Камені в саду

Сад – величина змінна. Все в ньому росте, рухається, постійно змінюючи колір, форму, розміри. А оку неодмінно хочеться зачепитися за щось монолітне, вічне та непорушне.

Такою константою може служити каміння. Тим більше що у мешканців безкрайніх рівнин ставлення до них особливе. Величезні гранітні валуни в середній смузі  – пам'ять про льодовиковий період – завжди були для нас не стільки будівельним матеріалом й перешкодою в землеробстві, скільки прикрасою, символом, особливим знаком – праворуч підеш, ліворуч підеш ...

Останнім часом каміння стало дуже широко й різноманітно застосовувати і в дизайні саду. Їм мостять доріжки та майданчики. Воно йде на облицювання цоколів, стін, колон. Його використовують при будівництві парканів, підпірних стінок та сходинок, створенні малих архітектурних форм та садових меблів. Але звичайно ж найчастіше каміння потрібно для створення художніх садових композицій, при оформленні струмків, водойм, водоспадів, кам'янистих садів та альпінаріїв.

Вибираємо каміння

Камінь не тільки міцний та довговічний, але й декоративний матеріал, надзвичайно різноманітний за формою, розміром, кольором, фактурі, часто використовується в ландшафтному дизайні. Тому його завжди можна підібрати відповідно до загального стилю будинку та саду.

У природі існує величезна кількість порід. Для ландшафтних робіт найчастіше використовують вапняк, доломіт, черепашник, піщаник, кварцит, сланець, мармур, граніт, жадеїт, яшму, діобаз, базальт, туф, травертин, кварц різних форм та розмірів – гальку, булижник, валуни, кам'яні плитки, всілякі гравії та кам'яні крихти.

Вибір тієї чи іншої породи, форми й розміру каменя залежить від призначення, стилю, смаку та фінансових можливостей власника саду. Але є й загальні правила. Зрозуміло, що для будівництва потрібні камені міцні, стійкі до впливу навколишнього середовища. З вищезгаданих для цих цілей підійдуть практично будь-які породи, за винятком черепашника, пісковика та деяких вапняків. Для спорудження підпірних стін та огорож вибирають, як правило, камені правильних або близьких до них форм. Для кладки сухих стін потрібні пластини. Для облицювання – тонкі кам'яні плитки (2-3 см завтовшки), оброблений камінь або плитняк (камінь з нерівними краями). Поверхня його може бути гладкою або «рваною».

Міцні кам'яні породи потрібні і для мостіння, наприклад, гранітна бруківка. Це практично вічний й дуже красивий матеріал, хоча досить дорогий. При мостінні плитняком підбирають плоскі кам'яні плитки товщиною не менше п'яти сантиметрів. Слабкі породи краще укладати на бетонну основу.

Піщаник й вапняк швидко руйнуються при контакті з водою, а значить, не годяться для оздоблення дна водойми, проте чудово виглядають на березі. Для оформлення водойм використовують гальку, валуни, голяки та інші камені, явно оброблені водою. Для створення сухого струмка – плоскі камені, або плашки. Їх укладають так, щоб вони імітували водний потік.

Кам’яні садові меблі поки рідкість в наших садах. Це й зрозуміло: надто ваговито, трудомістко та дорого для короткого літнього сезону. Їх застосовують лише при створенні стилізацій, наприклад, кам'яні лавки в садах середземноморського стилю. Садова скульптура, вази та кашпо більш популярні.

Для кам'янистих садів використовують камені менш міцні, які піддаються впливу середовища. До них відносяться всі вапняки, черепашники, пісковики, вулканічні породи. А вулканічний туф йде для створення терас, імітації скель, укріплення схилів.

Краще вибирати камені «старі», зі слідами вивітрювання, шорсткою поверхнею, з тріщинами та розломами. У них легко поселяються мохи та дрібні рослини. Сусідство з таким «теплим» камінням корисно і для рослин, адже, нагріваючись за день, вночі вони віддають тепло і створюють особливий мікроклімат у кам'янистому саду. Особливо це важливо навесні, коли перепади денних та нічних температур досить великі.

Порода вулканічного походження, брили та валуни і щойно здобуті камені хоч і більш довговічні, але в природі вони практично не заселяються рослинними співтовариствами, тому й садові композиції з ними виглядають неприродно. Не селяться рослини і на свіжих кам'яних розсипах, щоб вони стали придатні для життя, має пройти час.

Кам'янисті сади

Щоб говорити про поєднання каменів та рослин, потрібно перш за все визначитися з термінологією. Існує безліч садових композицій з використанням каміння, але загальна і найбільш точна назва для всіх видів – кам'янистий сад.

Серед них є такі, які імітують природні ландшафтні спільноти, наприклад, альпійське високогір'я, скельні виходи, гірські схили, кручі, гірські долини, альпійські галявини, яри, ущелини, гірські струмки та озера і навіть болота. Строго кажучи, ретельно підібрати і каміння, і рослини, розташувати їх в певному порядку, створити ідеальні умови життя для всіх мешканців – справа професіоналів, тому що вимагає глибоких знань у цій області. Любителям не варто самостійно братися за втілення занадто складних проектів, намагатися відтворити рідкісні природні співтовариства.

Набагато простіше створювати вигадані ландшафти. Тут головне – смак і почуття міри. А архітектурних рішень досить багато. Це й підняті клумби, й терасовані схили, й підпірні стіни, й осипи, й гравійні клумби, й міксбордери з використанням каменів, й навіть мінірокарії в кам'яних коритах, чашах і просто на камінні. Вони можуть бути самостійним елементом ландшафту або входити в більш складні композиції , бути частиною саду – імітації або, навпаки, включати його в себе.

