рослини
догляд
сади світу
статті
проекти
база компаній
замовити
відео
Газон є головним фоновим елементом саду і часто займає половину, а то й більше, площі ділянки. Без нього немислимо зараз будь-яке заміське володіння, він – невід'ємний атрибут ландшафтного дизайну. Однак часто по приїзді в квітні-травні у свій заміський будинок, господар виявляє, що живий килим зовсім не зелений і виглядає зовсім не так, як він собі уявляв. Щоб звести до мінімуму проблеми з газоном, треба завжди пам'ятати, що газонні трави вимагають уваги, як і інші рослини.
У першу чергу бажано використовувати за можливості травосуміші, що підходять до даного типу ділянки. До складу сумішей входять специфічні підвиди, що мають різні природні вимоги, згруповані за темпом росту та розвитку, різними реакціями на фактори стресу. Наприклад, якщо на ділянці півтінь, то треба висівати травосуміш з переваженням вівсянниці червоної або тонконогу лісового. На фірмових упаковках зазвичай вказується призначення травосуміші (газон – "універсальний", "для затінених місць", "партерний").
Наприкінці березня-початку квітня необхідно простежити, що б сніг на газоні танув рівномірно. Слід не допускати тривалого перезволоження ділянки, уникати утворення калюж. Якщо є замети і купи снігу їх треба рівномірно розподілити на газоні. Бажано звести до мінімуму всі пересування по сирому газону - велика можливість утворення колії, слідів та вибоїв, особливо на молодих газонах. Для запобігання перезволоження непогано заздалегідь зробити дренаж.
Всі рослини вимагають живлення, особливо навесні, коли починається вегетація і злакові трави, з яких складається газон, не виключення. Газон бажано підживлювати три рази в сезон. Навесні і влітку з переваженням азоту, восени – калію. З настанням стійкої температури з позначкою «+» в квітні після танення снігу на ділянці варто провести весняне підживлення комплексними добривами з перевагою азоту. Цей живильний елемент у поєднанні з фосфором, калієм та мікроелементами забезпечить якнайшвидше відростання та відновлення газону після зими. Норма витрати – від 30 до 50 грам на квадратний метр. Зазвичай норма внесення добрив зазначена на упаковках. Краще це зробити до того як почала відростати трава. Якщо вже з'явилася зелень, то простежити, щоб газон не згорів від добрив під дією сонця. У цьому випадку краще всього полити газон водою, щоб гранули швидше розчинилися. Розсипати добрива можна вручну, але це трудомістко, і, скоріше всього, вийде нерівномірно. У цьому випадку краще користуватися механічною сівалкою – це заощадить час і можна регулювати норму витрати. Сівалка влаштована з ящику з держаком на колесах; внизу ящика є отвори, розмір отворів можна регулювати.
Після підживлення газону повинен пройти якийсь час (тижня півтори). За цей час гранули добрив розчиняться, і верхній шар грунту підсохне. Після підсихання верхнього шару грунту виникає необхідність "вичесати" повстину, що утворилася в осінньо-зимовий період, і інші рослинні залишки, а також зруйнувати кірку на газоні, яка утворилася після зими. Ці процедури називаються вертикуляція (вертикальний рух при підйомі повсті на поверхню трави) та скарифікація (від лат. Scarifico – дряпаю). Найчастіше повсть служить причиною хвороб трав та сприяє заселенню їх шкідливими комахами. Вертикуляція та скарифікація забезпечують розпушування поверхні газону, створюючи, сприятливі умови для повітрообміну в прикореневому шарі грунту і є профілактикою появи різних хвороб.
