Ботанічний сад Брюсселя (Botanical Garden of Brussels (Le Botanique))

Місцезнаходження: Бельгія, Брюссель

У 1795 році, відразу ж після приєднання Бельгії до Франції, в Брюсселі розпочалася закладка першого ботанічного саду, який було вирішено заснувати на місці колишнього палацу Coudenberg, уздовж зовнішньої стіни Брюсселя – в той час місто було оточене по периметру міцною цегляною стіною.

Багата колекція місцевих та екзотичних видів рослин незабаром заслужила широку популярність, але через необхідність побудови нових житлових районів, цей сад потребував перенесення на нове місце. У 1826 році, за клопотанням п'яти відомих і шанованих ботаніків, сад переїхав на нове місце, з великою кількістю красивих лісистих ділянок, відкритих просторів з добре зволоженим родючим грунтом, який був необхідний для повноцінного росту і розвитку рослин.

Подальше будівництво нового ботанічного саду перетерплювало деякі фінансові труднощі, але не зупинялося завдяки трьом ключовим фігурам того часу, архітекторам: Тілеману Франциску Сюйсу (Tilman-Francois Suys), П'єру Франсуа Жінесті (Pierre-Francois Gineste) і Жану Баптисту Меус-Уотерсу (Jean-Baptiste Meeus-Wouters).

В саду з'явилася грандіозна за величчю Оранжерея, що складається з центральної ротонди з куполом, двох засклених проходів і замикаючих їх будов з колонами. Схема цієї монументальної споруди відповідає традиційним архітектурним ансамблям дев'ятнадцятого століття.

Будинки й сади були офіційно, з феєрверками, святами й банкетом, відкриті на початку вересня 1829 року, з нагоди першої виставки плодоовочевої продукції, організованої Королівським садівничим товариством Нідерландів.

У 1830 році Бельгія отримала незалежність від Нідерландів і сад перейшов під управління Королівського садівницького товариства Бельгії. Сад потребував коштів для підтримки та оновлення своїх колекцій, тому в Оранжереї була відкрита торгівля рослинами. Підвали використовувалися для зберігання і вигонки рослин. Саме завдяки Брюссельському ботанічному саду, велику популярність у європейських гурманів невдовзі завоював цикорій (ендівій), який головний садівник Франциск Бресьєр (Franciscus Bresiers) виганяв в підвалах саду в зимовий час.

Період між 1837 і 1841 рр. був особливо важким в історії саду. Фінансова криза потрясла суспільство, що позначилося і на роботі саду – за наполяганням кредиторів все більше доводилося займатися зароблянням коштів на підтримання колекцій на шкоду науковим дослідженням. У 1867 році міський уряд навіть побажав викупити акції ботанічного саду, що дозволило б йому в короткий термін розділити отриману землю на частини, а також побудувати на цьому місці Палац Образотворчого мистецтва. Питання залишалося відкритим до 1870 року, поки сад не перейшов під опіку держави.

Наприкінці 19-го століття прикрасою ботанічного саду стали численні скульптури та інші декоративні елементи. Було прийнято рішення про будівництво парку з серією скульптур, які б прикрашали сад, і в той же час стимулювали розвиток мистецтва.

У зв'язку з цим не можна не згадати про двох визнаних скульпторів і художників того часу, – Костянтина Меньє (Constantin Meunier) і Чарльза ван дер Стаппена (Charles Van der Stappen). Вони несли відповідальність за загальний дизайн та ескізи, за якими надалі створювалися твори мистецтва. Скульптурний ансамбль включає в себе 52 скульптури, створені в період між 1894 і 1898 рр., в тому числі різні фонтани, групи і фігури, що представляють пори року, рослини і тварин, а також електричні світильники. Популярності цього місця сприяли проведені тут концерти та фестивалі, а також приємні і затишні куточки для прогулянок.

Всі кардинальні зміни, що відбулися в цей період з садом, широко відзначалися на 40-й річниці його відродження, в 1910 році. Однак, незабаром над садом знову нависли хмари... У 1935 році було прийнято рішення про прокладання по території саду нової шестисмугової залізничної магістралі Північ-Південь. У зв'язку з цим, розглядалося питання про перенесення саду на нові території, що повинно було привести до реконструкції старих будівель (в т.ч. Оранжереї) і архітектурних елементів парку.

В жовтні 1938 року був знайдений компроміс – ботанічний сад було вирішено перенести на нове місце. З 1 січня 1939 року держава вступила у володіння 93 гектарів полів поряд із замком Бушу (Bouchout), в місті Мейсі (Meise, 10 км від Брюсселя), де тепер і розташовується Національний ботанічний сад Бельгії. Однак, і планам зі знесення будівель і скульптур на території старого саду не судилося здійснитися, – в 1984 році цей архітектурний ансамбль було вирішено перетворити на культурний центр "Le Botanique", назва якого говорить про його первісне призначення. В даний час історичній будівлі колишньої Оранжереї і величним колекційним деревам нічого не загрожує.