Сад при палаці маркіза Де Фронтейра (Palacio de Fronteira)

Місцезнаходження: Португалія, Лісабон, Largo de Sao Domingos de Benfica

Про історичні сади Португалії якщо й говорять, то найчастіше побіжно, зачіпаючи, лише те, що вони створювалися під впливом арабської та іспанської культури, і, звичайно ж, італійських садів епохи Відродження і Барокко, які, в свою чергу, мали значний вплив на садово-парковое мистецтво не тільки Португалії, але і всієї Європи.

З цим складно не погодитися – це дійсно так, але слід зазначити, що при найближчому розгляді і безпосередньому знайомстві з садами Португалії вони можуть вас приємно здивувати своєю оригінальністю та вишуканістю. Майстерне переплетення різних культурних традицій і запозичень в поєднанні з характерними для Португалії прийомами, ремеслами і елементами оформлення саду, природний мальовничий ландшафт і різноманітність рослинності створюють неповторні яскраві образи, що нагадують про минулу велич і могутність цієї країни.

Не дивлячись на те, що історія Португалії сповнена драматичних подій: численні війни за незалежність, чума, нищівний землетрус 1755 році, який перетворив в руїни більшу частину Лісабона, революції, в ній був період небувалого розквіту, вона відкрила для нас нові країни і континенти, ставши, хоча і на короткий термін, світовою державою. І приклади архітектури, що дивом збереглися: замки, церкви, палаци, а також садово-паркові ансамблі дають нам унікальну можливість зазирнути в історію цієї країни і відкрити для себе Португалію.

Сад і палац маркіза Де Фронтейра – це один з яскравих і унікальних прикладів заміської резиденції Португалії XVII століття. Унікальність і цінність цього ансамблю в тому, що він і донині, зберігає свій первозданний вигляд і до того ж, є діючою резиденцією родини Де Фронтейра.

Засновник палацу Жоао Де Маскаренаш був головнокомандувачем у війнах за незалежність між Португалією і Іспанією в 1641 і 1688 роках. За численні заслуги йому був подарований титул маркіза Де Фронтейра королем Педро II, для якого він був головним радником і хорошим другом.

Побудований в 1669 році невеликий палац, спочатку призначався для полювання. Під будівництво було обрано одне з кращих містечок в околицях Лісабона на пагорбах Мосанту, де були природні джерела води, достаток рослинності і, звичайно, тварини. Землетрус 1755 року зруйнував фамільну резиденцію роду Де Фронтейра і сім'я була змушена переїхати в свій мисливський палац.

Сьогодні палац маркіза Де Фронтейра є одним з найбільш знатних дворів в Португалії.

Територія навколо палацу прикрашена прекрасним садом, який відкритий в даний час для відвідин. Невеликий за площею він настільки насичений різними елементами, і настільки змістовний, що схожий на скриньку з коштовностями, яка заворожує з першого погляду, хочеться розглянути кожну деталь, зазирнути в кожен куточок. Тут можна побачити яскравий приклад парадного регулярного садка з фонтанами і скульптурою, створеного під впливом Італійського Відродження, і відпочити в тіні "Сада Венери", піднятися на "Галерею Королів", де в бюстах представлена династія Браганса – королівського дому Португалії, помилуватися зверху прекрасними видами і ставком з лебедями, і, звичайно ж, познайомиться з дивовижним мистецтвом, так характерним для Португалії – мистецтвом Азулежу. Азулежу (порт. Azulejo) – це розписні, керамічні панно, кахлі, які покривають практично всі вертикальні поверхні саду, а також цокольну частину палацу.

Регулярний сад

Велику територію займає парадний регулярний сад, який має правильну прямокутну форму і розташовується на відкритій терасі перед східним фасадом палацу. Безумовно, композиція саду навіяна садами італійського Відродження. Система партерів з стриженого самшиту ділиться перпендикулярними осями на 16 рівних частин. Центральна вісь чітко орієнтована на центр фасаду палацу і відкриває на нього прекрасний класичний вид. На перетині осей, по центру, розташовуються фонтани. Всього їх п'ять – великий фонтан на перетині центральних осей і чотири малих фонтанів, в центрі кожного з чотирьох боскетів партеру. Кути боскетів прикрашає скульптура на постаментах, що зображає античних героїв.