Для проведення названих заходів рекомендується використовувати граблі (або вертикулятор налаштувавши його так, щоб він тільки "дряпав" грунт). Спочатку крученими граблями проходять по газону вздовж та поперек ділянки (в окремих випадках по кілька разів), збираючи рослинні залишки в купи. Потім з трохи меншим зусиллям це робиться віяловими граблями. Рекомендується зібрані рослинні залишки використовувати в якості додавання в компост. Дрібні рослинні залишки, які не можна зібрати вручну, можна видалити за допомогою садового пилососу. Пилососи бувають ручні та самохідні; електричні та бензинові – це рішення багатьох проблем. За допомогою пилососу можна легко зібрати практично будь-яке дрібне сміття та рослинні залишки, наприклад, ялинові шишки, опалу хвою – збираючи їх у купу, а потім засмоктуючи всередину. Використання техніки допоможе заощадити час; зараз існує безліч бензинових та електричних вертикуляторів, вертикуттерів, щелевателів дерну та скарифікаторів.
Якщо з якихось причин підживлення газону не було проведено відразу після танення снігу, то це можна зробити після скарифікації.
Наступним бажаним заходом після підживлення та вичісування газону є аерація.
Після зимового періоду грунт ущільнюється і коріння злаків не дістає повітря, дернина накопичує вуглекислий газ, в результаті чого сповільнюється або навіть зовсім припиняється ріст і розвиток злаків. Для того щоб газон добре виглядав, проводять аерацію. Аерація – це штучне насичення грунтового шару повітрям, як для окислювання органічних речовин, так і для більш якісного засвоєння азоту аеробними бактеріями. Її проводять за допомогою аераторів з різними (порожніми, цільними, корнеформуючими або ріжучими) зубами. Якщо немає спеціальної техніки – аератора, то можна скористатися вилами з простими або порожніми зубами. Землю проколюють на глибину не менше 8 см, тільки тоді можна досягти необхідного результату. Але не обов'язково проколювати всю ділянку, на великій ділянці – це титанічна праця, можна це робити локально – там, де є сильне ущільнення, мох або застій води.
Ближче до кінця квітня виникає проблема з бур'янистими рослинами. Боротися з бур'янами можна двома способами – механічним та хімічним. Механічний спосіб (прополка ) дуже трудомістка, особливо на великих площах, але ефективний на маленьких з великими бур'янами. При цьому способі лопатою або корнезнищувачем підрізаються якнайнижче коріння бур'янів і витягується.
Хімічний спосіб – це внесення гербіцидів (від лат. Herba – трава і caedo – вбиваю) на поверхню газону.
Гербіциди – це хімічні препарати з групи пестицидів для знищення небажаної, головним чином бур'янистої, рослинності (включають арборициди та альгіциди (від лат. Alga – морська трава - водорість)). Гербіциди бувають суцільної та виборчої дії. Гербіциди суцільної дії уражають усі види рослин, виборчої – знищують одні види, наприклад, бур'яни, і не ушкоджують культурні рослини. При використанні гербіцидів необхідно слідувати інструкціям до препаратів. Їх неправильне застосування може забруднити грунт й водойми, викликати загибель рослин та тварин, порушити біологічні зв'язки в біогеоценозах.
Використовувати гербіциди суцільної дії на газоні можливо тільки локально, наносячи шприцом або пензликом розчин на поверхню листа рослини. Наприклад, добре відомий "Раундап" (норма витрати від 50 до 120 мл/10л) – системний гербіцид широкого спектру дії, потрапляючи на рослину, порушує метаболізм (обмін речовин), внаслідок чого рослина гине.
Гербіциди виборчої дії вбивають на газоні бур’янисті рослини, не завдаючи (або завдаючи мінімум) шкоди газонним травам.
Застосування цих гербіцидів менш трудомістке, ніж прополка, особливо на великих площах. Однак краще застосовувати обидва способи - для максимального ефекту.
Гербіциди продаються в порошковому та рідкому видах. При застосуванні порошкового гербіциду потрібен полив газону через два дні після обробки, ефект буде видно через один-два тижні. Рідкий гербіцид працює швидше. Для його застосування потрібен садовий обприскувач, респіратор та рукавички, також при застосуванні треба або захистити прилеглі до газону культурні рослини, або обходити їх як мінімум на 1,5 метра.
