Лінія захисту

Дерева – горді створіння. Нерухомі, мовчазні, вперто тягнуться увись. Але й на них поширюється хрестоматійна фраза Сент-Екзюпері: "Ми відповідаємо за тих, кого приручили".

Дерева, якими б великими та могутніми вони не були, потребують не тільки нашої любові (а навіщо інакше ми садили б їх у себе на ділянках?!), а й догляду та захисту. Догляд – це полив, підживлення та обрізка. Ці обов'язки садівники з різним ступенем успіху зазвичай виконують. А ось про захист, на жаль, нерідко забувають. Тим часом без неї красені-дерева ризикують перетворитися на звичайні дрова.

З ніг до голови

Дерево – це коріння. Дерево – це стовбур. Дерево – це крона, що складається з гілля, пагонів та листя (хвої). Кожну з трьох його частин необхідно захищати особливо.


Не обпекти

Зверніть увагу, як садять молоді дерева фахівці. Юні саджанці рідко стоять голими, особливо якщо використовувався не найдешевший посадковий матеріал. Їх кволі стовбури можуть бути обмотані мішковиною, обкладені тростиновими матами. Це робиться для того, щоб захистити тонку кору від сонячних опіків. Адже донедавна саджанці росли в розпліднику, з чітко розрахованою щільністю насаджень, освітленістю – словом, в тепличних умовах. Пересадка для них – справжній стрес, і борг людини – зробити переїзд в реальний світ як можна менш болючим.

Не подряпати

Але небезпеки не кінчаються разом з дитинством. Головний ворог дерев – будівництво. Якщо їм пощастило бути не спиляними під корінь і не пересадженими за тридев'ять земель, залишається ризик бути зачепленим краном або «КамАЗом». На щастя, все частіше навіть на вітчизняних будівництвах ми бачимо людську турботу про древо: стовбури обкладені дошками, скріпленими мотузками або дротом. Некрасиво, зате ефективно. Втім, подібна тимчасова броня може виглядати й цілком естетично. Витончено оформлені решітки навколо стовбурів дерев на центральних вулицях мегаполісів теж покликані захистити стовбури від механічних пошкоджень. Подібні практичні «прикраси» можна застосувати і на приватній території, якщо та надто компактна і існує ризик пошкодження дерев чим би то не було.

Не дати впасти та не зламати

Як і люди, дерева, старіючи, починають хилитися до землі. Як і людям, їм потрібна опора. Літні люди беруть в руки палиці та милиці, дерева спираються на рукотворні підпори. Ці споруди захищають стовбури від так званих виволів (похилений велетень вивалюється з землі разом з кореневою системою), а їх гілки від обломів. До старості дерева обростають важкими скелетними гілками, які розмірами найчастіше змагаються з молодими деревцями. Під власною вагою або вагою плодів ці гілки можуть обламати.

Підпірки для дерев споруджують з самих різних матеріалів – дерева, металу і навіть каміння. Ці споруди можуть бути напрочуд простими – як класична рогатина під старою яблунею. Але можуть також нести певну естетичне, емоційне і навіть ... філософське навантаження. У Китаї, де до стародавніх екземплярів ставляться особливо тремтливо, для них нерідко будують красиві підпірні стінки з каміння. Адже чим старше дерево, тим воно найбільш дорогоцінне – свого роду природний антикваріат. А зовнішній вигляд опори для ветерану саду – свідчення того, як господар відноситься до рослин, до навколишнього світу і якщо хочете – до вічності.

Не затоптати

Авеню, бульвари й сквери немислимі без дорожнього покриття. Але дерева не ростуть на асфальті. Вихід знайдено давно: у місцях великого скупчення людей дерева висаджуються в лунки. Вони можуть бути самих різних розмірів й форм. Для Росії традиційні квадрати розміром 2 х 2 м.

Якщо лунку залишити незахищеною, людина буде ходити поруч, безжально ущільнюючи землю біля стовбура і пошкоджуючи кореневу систему. Щоб запобігти цьому, лунки закривають решітками – металевими, дерев'яними. Коріння отримують необхідну вологу і кисень, а крім того, захист. Так само можна вчинити, якщо в саду під розлогою кроною хочеться розмістити майданчик для відпочинку.

Не оголити та не закрити

На садових ділянках без земляних робіт прожити неможливо. Тут треба зняти грунт для згладжування складного рельєфу, там – підсипати родючий шар для облагороджування бідного підмосковного грунту. Що б ми не робили, ніколи не можна забувати про дерева, які вже є на ділянці.

Підсипаючи грунт, ми ризикуємо закрити кореневу шийку (межу між кореневою системою та стовбуром), а це вірна гарантія загибелі дерева через кілька років. Щоб уникнути цього, необхідно створювати огорожі – тимчасові (лише на період переміщення грунту по території) або постійні (бордюри або навіть серйозні підпірні стінки).

Знімаючи грунт, ми, можемо оголити коріння дерева. Після цього воно дуже швидко засохне, а слідом за ним – і все наше дерево. Тут на допомогу також може прийти підпірна стінка.

Не засушити

Чого ми в першу чергу чекаємо від дерев? Звичайно, тіні в полуденну спеку. Але поки дерева ще малі, вони самі потребують тіні. Чи випадково в садових центрах над відділами, де продаються саджанці, завжди натягнута спеціальна сітка? Ця тканина створює оптимальні умови для зростання недавніх мешканців розплідника, щоб ті не пересихали в спеку. Досвід продавців стане в нагоді і садівнику.

Не обірвати, не обламати

Якщо ви щоранку зачіпаєте нижні гілки дерева своїм авто або діти гостей так і норовлять зірвати листочки недешевого примірника собі на гербарій, ваше завдання – зробити крону недосяжною. Як? Дуже просто: підрізавши її належним чином.