Будівництво штучного ставка

• Рекомендації з будівництва штучної водойми.
• Необхідні умови.
• Функціонал.
• Призначення та опис етапів робіт: геодезичних, проектно-ескізних, земляних, гідроізоляційних та оздоблювальних.
• Правила експлуатації ставка.

Будівництво штучного ставка

Можна лише позаздрити тим власникам нерухомості та землі, чия ділянка знаходиться на березі озера або річки. Однак, на жаль, так щастить далеко не всім. Але вплинути на ситуацію в якійсь мірі можна – створити штучно ставок.

Основна відмінність натурального природного водоймища полягає в тому, що це збалансована відкрита біологічна система, яка здатна існувати нескінченно довго без участі людини.

Природний ставок сам поповнюється водою за рахунок дощів, грунтових вод, донних джерел. За рахунок присутньої в природному ставку рослинності та мікрофлори він сам очищається. Крім того, він сам підтримує природний баланс риб, дрібних тварин, комах та інших водних мешканців.

Очищення води в природному водоймищі в переважній більшості випадків відбувається біля мілководного узбережжя, порослого тростиною, очеретом та рогозою. З штучним ставком – все не так просто. Це штучна гідротехнічна система. І для її створення необхідно проробити певні заходи, націлені на те, щоб ставок існував довго, не пересихав, не цвів і т. д.

Існує досить багато технічних варіантів устрою штучного ставка, основний зміст яких зводиться до того, що необхідно штучно змоделювати умови близькі до природних умов. Не можна допускати просочування води в грунт (цю функцію в природних умовах виконують водонепроникні породи, наприклад, глина); технічними або хімічними засобами забезпечити очищення води і не допустити її промерзання, засмічення та цвітіння; забезпечити установку біологічного балансу.

У разі якщо вдасться виконати дані вимоги, то в результаті вийде штучний ставок, аналогічний природної водойми, в якому зможуть жити рослини, комахи, риби і, навіть, деякі тварини. Така штучна водойма буде кращою зоною відпочинку для вас і вашої родини.

Умови для облаштування штучного ставка

Цілком звичайно в цій ситуації виникає питання, а чи завжди можна створити штучний ставок на ділянці? Адже і природний і штучний ставок впливає на мікроклімат та екологію ділянки. Чи бувають ситуації, при яких будівництво штучної водойми неможливо.

Умови, необхідні для створення штучного ставка

Площа ділянки повинна бути досить великою. Ставок не повинен розміщуватися впритул до будинку. Не можна розташовувати водойму в низовині щоб уникнути змиву ділянки при стіканні дощової води. Прямі сонячні промені не повинні потрапляти на поверхню води більше 4 або 6 годин на добу. В іншому випадку, вода в штучному ставку почне цвісти. Якщо на ділянці немає такого місця, то тінь потрібно створити штучно, наприклад, посадивши чагарник або дерево.

Не варто копати ставок безпосередньо під деревами, оскільки з приходом осені листя будуть падати на воду, що може сприяти засміченню та загниванню. До того ж, штучно створені береги водойми згодом можуть бути пошкоджені розростанням кореневої системи.

Варто додати, чим менше водоймище, тим буде складніше підтримувати біологічну рівновагу в ньому.

Ставок повинен бути достатньої глибини, щоб у зимовий час не було його промерзання на всю глибину. Для наших широт – це не менше 1-1,5 м. Подібна глибина, одночасно, дасть можливість без особливих проблем проводити прибирання ставка. Слід мати на увазі, що, зазвичай будівництво штучного ставка проводиться із застосуванням важкої землерийної техніки. Штучний ставок повинен бути неправильної довільної форми, однак, не дуже витягнутій по довгій стороні, що забезпечить більш рівномірну циркуляцію та прогрів води. У тій частині ділянки, де буде побудовано штучний ставок, потрібно дослідити склад грунтів, наявність грунтових вод і ймовірного проходження комунікацій.

