Допомога фруктовому саду

Значна частина обмерзлих дерев гине не відразу – протягом усього вегетаційного періоду і навіть пізніше, через 1-2 роки, тобто позначається непідготовленість пошкодженого дерева до подальшої перезимівлі.

У липні стають чітко помітними загиблі частини пагонів і гілок і, значить, зони їх відновлення. Не відкладаючи справу до весни, садівник повинен прямо зараз провести санітарну обрізку. Підмерзлі пагони спостерігаються у яблунь, груш, слив, вишень, обліпихи, актинідії. Загиблі пагони та гілки служать розсадниками шкідників і хвороб. Крім того, мертва деревина виділяє отруйні токсини, які негативно впливають на неушкоджені органи рослини. Вирізують з крони всі сухі, мертві гілки до здорової деревини. Якщо гілка навесні розпустила листя, а зараз засихає, то і її теж вирізають, вважайте, що вона загинула, тому що врятувати її вже неможливо.

Догляд за рослинами, у яких відзначені ушкодження надземної частини, в першу чергу повинен бути спрямований на можливо більш швидке відновлення провідної системи. Пошкоджені морозом судини стовбура і гілок не можуть повністю забезпечити потребу частин крони у воді. Сухий і жаркий червень негативно вплинув на водозабезпеченість плодових рослин.

Для відновлення пошкоджених дерев дуже важливі оптимальна вологість грунту, спосіб і норми поливу. Оптимальна вологість грунту для коренів повинна становити 65-85% від її повної вологоємності. При поливах плодових дерев поліпшується ріст активних коренів і в два рази збільшується приріст пагонів. Крім того, полив активізує посилення росту листового апарату, прискорює розростання зав'язі і сприяє нормальній закладці квіткових бруньок.

Цього місяця в листках інтенсивно йде фотосинтез, в них утворюються органічні речовини, накопичуються запасні поживні речовини в корінні, гілках, плодах, ягодах і насінні. В цей же період рослинам необхідні підживлення мінеральними і органічними добривами. На один квадратний метр грунту вносять 8 г сечовини і 10-15 г аміачної селітри, 45 г суперфосфату, 30 г калійної солі. Підживлювати можна і розчином коров'яку, кінського гною, пташиного посліду. Для приготування розчину ємність наполовину наповнюють добривами, заливають водою і залишають на 10-12 днів для ферментації, періодично розчин перемішують. Перед внесенням в грунт міцний розчин розбавляють водою: гнойову рідину – 1:8, розчин курячого посліду – 1:12.

У літній відновний період плодових дерев застосовують позакореневе підживлення – обприскують крони дерев розчином поживних елементів, що дозволяє досягти ефекту значно раніше, тому що поглинання поживних речовин листям йде швидше, ніж при впливі добрив через коріння.

Підживлення проводять шляхом обприскування листя водним розчином добрив (на один літр води беруть 5 г сечовини або 3-4 г аміачної селітри, 5-6 г суперфосфату). Щоб розчин на листках не висох швидко (що ускладнить надходження добрив всередину листа), обприскування проводять пізно ввечері або в похмуру погоду, коли повітря насичене парами води. Ефективний результат дають позакореневе підживлення мікродобривами (борною кислотою, молібденом, кобальтом, марганцем). Вони прискорюють розвиток рослин, сприяють накопиченню і пересуванню продуктів асиміляції, підвищують стійкість рослин до несприятливих погодних умов, опірність до хвороб і прискорюють відновлення пошкоджених морозами органів. Щоб листя не обпекти, концентрація розчину не повинна перевищувати 0,1%.

Залежно від стану дерева підживлення проводять через 10-15 днів після першої. Одночасно регулярно проводять розпушування грунту, мульчування пристовбурних кіл, видаляють бур'яни, кореневу і штамбову поросль.