Але будь-який кам'янистий сад – це складний у догляді композиційний елемент ландшафту, що вимагає постійної турботи та уваги. Проте бажання людини надати простору навколо неї індивідуальність призвело до його незвичайної популярності.

Примхи моди

Останнім часом стало дуже модно використовувати в саду відсипання з кам'яної крихти, але не простої, а "самоцвітної" (з каменів-самоцвітів). Це дійсно красиво. Але все ж треба ретельно продумати, чи доречно використання такої помітної прикраси в саду, чи вписується вона в загальний стиль. Це стосується і моди на всілякі східні прикраси, такі як кам'яні ліхтарі, чаші, фігури тварин та міфічних істот. Всі ці предмети несуть певне смислове навантаження, і від нього залежить їх розташування в саду, а крім того, сад в стилі кантрі не допускає наявності японського ліхтарика.

Важко назвати це модою, але використання окатних валунів в різних композиціях стало надзвичайно популярно. Це прекрасний матеріал, і продається він практично на кожному будівельному ринку, але варто задуматися про сенс його застосування. Адже окатної форми камінь може придбати тільки при тривалому контакті з водою, а значить, і використовувати його потрібно при оформленні водойм, а не спорудженні гір, скель та розсипів. Місце округлих форм там, де є або «колись була» вода.

Для оформлення кам'янистих садів, якою б не була мода, краще використовувати породи, здобуті в даній місцевості, навіть якщо вони не особливо ефектні. Адже камені не повинні бути занадто помітними й виділятися на загальному тлі композиції, затьмарюючи собою красу рослин. Та й сама композиція не повинна виглядати сторонньою. Так, в місцевості зі згладженим рельєфом, або, простіше кажучи, на полі, не варто нагромаджувати скелі, стрімчаки. Набагато природніше буде виглядати садок, що імітує гірську долину або пологий гірський схил. На сирих ділянках краще створювати імітацію болітця, а природні пониження оформляти у вигляді ярка. Круті схили вимагають будівництва терас, і саме тут можна говорити про скелі та кручі.

Власне, всі ці правила секрету не становлять і підказані нам самою природою. Протягом тисячоліть вона користувалася каменем як основним будівельним матеріалом для створення земних ландшафтів. І уважне їх вивчення може стати основним керівництвом при створенні рукотворних ландшафтів.

Довідка

Граніт – магматична порода, що складається з польового шпату, кварцу, слюди та інших мінералів групи силікатів. Колір сірий, чорний, рожевий, червонуватий. Це один з найдорожчих та міцних матеріалів. Стійкий до умов зовнішнього середовища, дуже важкий в обробці. Природні валуни граніту широко використовують на альпійських гірках, підпірних стінках, для прикраси ландшафту.

Доломіт – осадова гірська порода. Складається, головним чином, з однойменного мінералу. Камінь міцний, з багатою теплою, світлою палітрою відтінків, цікавий рельєф поверхні. Колір білий, жовтий, зеленувато-сірий. Якщо на його поверхні багато тріщин або він узятий з верхнього горизонту, значить, незабаром він почне руйнуватися під дією води та морозу. Доломіт розчиняється у воді. Може викликати ефект вапнування грунту.

Піщаник – осадова гірська порода, по міцності подібний доломіту. Колір сірий, зеленувато-сірий, червонуватий, малиновий, жовтий. Складається з зерен кварцу, зцементованих глинистими, карбонатними, крем'янистими або іншими мінералами.

Вапняк – осадова гірська порода. Складається з кальциту, мінералу групи карбонатів. Досить м'який для обробки та менш міцний, тому їх кладуть на землю. Не годиться він і для мостіння доріжок. На альпійських гірках швидко руйнується, оскільки розчинний у воді. Здатний викликати вапнування грунту.

Туф – щільна вулканічна гірська порода. Складається з уламків вулканічного скла, пемзи та інших вулканічних порід. Має різні кольори: фіолетово-рожевий, жовтий, сірий, зеленувато-сірий та інш. Туф має високі декоративнимі якості і використовується в якості будівельного матеріалу, стійкий до впливу зовнішнього середовища.

Черепашник – осадова порода карбонатного складу, з великою кількістю копалин раковин древніх молюсків. Колір сіро-жовтий, біло-жовтий. В умовах зовнішнього середовища черепашник нестійкий. Легко руйнується під впливом погодних умов. Придатний для облицювання стін та створення штучних ландшафтів всередині приміщень.

Кварцит – метаморфічна гірська порода. Складається із зерен кварцу. Колір рожевий, малиновий, сірий, зеленуватий. Дуже міцний та стійкий матеріал.

Сланець – метаморфічна порода різних кольорів. Складається із зерен кварцу та слюди. Найчастіше зустрічаються сіро-зелені різновиди. Характерна особливість - здатність розколюватися по площинах. Придатний для мостіння доріжок, облицювання та будівництва підпірних стінок. Міцний та стійкий матеріал.

Жадеїт – відноситься до силікатів. Колір зелений. Матеріал дуже міцний та стійкий, але дуже дорогий. Використовується для створення ексклюзивних краєвидів.

Яшма – представляє собою складну суміш різновидів кварцу та мінералів заліза. Забарвлення може бути синім, червоним, фіолетовим, зеленим, сірим. Порода стійка до впливу зовнішнього середовища, красива, але відносно дорога.