Деякі фахівці рекомендують застосовувати гербіциди в парі з азотовмісним добривом, тому що вважають, що це на порядок збільшує ефективність застосування. При такій обробці, добриво треба внести на тиждень раніше порошкового гербіциду; рідкий же гербіцид змішати з рідким добривом і використовувати, але якщо добриво в гранульованому вигляді, а гербіцид в рідкому, то гербіцид треба внести тільки через тиждень після добрива.
Хороші показники дали гербіциди виборчої дії "лінтур" (норма витрати препарату 2г/10л води) і "2,4 D" ( 3мл/10л). Кратність обробок не менше двох, через тиждень у першому випадку і через три-чотири дні в другому. При використанні "2,4 D" нами була трохи збільшена концентрація.
Застосовувати гербіциди слід в безвітряну, теплу та суху погоду й не забувати про засоби захисту (II клас небезпеки).
В результаті вимерзання, надлишку вологи або інших факторів на газоні утворюються ушкоджені ділянки – "залисини". На них необхідно провести підсіювання, тобто реставрацію газону. Якщо є поглиблення (наприклад, відмічено, що на цьому місці стояла вода), то треба вирівняти поверхню грунтом та ущільнити грунт газонним катком "хрест-навхрест". Потім розпушити місце підсіву і посіяти насіння, змішавши їх з родючим грунтом з розрахунку одна частина насіння на дві частини грунту (або торфосуміші), зменшивши при цьому норму висіву насіння на 30%-40 % від рекомендованої норми для чистого посіву. При ущільненні вже засіяної ділянки можна використовувати коток, лист фанери або широку дошку. Після реставрації полити – бажано ввечері, у день підсіву.
При повній реставрації газону провести мульчування торфосумішю або родючим грунтом по всій площі.
Існують заходи щодо поліпшення структури грунту, такі як мульчування та піскування. Внесення торфосуміші або піску приводить до появи нових коренів та пагонів, поліпшує структуру (пористість) грунту. Піскування проводиться, як правило, на сильно експлуатованих поверхнях, наприклад, на спортивних газонах. Для піскування слід застосовувати сухий намивний пісок з зернистістю 0,6-1,2 мм у кількості 0,1 м3 на 100 м2 ділянки. Піскування виконується раз на рік після вертикуляції під час найбільш активного росту трав.
Дуже часто газони страждають від грибкових захворювань, причиною появи яких є підвищена вологість повітря та грунту, при теплих погодних умовах.
Якщо виявлені осередки грибкових захворювань, то необхідні термінові заходи з оздоровлення газону та попередження поширення ураження.
Найбільш поширеними захворюваннями після зимового періоду є фузаріоз та різні види цвілі. Спочатку на газоні виникають невеликі плями або кільця жовтіючої трави, які з часом збільшуються в діаметрі, а потім можуть замикатися й утворювати великі «залисини». У вологу погоду по краях уражених ділянок газону може з'являтися пухнаста біла або рожева цвіль.
Наприкінці травня може з'явитися також мучниста роса у вигляді білуватого нальоту, який поступово ущільнюється і стає сіруватим з темними крапками.
Боротися з цими явищами слід, перш за все, профілактичними заходами, такими як аерація, поліпшення структури грунту і т.д. Але якщо це сталося, то можна застосовувати механічний та хімічний методи боротьби.
Якщо осередок зараження маленьких розмірів, то краще замінити грунт та підсіяти новий газон. Викопувати заражений дерен треба по периметру осередка, відступивши приблизно на 15-20 см, щоб уникнути залишків спор або грибів.
Хімічний метод полягає в дво- або триразовому обприскуванні осередків системними фунгіцидами. Наприклад, "фундазол" (норма витрати від 20 до 40г/10л ), "феразим" (діюча речовина - карбендазим ). Робити це треба в безвітряну суху погоду вранці або у вечірній час. Через два-три дні провести повторне обприскування.