Функціонал штучного ставка

Зазвичай штучні ставки бувають декоративні та функціональні. Як правило, під декоративними ставками мається на увазі облагороджування території і створення рекреаційної зони, єдиної ландшафтної композиції. При цьому враховується, що ставок візуально збільшує площу ділянки. До того ж, може застосовуватися для розведення декоративних риб. Штучний ставок може виконувати функцію природного басейну, хоча це не дуже типово для нашої місцевості. Штучні ставки мають певну класифікацію.

Ставок сімейного типу: відрізняється простою технологією облаштування і цілком природним виглядом. Завдяки скромним розмірам, як правило, будується без спеціальних дозволів.

Штучний ставок «спортивного» типу: відрізняється піщаним пляжем і правильною формою, пристроями підводного масажу або протитечії. Він може стати гарною альтернативою плавальному басейну.

Художній ставок: цінується своїм архітектурним та ландшафтним оформленням, складною гідравлічною системою і дорогими будівельними матеріалами.

Чим більший розмір штучного водоймища, тим простіше збалансувати його екологічну систему. Ставок маленького розміру вимагає більш частого догляду, заміни води й чищення. Також велике водоймище більш сприятливе для адаптації різних водних мешканців.

Досить часто штучний ставок ділять на зони. Наприклад, одна зона – для купання, інша – для регенерації води, третя – декоративна. Розділяють їх або рельєфом дна, або дрібною сіткою, межа ж виділяється поплавками. У штучному ставку можна розводити рибу. Тут необхідно врахувати, що на кількість риб від 1 до 12 особин, не дуже великого розміру, має припадати не менше 1 м² поверхні при глибині ставка 1,5-2 м.

Будівництво штучної водойми

В незалежності від призначення, глибини, розміру та форми штучного ставка, роботи, пов'язані з його будівництвом можна розділити на наступні етапи: роботи геодезичні та дослідницькі, проектно-ескізні, земляні, гідроізоляційні та оздоблювальні.

Геодезичні роботи потрібно проводити, щоб вибрати найоптимальніший варіант місця для розташування штучного ставку, а також його глибину та розміри. Незалежно від бажання господаря ділянки, штучний ставок може бути розташований не в будь-якому місці території ділянки. Крім того, ставок не можна викопати в місці проходження каналізаційних або газових труб, силових чи телефонних кабелів та ін. Не можна будувати штучний ставок в місці, з рухлим грунтом, щоб уникнути його просідання під великою вагою води. Не вийде вирити ставок достатньої глибини в місцях з близьким заляганням підземних вод. Отже, необхідно активно співпрацювати з геодезистами, як мінімум, проробити пробне буріння, поцікавитися у місцевої районної адміністрації наявністю будь-яких інженерних мереж на території вашої ділянки.

Приступати до проектних робіт ви зможете, спираючись на отримані дані. Можна визначитися з розмірами та глибиною ставка, а також з місцем проектування його на ділянці. Отримані на початковому етапі дані зможуть обумовити форму ставка. Проект бажано замовити у проектній організації або фірмі з ландшафтного дизайну або ін. Зовнішній вигляд ставка – це, звичайно, справа смаку. Проте рівень берегів необхідно вивести в горизонт, в іншому випадку у вас значно збільшиться обсяг земляних робіт, оскільки рівень води буде не перевищувати саму нижню точку берегової лінії.

При будівництві штучного ставка найбільш трудомісткими роботами є земляні роботи. Тут важливо знати свої сили та можливості. За швидкістю робіт, звичайно, використання будівельної важкої техніки має очевидну перевагу, однак, екскаватор помітно зіпсує ділянку – вийнятий грунт скине в межах довжини стели, при цьому утворивши величезну гору, а на більшій площі ділянки залишить насипи із землі та піску.

Виїмку грунту можна провести по-старому – лопатами. Важливо, при цьому, виконати наступне: попередньо зняти й зберегти родючий шар грунту; визначитися з місцем укладання вийнятого грунту.

