Ботанічний Королівський сад в Пераденіі (Peradeniya Royal Botanical Gardens)

Місцезнаходження: Шрі-Ланка, Kandy

Королівський Ботанічний сад в Пераденіі – кращий у своєму роді в Азії і найбільший з трьох ботанічних садів на Шрі-Ланці. Сад площею 59, 5 га розташований на півострові у вигляді підкови, який огинає головна річка Шрі-Ланки Махавелі (Mahaweli). Це гориста місцевість для якої характерний вологий і жаркий тропічний клімат.
 
Історія саду настільки ж приваблива, як і місцевість, де він знаходиться. Канді була колишньою столицею кандійських королів, що правили внутрішньою частиною острова – Прихованим королівством – до приходу британців в 1802 році. Задуманий як Сад для королеви він був закладений королем Kirti Sri Rajasinhe (1747-1778 рр.) для розваги гостей. Тоді ж він отримав назву Королівський ботанічний сад.  У 1821 році, через 6 років після повалення останнього короля Канді, англійці створили Ботанічний сад для вивчення і розмноження багатої місцевої флори. Незабаром сталося вступання на посаду губернатора острова сера Едварда Барнса (Edward Barnes), саме в період його правління в саду були висаджені перші чайні дерева (1824 рік). Однак комерційний потенціал не був повністю реалізований протягом наступної половини сторіччя. В посадках переважно переважали кава, чай, мускатний горіх, каучук і хінне дерево. Чай і каучук нарівні з кокосовим горіхом з часом перетворилися на основну дохідну галузь економіки острова. 

З 1844 року, коли садом став керувати Джордж Гарднер (George Gardener), під державне замовлення тут налагодили виробництво кокосів та овочів.

Джордж Гарднер помер в 1849 році, і за садом з великою увагою і відповідальністю продовжив доглядати його послідовник – доктор Твейтс (Thwaites). Він багато зробив в плані вивчення флори.

Доктор Генрі Трімен (Henry Trimen) став послідовником Твейтса. Він продовжив розвивати й удосконалювати сади, заснував музей економічної ботаніки, відкрив сади в Badulla і Anuradhapura, а також розпочав публікацію роботи "Флора Цейлону", яка була закінчена сером Joseph D. Hooker після смерті Тримена в 1896 році. Цього року його місце зайняв доктор Вілліс (JC Willis), і з цього дня наукова робота отримала новий стимул. У 1912 році був створений департамент архітектури. Харольд Макміллан (HF Macmillan) був призначений куратором саду в 1895 році. Він опублікував довідник з тропічних рослин і садівництва. Macmillan вийшов у відставку в 1925 році, а T.H. Parsons продовжив курирувати сад до 1945 року.

На даний час сад підтримує тісні зв'язки з Королівськими ботанічними садами Кью в Англії і грають важливу роль у всесвітній системі ботанічних садів.


На карті, яку можна вивчити на вході, цифрами від 1 до 30 відзначені різні ділянки саду – вони вказують на стратегічні пункти маршруту. Величезна територія саду, де можна неспішно прогулюватися цілий день, рясніє багатим розмаїттям рідкісних видів. Тут близько 10 тис. дерев, включаючи 4000 позначених табличками. Один з найбільш цікавих мешканців цих місць – гігантський баньян (Ficus benghalensis), з гілок якого на рясний наземний рослинний покрив спускаються відростки-епіфіти.

Сад прянощів і сад орхідей, праворуч від входу, наповнений екзотичними пряними ароматами кардамону, перцю та ванілі. У цій зоні саду можна побачити непогану колекцію орхідей, пальм, папоротей та інших теплолюбних рослин.

Привезені колись зі східної Індії молоді яванські фігові дерева тепер покривають 1600 кв.м. луку, а завдяки своїм величезному виступаючому із землі на кілька метрів корінню створюють химерні форми.

Ефектно виглядає і кордиліна південна (Cordyline australis), привезена з Південної Америки і висаджена в саду в 1905 році. Прогулюючись по алеї королівських пальм, закладеної в 1885 р., можна розгледіти на деревах кажанів. На центральній алеї чиновники високого рангу часто висаджували різноманітні сорти і види рослин. У створенні алеї меморіальних дерев взяли участь і знамениті відвідувачі. Перший з них – король Едуард Сьомий – посадив дерево-Бо, другий – російський цар Микола II – цейлонське залізне дерево; залишили свій слід і Юрій Гагарін, і Маршал Тіто, і Індіра Ганді, а також багато інших. 

Навколишні ландшафти включають широкі доглянуті газони, павільйони, восьмигранну Консерваторія, папоротевий гай, бірманські, китайські і японські бамбукові дерева, квітники з каннами, гібіскусом, хризантемами, кротоном і різнокольоровими бугенвілліями та багато іншого.

Уздовж алеї з назвою "Гарматне ядро" ростуть гарні дерева – Курупіта гвіанська (Couroupita guianensis), повиті ліанами, зі звисаючими величезними круглими фруктами. Квіти цієї рослини мають дуже незвичайну будову.


Ще одна цікава рослина – віялова пальма "таліпот". Ці пальми найлегше розпізнати за велетенським розміром листя. Таліпотова пальма – ботанічна пам'ятка Шрі-Ланки. Вона цвіте всього один раз в житті, десь у віці 40 років, демонструючи при цьому величезну кількість квіток. В минулому великі листи до 10 м заввишки використовувалися у виготовленні наметів – кілька листів попросту зшивалися між собою. Лист настільки великий, що під ним можуть сховатися від дощу від 10 до 20 чоловік. Листя також використовуються у виробництві довгого і міцного пергаментного паперу Ola.

У центрі ботанічного саду красується штучне озеро з водними рослинами: лататтям і тростинним очеретом. Поруч з озером – білосніжна ротонда в пам'ять про Джорджа Гарденера, який керував парком з 1844 по 1849 рр. Він був ботаніком – зібрав тисячі екземплярів протягом 4 років подорожей по Бразилії. Він також стежив за імпортом каучуку і хінного дерева. Каучук з часом посів перше місце в експорті, а з кори дерева виробляють вакцину від малярії. 

Одна з рідкісних рослин на землі – сейшельська пальма (Lodoicea maldivica) прикрашає стежку, що веде до монумента Джорджа Гарднера. Ця рослина плодоносить найбільшими горіхами вагою від 10 до 20 кг. Плодоносити пальма починає у віці приблизно 8 років і до того ж досить продуктивно (по 20 плодів з дерева). Рухаючись далі, Ви зустрінете ставок з лататтям в оточенні гігантського бамбука висотою близько 40 м.

Для відвідування Королівський ботанічний сад відкритий щодня. Крім тропічної флори і фауни, туристів приваблює висячий міст через річку Махавелі, що веде до Школи тропічної архітектури, де вчені досліджують лікарські трави і прянощі. По інший бік головної дороги  примітна й будівля університету Шрі-Ланки (1942 р.), виконана в старому кандіанському стилі, та її територія, обрамлена великим парком і розділена річкою на дві частини.

Острів Шрі-Ланка має багате історичне минуле і може похвалитися дивовижними природними красотами. Культурні та релігійні пам'ятки Шрі-Ланки, національні парки, пляжі та курорти країни щорічно відвідують тисячі туристів.