Ця рослина може бути чагарником або деревом, залежно від сорту та виду, а також умов утримання. Молода туя має м'яке листя схоже на голки, а дорослі – лусковидне, розташоване навхрест. Довгасті шишечки мають парні луски, плоске насіння, яке дозріває ближче до осені. Батьківщиною туї вважається Північна Америка.
Туя представлена 5 видами: японська, китайська, корейська, складчаста. Цінують тую в першу чергу за декоративні особливості: туї мають різну крону за формою – кулясту, пірамідальну, а ще різних відтінків хвою.
Місце для посадки вибирається світле з невеликою тінню в денні години. Для посадки підійде будь-який грунт, але краще росте туя в родючій землі. Повинно бути глибоким проходження грунтових вод, на це важливо звернути увагу. Необхідно заздалегідь підготувати яму для посадки, заклавши туди пісок, торф, деревну золу та перепрілу органіку. У весняний період часу краще всього проводити посадку саджанців, оскільки вони добре вкорінюються та зміцніють. Саджаючи рослини, важливо врахувати, щоб коренева шийка розташовувалась на рівні грунту. Після першої посадки слід рясно і часто поливати протягом першого року, але не давати воді застоюватися. Верхній шар грунту завжди повинен бути вологим та пухким, тому що туя погано переносить пересихання. Навесні і влітку важливо проводити підживлення, використовуючи рідкі комплексні добрива. Перші пару років до перших морозів гілки туї треба вкривати та пов'язувати, а коріння посипати товстим шаром тирси або торфу.
Тую добре стригти і формувати крону, надаючи їй різну форму, при цьому, важливо враховувати, що тільки третину пагонів можна відрізати. Розмножувати тую можна насінням та живцюванням. Живцювання застосовують частіше, обриваючи їх так, щоб основа пагону мала невеличкий шматочок старої кори. Вкорінюються живці в таких випадках набагато краще. Рідко зберігаються сортові ознаки при насіннєвому розмноженні, оскільки це довгий і трудомісткий процес.
Через ураження різних грибкових інфекцій, а також неправильний догляд може викликати хвороби туї, вражаючи хвою, крону і пагони. Щитівка, короїд, туєва попелиця – становлять особливу небезпеку. Пошкоджені пагони жовтіють та відпадають. Для цього рослину обприскують карбофосом до розпускання бруньок, і обробляють в кінці червня хлорофосом кожні два тижні. У боротьбі з грибками добре підійде каріатид або бордоська рідина, обробляючи дерева з початку весни з тим же інтервалом.
Ця красива рослина прекрасно прикрасить будь-який сад, і в додаток додасть приємний аромат!
Туя представлена 5 видами: японська, китайська, корейська, складчаста. Цінують тую в першу чергу за декоративні особливості: туї мають різну крону за формою – кулясту, пірамідальну, а ще різних відтінків хвою.
Місце для посадки вибирається світле з невеликою тінню в денні години. Для посадки підійде будь-який грунт, але краще росте туя в родючій землі. Повинно бути глибоким проходження грунтових вод, на це важливо звернути увагу. Необхідно заздалегідь підготувати яму для посадки, заклавши туди пісок, торф, деревну золу та перепрілу органіку. У весняний період часу краще всього проводити посадку саджанців, оскільки вони добре вкорінюються та зміцніють. Саджаючи рослини, важливо врахувати, щоб коренева шийка розташовувалась на рівні грунту. Після першої посадки слід рясно і часто поливати протягом першого року, але не давати воді застоюватися. Верхній шар грунту завжди повинен бути вологим та пухким, тому що туя погано переносить пересихання. Навесні і влітку важливо проводити підживлення, використовуючи рідкі комплексні добрива. Перші пару років до перших морозів гілки туї треба вкривати та пов'язувати, а коріння посипати товстим шаром тирси або торфу.
Тую добре стригти і формувати крону, надаючи їй різну форму, при цьому, важливо враховувати, що тільки третину пагонів можна відрізати. Розмножувати тую можна насінням та живцюванням. Живцювання застосовують частіше, обриваючи їх так, щоб основа пагону мала невеличкий шматочок старої кори. Вкорінюються живці в таких випадках набагато краще. Рідко зберігаються сортові ознаки при насіннєвому розмноженні, оскільки це довгий і трудомісткий процес.
Через ураження різних грибкових інфекцій, а також неправильний догляд може викликати хвороби туї, вражаючи хвою, крону і пагони. Щитівка, короїд, туєва попелиця – становлять особливу небезпеку. Пошкоджені пагони жовтіють та відпадають. Для цього рослину обприскують карбофосом до розпускання бруньок, і обробляють в кінці червня хлорофосом кожні два тижні. У боротьбі з грибками добре підійде каріатид або бордоська рідина, обробляючи дерева з початку весни з тим же інтервалом.
Ця красива рослина прекрасно прикрасить будь-який сад, і в додаток додасть приємний аромат!