скульптури. Він часто використовував трансформовані природні форми: квіти, стовбури дерев, листя, грона винограду, луску риб, фігури різноманітних тварин, капелюшки грибів, медузи, а також застосовував багатоколірну палітру, яка робила його твори яскравими, святковими, казковими, неповторними. 

Парк Гуеля створювався протягом п'ятнадцяти років (з 1900 по 1914-й) як оригінальний район для проживання звичайних жителів і був відкритий для відвідувань в 1926-му році, коли спроби залучити сюди приватних інвесторів не увінчалися успіхом.

Парк Гуель спочатку замислювався як місто-сад відповідно до популярної тоді містобудівної англійської концепції. Його створення планувалося в екологічно чистому районі для заможних жителів Барселони. Однак економічного успіху на початку ХХ століття ця ідея не отримала через віддаленість від центру Барселони. Жителі воліли селитися ближче до центра міста через відсутність у той час розвиненої транспортної мережі. Для будівництва парку був обраний схил гори Пелада, тому парк має виражений рельєф. Одна з головних його особливостей – незвичайна єдність природи та архітектури, їх органічне та фантастичне поєднання. Антоніо Гауді був одним з перших майстрів, які просували у своїй творчості ідею гармонії людини і природи, тому парк Гуель назавжди залишиться джерелом натхнення для багатьох поколінь художників, архітекторів, ландшафтних дизайнерів. Цей парк приваблює величезну кількість туристів в будь-який час року.

Вхід в знаменитий парк прикрашають чудові ворота, декоровані кованим листям, що імітують листя пальми. У нижній частині парку розташовуються два невеликих павільйони, створені Гауді за мотивами опери "Гензель і Грета", які нагадують нам своїм оформленням і своєрідною формою казкові будиночки братів Грімм. Правий павільйон призначався для воротаря, а лівий павільйон з пінаклем (загострена башточка), увінчаним типовим для Гауді п'ятипроменевим хрестом, був відведений під контору адміністрації парку. Зараз там розташовуються сувенірні магазини. Їх дахи прикрашені камінними трубами, що формою нагадують гриби. Незвичайний і химерний мозаїчний декор цих павільйонів робить їх швидше схожими на скульптурні твори, а не створення архітектури.

Головні парадні роздвоєні сходи з фонтанами – центр архітектурної композиції парку – веде в гіпостильний зал (велике приміщення з численними колонами). У центрі сходів розташовується багатобарвна саламандра, декорована яскравою мозаїкою, – міфічна істота, що має певний символічний зміст. Бірюзові, жовті, сині, помаранчеві кольори мозаїки, що прикрашає саламандру-дракона, яка в даний час є символом Барселони, характерні для середземноморського стилю. Середній майданчик сходів прикрашений медальйоном з чотирисмуговим жовто-червоним каталонським прапором і головою змії, а також доповнений невеликими каскадами з рослинами.

Піднімаючись сходами верх, можна потрапити в Зал Ста Колон, на які спирається простора верхня площа-еспланада. За початковим задумом цей зал планувалося використовувати в якості центрального ринку (зараз там влаштовуються концерти). Його високі склепіння прикрашені мозаїчними плафонами, які були зроблені помічниками Антоніо Гауді. Над залом знаходиться головна площа парку, або тераса Мистецтв, обрамлена найдовшою в світі (більше 100 м) звивистою лавкою, облицьованою яскравою мозаїкою.

Робітники були зобов'язані приносити під час будівництва уламки скла та керамічних кахлів, які йшли на створення чудових колажів, що декорують лавку. Дизайн лавки виконаний Жузепом Жужолем, учнем Гауді, в абстрактній і сюрреалістичній манері, що має багато спільного з раннім живописом Кандинського, що також ніхто раніше до Гауді не робив. Від головної площі парку і біля нього прокладена мережа пішохідних доріг і стежок, що ведуть в прогулянкові алеї, створені з природного місцевого каменю пісочного кольору, які нахилені до схилу пагорба, створюючи фантастичну гру перспективи. Деякі з них отримали назву «Пташині гнізда», оскільки вони виступають прямо зі схилів пагорба і здаються зрощеними з ним. Інші нагадують за формою стовбури дерев з кронами.

Одне з найважливіших досягнень великого архітектора Антоніо Гауді – вміння поєднувати архітектурні елементи парку з навколишньою природою, вміння гармонійно вписати їх в навколишній ландшафт. Так, колони з піщанику за формою нагадують пальми, які удосталь зустрічаються в парку і утворюють тінисті алеї. До речі, на цих пальмах можна побачити безліч яскравих папуг. У парку висаджено велику кількість різноманітних дерев і чагарників середземноморської флори – це сріблясті оливи з кострубатими і зігнутими стволами, численні сосни пінії з їх округлими і акуратними кронами, лаври, кущі квітучих олеандрів. Весь схил гори Пелада покритий густим лісом. Парк буквально пронизаний сонцем, а дерева дають таку необхідну в середземноморському кліматі тінь. У затінених куточках парку можна побачити почвопокривні рослини тінистих місць проживання – там землю щільним зеленим килимом покриває плющ.

Сонячні ділянки парку також декоровані різноманітними рослинами. «Пташині гнізда» в багатьох місцях повиті квітучою пурпуровою бугенвілією – універсальною посухостійкою і сонцелюбною ліаною тропічного і субтропічного клімату. Яскраві фарби її приквітків створюють необхідні акценти на фоні жовтого пісковику, оживляючи пейзаж.

Численні тераси парку, освітлені сонцем, декоровані різними засухостійкими сукулентами – величними агавами з їх блакитним, в білу смужку загостреним листям, а також кактусами, в основному опунціями, які рясно цвітуть та плодоносять. У парку можна зустріти також юки, які тут досягають розмірів невеликих дерев. Вони утворюють грона великих білих квіток на високих квітконосах.

У центральній частині парку, де на головних парадних сходах розташовується невеликий каскад, висаджено прямо поруч з його ложем велику кількість вологолюбних рослин – папоротей, ароїдних, ампельних, які не тільки прикрашають архітектурну композицію зі знаменитою саламандрою, але і створюють додаткове зволоження, настільки важливе в жаркому і сухому кліматі Іспанії. Високі стіни, що оточують сходи, декоровані прекрасною мозаїкою, прикрашені ампельними пеларгоніями, різьблене листя яких чудово поєднуються з ажурним малюнком мозаїчних панно. Парк Гуель залишає незабутнє враження, в нього хочеться прийти знову і знову, щоб відчути незвичайну казкову атмосферу, насолодитися гармонією природи та мистецтва. Відвідування таких парків під час подорожей часто служить джерелом ідей, які можна втілити і в своєму саду, створивши куточок в середземноморському стилі.

Відмінною особливістю парку Гуеля є використання музичних малюнків і плавних, немов стікаючих ліній в оформленні архітектурних об'єктів. З кінця жовтня 2013 року вхід на територію барселонської пам'ятки було вирішено зробити платним. Вартість квитка становить близько 5-7 євро.