Запам'ятайте, перед початком проведення земляних робіт потрібно зробити розмітку форми майбутнього штучного ставка, виклавши на землі дріт або мотузку або размітивши все кілочками.

Схили ставка повинні мати оптимальний кут нахилу – не більше 45 градусів, в іншому випадку буде сповзати гідроізоляційна плівка. Незалежно від глибини, на дні ставка не повинно бути коріння, каміння та інших предметів, здатних пошкодити гідроізоляцію, – дно має бути рівним.

Земляні роботи не слід затівати в дощову пору року, оскільки дощова вода заповнюватиме ще не готовий котлован.

При будівництві ставка необхідно передбачити водовідвідний канал для відведення зайвої води, наприклад, після сильного дощу.

На даному етапі потрібно зробити підвід до ставка силових кабелів, якщо в проекті передбачене штучне освітлення або монтаж обладнання для примусової фільтрації води. Після завершення виїмки грунту дно та стінки вирівнюють та ущільнюють.

Наступним обов'язковим і, мабуть, найбільш відповідальним етапом будівництва штучного ставка є гідроізоляція. Її необхідно робити, щоб вода не просочувалася і не йшла в грунт, а також, щоб грунтові води, особливо близько розташовані до поверхні дна, не проникали в штучне водоймище.

Тут має велике значення вибір плівки чи іншої гідронепроникної мембрани. У ході гідроізоляційних робіт між плівкою й грунтом обов'язково створюється піщаний прошарок або укладається шар геотекстильного полотна, що створює додатковий захист ємності штучного ставка при ймовірних переміщеннях грунтів. Чим більше обсяг ставка, а також маса води, тим більша ймовірність таких зрушень грунтів. Відсутність подібних прокладок негативно позначається на довговічності ставка.

У разі якщо гідроізоляція штучної водойми спочатку зроблена неякісно або порушена, то це призведе до перенасичення вологою території, прилеглої до ставка, що, у свою чергу, призведе до загнивання кореневої системи близько зростаючих дерев та зниженню врожаю на городі. Крім того, велике проникнення води в грунт здатне викликати підмивання фундаменту. Тому вибирати матеріали і спосіб гідроізоляції необхідно, враховуючи специфіку гідротехнічної споруди, при цьому суворо відповідаючи проекту.

Матеріал, який обирали в якості гідроізолятора для штучного ставка, придбається з запасом ширини та довжини плівки не менше 80-100 см. Запас плівки потрібно укладати на берег по периметру водойми і надалі цементувати. Дно плівки в деяких місцях треба притиснути камінням, складки, що утворюються, рівномірно розгладити по поверхні котловану.

Можна також притискати краї плівки деревинним настилом або великими каменями, які можуть служити декоративними елементами в дизайні ландшафту. Вибираючи гідроізоляційний матеріал, не варто спокушатися низькою вартістю. Найдешевший поліетилен прослужить навряд чи більше 2-3 років. Вже краще використовувати, як мінімум, ПВХ-плівку. Вона надійніша, але теж не ідеальний варіант, через свою низьку морозостійкість. Практика показує, що запасу якості подібної гідроізоляції вистачає не більше, ніж на 10 або 15 років, а це не дуже багато.

Більш міцний матеріал – бутилкаучук, що відрізняється еластичністю та міцністю. Цей матеріал має гарантійний термін надійності – 20 років. Стрічки такого покриття мають такі розміри: ширина від 4,6 до 8 м, довжина від 20 до 25 м. Як правило, прийнято додавати подвійну глибину водойми і ще додавати 0,6 м для закріплення плівки по периметру.

Після розкладки та розгладження бутилкаучукову плівку склеюють спеціальною мастикою, що згодом піддається гарячій вулканізації для більшої міцності. Рекомендується, для надання міцності берегам та покриттю дна ставка по всій його площі укласти сітку-рабицю.

Крім плівкового покриття потрібно зробити укладання й геотекстилю, щільністю 350 г/м², необхідні для захисту ізоляційного покриття та утримання грунту для водних рослин.