Крім грибкових захворювань у газону можуть бути й інші проблеми, такі як – водорості, мохи та лишайники. Вони розвиваються звичайно на важких, глинистих не дренованих грунтах, зазвичай в низинних та тінистих місцях.
З ними можна боротися за допомогою обприскування мідним та залізним купоросом (в основному, в якості профілактики), але важливо не забувати про першопричину поселення на газоні (грунті) цих форм рослинності. У цьому випадку необхідно видалити їх з поверхні грунту, поліпшити структуру грунту шляхом перекопування і внесення необхідних компонентів (при необхідності зробити дренаж).
Деякі проблеми доставляють такі тварини як собаки та кроти. Собача сеча є причиною появи на газоні округлих плям випаленої трави. Єдиний спосіб боротьби з цією проблемою – рясний полив уражених ділянок або пересівання, перестилання мертвого газону.
Кроти іноді є великою проблемою для садівників. Особливо вразливий перед кротами газон. Кроти залишають на газоні купки землі, ці купки необхідно відразу забрати, щоб вони не приминали під собою газонні трави. Проплешину, що з’явилася, необхідно засіяти або застелити дерном. Для боротьби з кротами можна використовувати відлякуючі вітряки, звукові відлякувачі (кротопуги). Але найефективніше встановити кротоловки в нори кротів. Перед установкою на два тижні варто прикопати кротоловку в землю, щоб пропали запахи олії та металу.
Ще існує проблема у викидах землі дощовими черв’яками. Самі по собі дощові черв’яки не є загрозою для газону, вони навіть корисні для нього. Викинута черв’яками земля розплющується ногами і приминає газонні трави, через що більшість з них гине. Черв’яки поселяються тільки на легкому, незакисленому грунті і тому методом боротьби з ними є щорічне мульчування поверхні грунту великою кількістю торфу та застосування добрива, що містить сульфат амонію.
З комахами ж, наприклад, з мурахами, можна боротися препаратом "актеллик", обприскуючи їхні маршрути та гнізда.
У висновку хотілося б підкреслити, що при дотриманні технології устрою газону і правильному догляді за ним можна уникнути багатьох проблем, а читання спеціальної літератури допоможе садівникам вчасно проводити профілактичні заходи.
У першу чергу бажано використовувати за можливості травосуміші, що підходять до даного типу ділянки. До складу сумішей входять специфічні підвиди, що мають різні природні вимоги, згруповані за темпом росту та розвитку, різними реакціями на фактори стресу. Наприклад, якщо на ділянці півтінь, то треба висівати травосуміш з переваженням вівсянниці червоної або тонконогу лісового. На фірмових упаковках зазвичай вказується призначення травосуміші (газон – "універсальний", "для затінених місць", "партерний").
Наприкінці березня-початку квітня необхідно простежити, що б сніг на газоні танув рівномірно. Слід не допускати тривалого перезволоження ділянки, уникати утворення калюж. Якщо є замети і купи снігу їх треба рівномірно розподілити на газоні. Бажано звести до мінімуму всі пересування по сирому газону - велика можливість утворення колії, слідів та вибоїв, особливо на молодих газонах. Для запобігання перезволоження непогано заздалегідь зробити дренаж.
Всі рослини вимагають живлення, особливо навесні, коли починається вегетація і злакові трави, з яких складається газон, не виключення. Газон бажано підживлювати три рази в сезон. Навесні і влітку з переваженням азоту, восени – калію. З настанням стійкої температури з позначкою «+» в квітні після танення снігу на ділянці варто провести весняне підживлення комплексними добривами з перевагою азоту. Цей живильний елемент у поєднанні з фосфором, калієм та мікроелементами забезпечить якнайшвидше відростання та відновлення газону після зими. Норма витрати – від 30 до 50 грам на квадратний метр. Зазвичай норма внесення добрив зазначена на упаковках. Краще це зробити до того як почала відростати трава. Якщо вже з'явилася зелень, то простежити, щоб газон не згорів від добрив під дією сонця. У цьому випадку краще всього полити газон водою, щоб гранули швидше розчинилися. Розсипати добрива можна вручну, але це трудомістко, і, скоріше всього, вийде нерівномірно. У цьому випадку краще користуватися механічною сівалкою – це заощадить час і можна регулювати норму витрати. Сівалка влаштована з ящику з держаком на колесах; внизу ящика є отвори, розмір отворів можна регулювати.
