Джон Брукс

Джон Брукс (John Brookes) народився в 1933 році в сільській місцевості. Його мати була квіткарем. Як зізнається сам Брукс, перші свої досліди з озеленення він проводив на ділянці біля будинку, в якому виріс. Пізніше вивчав ландшафтний дизайн в коледжі при Лондонському університеті, потім, в 1954 році, працював підмайстром в Парковому департаменті Ноттінгемської корпорації (Nottingham Corporation Parks Department). Його становленню як ландшафтного дизайнера сприяла робота з найбільшими ландшафтницями 20 сторіччя Сільвією Кроу (Sylvia Crowe) і Брендой Кольвін (Brenda Colvin).


У 2004 році він став Членом ордену Британської імперії (MBE), і в тому ж році отримав премію від американської Асоціації професійних ландшафтних дизайнерів.

Заслужив таке визнання Джон Брукс не тільки своїми цікавими проектами (їх понад 1200 по всьому світу), всесвітньо відомим садом Денманс (Denmans Lane, Fontwell, West Sussex, England, BN18 0SU) – власністю і своєрідним виставково-дослідним полігоном самого Майстра, а й колосальною кількістю виданих книг. Так, Біблією ландшафтників стало видання «Дизайн саду».

Крім того, Джон Брукс читає лекції в Королівському Ботанічному Саду Кью-Гарденз, проводить майстер-класи в Європі, США, Канаді, Австралії, в Японії, Новій Зеландії. Популярність їх так велика, що на ці курси з'їжджаються студенти та квітникарі-аматори з усього світу.

Чим же так привабливі ідеї Джона Брукса? Щоб дізнатися це, можна «заглянути» до нього в сад Денманс. Цей сад, який займає площу близько чотирьох акрів землі, є власністю сера Джона Брукса – відомого і шанованого в Англії дизайнера, якого сучасники називають класиком в області ландшафтного мистецтва.

Сад Денманс


На сьогоднішній день сад Денманс – приклад майстерної роботи з формою, кольором і фактурою, а також яскрава демонстрація вмілого використання представників місцевої флори, засухостійких злаків і середземноморських рослин. Знайомство з цим своєрідним експериментальним центром садівничої творчості, де кожна композиція – плід фантазії і результат дотику рук відомого метра – дає можливість почерпнути безліч яскравих ідей, які цілком можливо застосувати, перенісши їх навіть на зовсім невеликі та локальні ділянки.

Цікавий той факт, що англійські школярі на прикладі вивчення саме цього саду (виходячи з офіційно затвердженої програми) отримують своє перше уявлення про садівництво, як таке, а також про різноманітність стилів і основні принципи ландшафтного дизайну.

Його вхідна зона займає територію фермерського двору, що колись розташовувався тут. Поряд з місцевими рослинами тут висаджені і ввезені, але вони розташовані так, як росли б в дикій природі. Це створює гармонію даної ділянки з самим садом. Тут ви зустрінете дуже милі скульптури домашніх птахів (гусей і курей), срібних рибок, що пурхають, і безтурботно відпочиваючого в густій траві хлопчика. Брукс вважає, що сад в багато чому схожий на книгу, розділену на глави і параграфи. Ті, в свою чергу, складаються з пропозицій, наприкінці яких іноді ставиться знак оклику. Саме для цього і служить скульптура. Важливо тільки не переборщити. Якщо скульптури в саду стає багато, її треба маскувати серед рослин, щоб вона виглядала, як випадково поставлена.

Денманс виключно екологічний, природний сад. Джон Брукс – істинний патріот англійської природи. Він каже: «Мій підхід до садівництва полягає в тому, щоб підбирати ті рослини, які люблять сформовані умови. Я, практично, ніколи їх не підживлюю».

Тут не зустрінеш альтанок і альпінаріїв, пишно квітучих клумб та інших елементів, здавалося б, абсолютно необхідних сучасному саду.

У найбільш потайних його куточках ви напевно натрапите на старі пні, оброслі грибами, сухі корчі і стовбури. І це не випадково. По-перше, вони надають особливий колорит занедбаності саду, а по-друге – це притулок деяких видів жуків та інших комах, чия присутність йде саду на користь.


Джон Брукс вважає, що публіці, яка відвідує Денманс, потрібен колір. З березня по жовтень цю задачу виконують яскраві літники і багатолика палітра листя. Брукс любить достаток пронизливого кольору в сонячних місцях і вважає, що структура саду створюється насамперед чагарниками. Ось чому ви обов'язково побачите тут буйство ряболистих рослин, сизі, лимонні і пурпурні шапки чагарників, фонтани трав в чудовому безладді кольору і форм, що створюють приголомшуючий ефект, а також бузкові грона гліциній та ліан, що увивають стіни паркану, сніжне мереживо квітучих яблунь і легкі фарби непомітних кольорів на тлі гравійного відсипання.

А ось кілька слів самого Майстра, без вільної інтерпретації посередників:

– Ваша світова слава почалася з саду Денманс. А з чого почалася робота в цьому саду невідомого в ту пору дизайнера Джона Брукса?

– Для цього треба повернутися в 1980 рік: до того часу Денмансу було вже 40 років. І я думаю, все почалося з того, що мені просто сподобався цей сад. Зазвичай всі питають, де моя частина саду, де роботи попереднього власника. Деякі згадують місіс Джойс Робертсон. Але я нічого не міняв в саду кардинально, в основному мені доводилося займатися посадками рослин. Я використав вже сформоване планування і просто адаптував до нього свої ідеї. Зараз я не займаюся садом сам: мені за 70, і проблеми зі спиною не дають мені можливості трудитися самому. У мене є садівник, я ж виконую лише незначну частину роботи.