Можна чашу ставка зробити із залізобетону. Даний варіант більш складний, однак, надійний. Проводиться він таким чином: по всій площі дна котловану поверх ізоляції укладають армуючу сітку. При її складанні не треба використовувати електрозварювання, щоб не пропалити плівку. Бетонувати дно можна і поступово, при цьому товщина бетонного шару повинна бути не менше 6-8 см. У подібній чаші можна досить просто ходити по дну при проведенні чищення ставка.

Не так давно з'явилася нова технологія – формування чаші ставка за допомогою рідкої гуми. Це еластичний, не схильний до механічних пошкоджень, високотехнологічний та морозостійкий матеріал. Штучно створений ставок, чаша якого сформована подібним чином, має такі переваги: будується швидше, ніж при використанні інших технологій, в 1,5-2 рази; має термін служби, що досягає 50-ти років; не потребує фінансових витрат на заміну або ремонт конструктивних елементів.

Після устрою гідроізоляції ставка бажано провести пробне заповнення водою і простежити протягом, як мінімум, тижня, чи не відбувається падіння рівня води, що може говорити про дефекти гідроізоляції. Лише після цього можна приступати до оздоблювальних робіт.

На етапі обробки штучного ставка, в першу чергу, проводиться обробка берегової лінії. Поверх плівки, викладеної на «берег», укладається плитка або природний камінь на вапняний розчин або цемент. Розчин, при цьому, не повинен потрапляти у воду. Покриття вкладають або уздовж всієї берегової лінії або з проміжками, які після можна заповнити гравієм або галькою.

Видимі краї плівки загинають, а потім засипають гравієм, річковою галькою та грунтом. Інше оздоблення проводять за раніше узгодженим проектом.

Як правило, рослини, які будуть вирощуватись в ставку, висаджують у кошики, які надалі встановлюються на дно водойми, або в спеціальну посадочну тканину. До речі, існує не менше 150 видів рослин, які здатні жити в штучному ставку. Для оформлення штучного водоймища найкраще застосовувати природний камінь, який не взаємодіє з річковою водою, наприклад, річковий голяк.

У штучно створеному ставку можна встановити додаткове освітлення та насоси для примусової циркуляції води.

Будівництво штучної водойми – дороге задоволення. Аналіз вітчизняного ринку показує, що вартість створення штучного водоймища фахівцями становить 200-240 євро/м². Ціна штучної водойми, площа якої 100 м², становить від 24 тис. євро. У вартість входять матеріали, обладнання та роботи з декорування ставка.

Експлуатація штучного ставка

Недостатньо тільки побудувати та заповнити ставок водою. Його треба утримувати в належному стані, підтримувати якість води та регулярно чистити. Органічні залишки впалого листя й гілок можуть викликати цвітіння води, появу густого мулу і заболочування водойми. Якщо в природному середовищі якість води підтримується природними біологічними процесами очищення, то для штучного водоймища необхідні спеціальні заходи. Для цього проводиться періодичне чищення дна та водної поверхні, робиться безперервна фільтрація води. При водопідготовці ставків не використовують хлор. Біомеханічний фільтр піклується про прозорість та гігієну води. З його допомогою з води видаляються збудники захворювань та продукти гниття, що не знешкоджені біологічними процесами в ставку. Більш якісну постійну чистку водойм проводять спеціалізовані підприємства.

Для поліпшення біологічного стану води та боротьби з її цвітінням застосовується спеціальне підсвічування для ставка, спеціальні підігріваючі пристрої та ультрафіолетові стерилізатори. Використовуються спеціальні хімічні засоби, які допомагають усувати найбільш типові проблеми, – це й підготовка водопровідної води, й боротьба з небажаними водоростями та ін.

Правильно спроектований і якісно влаштований штучний ставок, грамотно заселений рослинами та рибами, обладнаний системами фільтрації та очищення, особливого догляду не потребує. Зазвичай, подібні водойми «страждають» лише від надлишку водоростей. Найкращим індикатором чистоти води служить кількість та самопочуття живої риби.