Після підживлення газону повинен пройти якийсь час (тижня півтори). За цей час гранули добрив розчиняться, і верхній шар грунту підсохне. Після підсихання верхнього шару грунту виникає необхідність "вичесати" повстину, що утворилася в осінньо-зимовий період, і інші рослинні залишки, а також зруйнувати кірку на газоні, яка утворилася після зими. Ці процедури називаються вертикуляція (вертикальний рух при підйомі повсті на поверхню трави) та скарифікація (від лат. Scarifico – дряпаю). Найчастіше повсть служить причиною хвороб трав та сприяє заселенню їх шкідливими комахами. Вертикуляція та скарифікація забезпечують розпушування поверхні газону, створюючи, сприятливі умови для повітрообміну в прикореневому шарі грунту і є профілактикою появи різних хвороб.
Для проведення названих заходів рекомендується використовувати граблі (або вертикулятор налаштувавши його так, щоб він тільки "дряпав" грунт). Спочатку крученими граблями проходять по газону вздовж та поперек ділянки (в окремих випадках по кілька разів), збираючи рослинні залишки в купи. Потім з трохи меншим зусиллям це робиться віяловими граблями. Рекомендується зібрані рослинні залишки використовувати в якості додавання в компост. Дрібні рослинні залишки, які не можна зібрати вручну, можна видалити за допомогою садового пилососу. Пилососи бувають ручні та самохідні; електричні та бензинові – це рішення багатьох проблем. За допомогою пилососу можна легко зібрати практично будь-яке дрібне сміття та рослинні залишки, наприклад, ялинові шишки, опалу хвою – збираючи їх у купу, а потім засмоктуючи всередину. Використання техніки допоможе заощадити час; зараз існує безліч бензинових та електричних вертикуляторів, вертикуттерів, щелевателів дерну та скарифікаторів.
Якщо з якихось причин підживлення газону не було проведено відразу після танення снігу, то це можна зробити після скарифікації.
Наступним бажаним заходом після підживлення та вичісування газону є аерація.
Після зимового періоду грунт ущільнюється і коріння злаків не дістає повітря, дернина накопичує вуглекислий газ, в результаті чого сповільнюється або навіть зовсім припиняється ріст і розвиток злаків. Для того щоб газон добре виглядав, проводять аерацію. Аерація – це штучне насичення грунтового шару повітрям, як для окислювання органічних речовин, так і для більш якісного засвоєння азоту аеробними бактеріями. Її проводять за допомогою аераторів з різними (порожніми, цільними, корнеформуючими або ріжучими) зубами. Якщо немає спеціальної техніки – аератора, то можна скористатися вилами з простими або порожніми зубами. Землю проколюють на глибину не менше 8 см, тільки тоді можна досягти необхідного результату. Але не обов'язково проколювати всю ділянку, на великій ділянці – це титанічна праця, можна це робити локально – там, де є сильне ущільнення, мох або застій води.
Ближче до кінця квітня виникає проблема з бур'янистими рослинами. Боротися з бур'янами можна двома способами – механічним та хімічним. Механічний спосіб (прополка ) дуже трудомістка, особливо на великих площах, але ефективний на маленьких з великими бур'янами. При цьому способі лопатою або корнезнищувачем підрізаються якнайнижче коріння бур'янів і витягується.
Хімічний спосіб – це внесення гербіцидів (від лат. Herba – трава і caedo – вбиваю) на поверхню газону.