– Чим ви самі пояснюєте той феномен, що Денманс здобув таку величезну популярність і числиться в десятці кращих англійських садів?

– Денманс знаходиться на своєму місці і в своєму часі. Це сад так званого котеджного стилю – стилю дуже м'якого, стилю, в якому я традиційно працюю. Він створює умови для утихомиреного споглядання рослин, дозволяє насолоджуватися красою. Я не намагаюся дотримуватися будь-яких інших стилів і роблю все по-своєму.


– Вам імпонує стиль природного саду?

– Це напрям, в якому рухається сучасний ландшафтний дизайн. Ми зацікавлені у збереженні природних форм рослин. Спочатку мій природний сад був просто колекцією рослин – проявився свого роду культурологічний підхід, от і вся ідея. Але загальна думка фахівців сьогодні така, що якщо сад розбитий в підходящому місці, і ви в ньому використовуєте місцеві рослини, яким підходять дані умови, вам набагато менше доводиться за ним доглядати. А догляд за садом, як відомо, є величезною проблемою, оскільки у людей немає можливості витрачати на це час. Про місцеві рослини, ті, які звикли тут жити, подбає сама природа – птахи, комахи. З рослинами ж, які ви привезли в свій сад з іншого напряму земної кулі, цього відбуватися не буде! І те саме з грунтом: створюючи природний сад, ви приймаєте грунт в тому вигляді, як він є – бідний і сухий або жирний і вологий і, нічого не змінюючи, працюєте з ним. Так йдуть справи в Денмансі. Це дуже важливо, це треба зрозуміти і навчитися це використовувати.

– Які, на ваш погляд, перспективи розвитку ландшафтного дизайну?

– Як я вже згадував, це буде пов'язано з розвитком ідей природного саду. Люди все більше і більше прагнуть бачити в саду шматочок дикої природи, населений живністю. Ви знаєте, що у нас в містах живе лисиць більше, ніж за містом? Тому що за містом надто великим є вплив шкідливих техногенних факторів, які не дають виживати мишам, щурам, та іншим дрібним тваринам, якими харчуються лисиці. І сенс створення нового саду я бачу в тому, щоб підтримати дику природу, включитися в натуральний природний круговорот. Деякі сади Англії величезні за площею. І їхні власники дуже зацікавлені в тому, щоб в цих садах жили птахи, з цього випливає, що вони зацікавлені в тому, щоб у саду росли місцеві рослини, які підтримують місцеву фауну, ніж безперервно квітучі бордюри або екзотичні хвойники
 
– А вам доводиться відстоювати свої ідеї перед клієнтом?

– Ні. Якщо ви отримуєте гонорар від клієнта, вам треба слідувати його вимогам. Коли вони звертаються до мене з проханням зробити сад, вони звертаються саме до мене: вони знають, що і як я роблю, бо бачили мої сади і читали мої книги. І якщо в кінцевому підсумку їм не подобається моя робота, то єдина причина криється в тому, що це я не зумів зрозуміти, що їм потрібно. Ми намагаємося вирішити всі спірні питання на рівні плану, і якщо це не допомагає, в кінці дня я розлучаюся з такими клієнтами. Часом мені доводиться прощатися з замовниками, які мені просто не подобаються, і я бачу, що ні за яких умов робота з ними не піде. Але частіше я люблю працювати зі своїми клієнтами. Я ніколи не намагаюся нав'язувати їм свою думку – дизайнер існує не для цього. Але якщо клієнти не пояснять мені докладно, що вони хочуть від мене, мені буде дуже складно дати їм це. І надзвичайно важлива найперша зустріч. Якщо вона скаже, що хоче море квітів, а він скаже, що хоче сад, який буде рости сам і на додаток безкоштовно, вам саме час відповісти так: "Вибачте, до побачення. Мені потрібен дохід".

Проекти

A Rejuvenation in Salisbury

Цей сад справив глибоке враження на Гертруд Джекілл і був згаданий в її книзі "Ліс і Сад". Сад був повністю реконструйований. Біля будинку була викладена кам'яна тераса. Піднесений басейн і водоспад забезпечують цікавий вигляд і звук.



A View in Dorset

Невелику водойму переробили в ідеально круглий басейн, який відповідає пейзажу.



A View of the Downs

Потворна засклена тераса блокувала вид на горбисту місцевість і розділяла сад. Замінивши її рядом круглих майданчиків, побудованих з цегли та кременю, стало можливо спостерігати за вівцями, що пасуться, з недавно створеної тераси, за традиційним Сассекським сільським будинком.



A Yorkshire Town garden

Центральна овочева область була реконструйована і стала більш декоративною, вона плавно перетікає в сад.



A London courtyard

Чим менший сад, тим більше важливо щоб він функціонував як додаткова кімната, що примикає до будинку. З вікон будинку на нього повинен відкриватися хороший вид, а зелені рослини повинні створювати контраст на тлі цегляних стін.



An apartment garden in Sussex

Головні області саду всипані гравієм і різними рослинами кустарного типу, велика частина яких є вічнозеленою. Велика кількість грамотно посаджених рослин створює цікавий вид, а також, на ділянці присутньо багато рослин в горщиках.