Модні стрижки

Мистецтво фігурної стрижки дерев та чагарників – топіарне мистецтво – досить давнє і сягає своїм корінням в епоху Стародавнього Риму. Перші згадки про орнаментальне садівництво датуються 38 р. до н.е. і 14 р. н.е, а основоположником цього напрямку садового мистецтва вважається близький друг імператора Августа.

Саме слово "topiary" походить від грецького "topos" – місце. У латинській же мові воно вже звучить як "topiaries", що позначає "належить до топіарного мистецтва".

Піку свого розвитку топіарне мистецтво досягло в епоху Ренесансу: саме тоді виник так званий "голландський стиль". Сади в цьому стилі були наповнені зеленими фігурами тварин, казкових велетнів, а також родовими гербами й написами, а вистрижені з чагарників або дерев живі огорожі виконували роль фону чи галереї. У регулярному французькому стилі стрижені рослини користувалися особливою популярністю: живі огорожі, акуратні бордюри та боскети надавали саду урочистості й вишуканого шарму. Деякі садові шедеври того часу досі вражають своїх відвідувачів бездоганними формами та строгою елегантністю.



Багато садівників і сьогодні з успіхом використовують стрижені рослини в садових композиціях. На пошук оригінальних декоративних форм витрачається чимало часу й коштів, що не завжди виправдовує очікування щасливого власника ідеально сформованого саджанця: закордонні культиватори (самшит, тис), пропоновані в садових центрах, не пристосовані до наших суворих зим і часто втрачають свою декоративність.

А між тим існує безліч місцевих рослин, з яких фахівці з озеленення та догляду за садом допоможуть створити дивовижні садові скульптури. Благодатним матеріалом для формування й фігурної стрижки є хвойні рослини: вони декоративні протягом усього року, довговічні, ростуть досить повільно і непогано переносять стрижку. Оскільки формування й стрижка знижують темпи зростання і, відповідно, зменшують розміри дорослої рослини, стрижені хвойники стануть чудовою прикрасою навіть невеликого за розміром саду.

У нашому кліматі досить повільно ростуть (особливо в молодому віці) смереки та ялівці, трохи швидше – сосни й туї. Молоді рослини необхідно обрізати акуратно й стригти дуже обережно, видаляючи лише невелику кількість пагонів, в основному ослаблених і хворих. Від такої делікатної стрижки рослини стають густішими і рясно гілкуються, формуючи щільні здорові кущі.

Щоб додати рослині певну форму можна використовувати трафарети або каркаси. У деяких випадках – при створенні живої огорожі з ялини або туї – це є обов'язковою умовою.

Важливо займатися формуванням крони регулярно, щороку. Це особливо актуально для хвойних порід, оскільки в силу біологічних особливостей хвойніків виправити «запущеного клієнта» практично неможливо. Оптимальні терміни для обрізки: кінець березня-перша половина квітня. Починаючи з другої половини квітня, обрізку проводити не рекомендується, оскільки саме в ці терміни починається активний сокорух. Невеликі коригування в стрижці допускаються в період росту пагонів – у травні-червні. Зазвичай стрижка доповнюється прищипуванням швидкозростаючих пагонів і видаленням окремих бруньок для формування задуманого силуету.

Після стрижки рослину необхідно підживити комплексним мінеральним добривом (можна використовувати «Кемиру» з розрахунку 20 г на відро води), рясно полити, видалити бур'яни в пристовбурних кругах, провести розпушування грунту та замульчувати торфом, тріскою або іншим матеріалом.

Будьте особливо уважні при підготовці рослин до зими. Під час робіт з догляду за садом пристовбурні кола слід додатково замульчувати 10-сантиметровим шаром торфу або сухого листя, які не забудьте видалити з настанням весни. Фахівці з благоустрою та озеленення рекомендують накрити сформовану рослину каркасом з металевої сітки, щоб важкий мокрий сніг не поламав гілки.