Гербіциди – це хімічні препарати з групи пестицидів для знищення небажаної, головним чином бур'янистої, рослинності (включають арборициди та альгіциди (від лат. Alga – морська трава - водорість)). Гербіциди бувають суцільної та виборчої дії. Гербіциди суцільної дії уражають усі види рослин, виборчої – знищують одні види, наприклад, бур'яни, і не ушкоджують культурні рослини. При використанні гербіцидів необхідно слідувати інструкціям до препаратів. Їх неправильне застосування може забруднити грунт й водойми, викликати загибель рослин та тварин, порушити біологічні зв'язки в біогеоценозах.
Використовувати гербіциди суцільної дії на газоні можливо тільки локально, наносячи шприцом або пензликом розчин на поверхню листа рослини. Наприклад, добре відомий "Раундап" (норма витрати від 50 до 120 мл/10л) – системний гербіцид широкого спектру дії, потрапляючи на рослину, порушує метаболізм (обмін речовин), внаслідок чого рослина гине.
Гербіциди виборчої дії вбивають на газоні бур’янисті рослини, не завдаючи (або завдаючи мінімум) шкоди газонним травам.
Застосування цих гербіцидів менш трудомістке, ніж прополка, особливо на великих площах. Однак краще застосовувати обидва способи - для максимального ефекту.
Гербіциди продаються в порошковому та рідкому видах. При застосуванні порошкового гербіциду потрібен полив газону через два дні після обробки, ефект буде видно через один-два тижні. Рідкий гербіцид працює швидше. Для його застосування потрібен садовий обприскувач, респіратор та рукавички, також при застосуванні треба або захистити прилеглі до газону культурні рослини, або обходити їх як мінімум на 1,5 метра.
Деякі фахівці рекомендують застосовувати гербіциди в парі з азотовмісним добривом, тому що вважають, що це на порядок збільшує ефективність застосування. При такій обробці, добриво треба внести на тиждень раніше порошкового гербіциду; рідкий же гербіцид змішати з рідким добривом і використовувати, але якщо добриво в гранульованому вигляді, а гербіцид в рідкому, то гербіцид треба внести тільки через тиждень після добрива.
Хороші показники дали гербіциди виборчої дії "лінтур" (норма витрати препарату 2г/10л води) і "2,4 D" ( 3мл/10л). Кратність обробок не менше двох, через тиждень у першому випадку і через три-чотири дні в другому. При використанні "2,4 D" нами була трохи збільшена концентрація.
Застосовувати гербіциди слід в безвітряну, теплу та суху погоду й не забувати про засоби захисту (II клас небезпеки).
В результаті вимерзання, надлишку вологи або інших факторів на газоні утворюються ушкоджені ділянки – "залисини". На них необхідно провести підсіювання, тобто реставрацію газону. Якщо є поглиблення (наприклад, відмічено, що на цьому місці стояла вода), то треба вирівняти поверхню грунтом та ущільнити грунт газонним катком "хрест-навхрест". Потім розпушити місце підсіву і посіяти насіння, змішавши їх з родючим грунтом з розрахунку одна частина насіння на дві частини грунту (або торфосуміші), зменшивши при цьому норму висіву насіння на 30%-40 % від рекомендованої норми для чистого посіву. При ущільненні вже засіяної ділянки можна використовувати коток, лист фанери або широку дошку. Після реставрації полити – бажано ввечері, у день підсіву.
При повній реставрації газону провести мульчування торфосумішю або родючим грунтом по всій площі.
Існують заходи щодо поліпшення структури грунту, такі як мульчування та піскування. Внесення торфосуміші або піску приводить до появи нових коренів та пагонів, поліпшує структуру (пористість) грунту. Піскування проводиться, як правило, на сильно експлуатованих поверхнях, наприклад, на спортивних газонах. Для піскування слід застосовувати сухий намивний пісок з зернистістю 0,6-1,2 мм у кількості 0,1 м3 на 100 м2 ділянки. Піскування виконується раз на рік після вертикуляції під час найбільш активного росту трав.