З трьох сторін сад обгороджений невисокими стінами декорованими кахлями, з сюжетами на різні теми. На дванадцяти панелях зі східного боку саду в алегоричній формі зображені місяці року. Кожен місяць ілюструє невелику сценку з життя, що показує характерний вид діяльності, пов'язаний з цим часом року. Наприклад, вересень, зображує заготовку врожаю винограду, процес виноробства. Тут можна побачити монаха з келихом, який підносить подяку богу за хороший урожай. Листопад – це підготовка до зими і тут можна побачити чоловіків за процесом заготівлі та копчення м'яса, а жінка, допомагає підтримувати вогонь, необхідний для цього процесу. В грудні показаний процес полювання на птахів і т.д.


З північного боку стіна прикрашена дванадцятьма панно із зображенням знаків зодіаку. Із західного боку сад хоч і обмежений палацом, але їх розділяє невелика тераса зі сходами і балюстрадами, які також прикрашені кахлями, але вже із зображенням планет і сузір'їв. Панно на фасаді палацу продовжують цю ж тему, але на них також зображені різноманітні сценки гумористичного характеру: застілля, ігри.

З південного боку регулярний сад прикрашений лицарською або королівською водною галереєю. Задня стіна водойми висотою п'ять метрів прикрашена кахлями, на яких зображені вершники – лицарі. Ймовірно це предки роду Маскаренаш, що говорить про гордість за засновників палацу й маєтки, а також показує приналежність до одного з знатних і родовитих сімейств Португалії, які брали активну участь у війнах за незалежність країни і повернення монархії. Поруч із стіною симетрично розташовані сходи, що ведуть на "Галерею королів", вздовж усієї галереї в аркових нішах стіни розташовані бюсти королів династії Браганса. Входи в галерею проходять через павільйони. В центрі галереї розташований кам'яний портал прямокутної форми декорований валютами, що виконує роль рамки, що кадрує вид на партер і фасад палацу.
 
Сад Венери

Пройшовши через галерею і спустившись на іншу терасу, потрапляєш в камерний садок біля південного фасаду палацу – він називається "Сад Венери". Оскільки резиденція спочатку призначалася для полювання і часто використовувалася в літні, найбільш спекотні місяці на рік, було необхідно місце для укриття від пекучих променів сонця. Цим місцем був сад Венери, де розташовувався фонтан і невеликий грот під назвою "Casado Gresco", що в перекладі означає "дім свіжості". Крони високих дерев саду створювали захист від сонця. Поверхні, покриті двоколірними, біло-блакитними кахлями візуально підсилюють відчуття свіжості. Сам Грот як всередині, так і зовні покритий кахлями, шматочками китайського фарфору, камінням, раковинами і склом. Такий прийом декору був характерний для італійських барокових садів і був популярний в XVII столітті. Він дуже ефектний, створюється відчуття нереальності та ефемерності. Усередині грота знаходиться джерело з водою, яке повинно освіжити і втамувати спрагу, до того ж, стікаюча вода створювала невелику шумову перешкоду, що давало можливість вести приватні бесіди.


Фонтан, розташований поруч з гротом, оточений кам'яними лавками. Бризки води від фонтану розсіювалися навколо і створювали свіжість та ілюзію ставку, немов відвідувач перебував у його чарівній владі. Спинки лавок також прикрашені кахлями на морську тему, а також веселими сценками карикатурних героїв у вигляді мавп та котів.

З "Саду Венери" можна потрапити в палац, піднявшись по сходах на терасу, яка примикає до палацу на рівні другого поверху. Ця тераса, також називається "Галереєю мистецтв" вона неймовірно багата і в той же час витончено декорована різними барельєфами, скульптурою і кахлями.

Можливо, цей сад не потрясе вас своїм блиском, величчю і масштабністю композиції, але витонченість, співмірність різних його елементів, а також самобутність оформлення змусять вас випробувати справжнє захоплення.