Дуже часто газони страждають від грибкових захворювань, причиною появи яких є підвищена вологість повітря та грунту, при теплих погодних умовах.
Якщо виявлені осередки грибкових захворювань, то необхідні термінові заходи з оздоровлення газону та попередження поширення ураження.
Найбільш поширеними захворюваннями після зимового періоду є фузаріоз та різні види цвілі. Спочатку на газоні виникають невеликі плями або кільця жовтіючої трави, які з часом збільшуються в діаметрі, а потім можуть замикатися й утворювати великі «залисини». У вологу погоду по краях уражених ділянок газону може з'являтися пухнаста біла або рожева цвіль.
Наприкінці травня може з'явитися також мучниста роса у вигляді білуватого нальоту, який поступово ущільнюється і стає сіруватим з темними крапками.
Боротися з цими явищами слід, перш за все, профілактичними заходами, такими як аерація, поліпшення структури грунту і т.д. Але якщо це сталося, то можна застосовувати механічний та хімічний методи боротьби.
Якщо осередок зараження маленьких розмірів, то краще замінити грунт та підсіяти новий газон. Викопувати заражений дерен треба по периметру осередка, відступивши приблизно на 15-20 см, щоб уникнути залишків спор або грибів.
Хімічний метод полягає в дво- або триразовому обприскуванні осередків системними фунгіцидами. Наприклад, "фундазол" (норма витрати від 20 до 40г/10л ), "феразим" (діюча речовина - карбендазим ). Робити це треба в безвітряну суху погоду вранці або у вечірній час. Через два-три дні провести повторне обприскування.
Крім грибкових захворювань у газону можуть бути й інші проблеми, такі як – водорості, мохи та лишайники. Вони розвиваються звичайно на важких, глинистих не дренованих грунтах, зазвичай в низинних та тінистих місцях.
З ними можна боротися за допомогою обприскування мідним та залізним купоросом (в основному, в якості профілактики), але важливо не забувати про першопричину поселення на газоні (грунті) цих форм рослинності. У цьому випадку необхідно видалити їх з поверхні грунту, поліпшити структуру грунту шляхом перекопування і внесення необхідних компонентів (при необхідності зробити дренаж).
Деякі проблеми доставляють такі тварини як собаки та кроти. Собача сеча є причиною появи на газоні округлих плям випаленої трави. Єдиний спосіб боротьби з цією проблемою – рясний полив уражених ділянок або пересівання, перестилання мертвого газону.
Кроти іноді є великою проблемою для садівників. Особливо вразливий перед кротами газон. Кроти залишають на газоні купки землі, ці купки необхідно відразу забрати, щоб вони не приминали під собою газонні трави. Проплешину, що з’явилася, необхідно засіяти або застелити дерном. Для боротьби з кротами можна використовувати відлякуючі вітряки, звукові відлякувачі (кротопуги). Але найефективніше встановити кротоловки в нори кротів. Перед установкою на два тижні варто прикопати кротоловку в землю, щоб пропали запахи олії та металу.
Ще існує проблема у викидах землі дощовими черв’яками. Самі по собі дощові черв’яки не є загрозою для газону, вони навіть корисні для нього. Викинута черв’яками земля розплющується ногами і приминає газонні трави, через що більшість з них гине. Черв’яки поселяються тільки на легкому, незакисленому грунті і тому методом боротьби з ними є щорічне мульчування поверхні грунту великою кількістю торфу та застосування добрива, що містить сульфат амонію.
З комахами ж, наприклад, з мурахами, можна боротися препаратом "актеллик", обприскуючи їхні маршрути та гнізда.
У висновку хотілося б підкреслити, що при дотриманні технології устрою газону і правильному догляді за ним можна уникнути багатьох проблем, а читання спеціальної літератури допоможе садівникам вчасно проводити профілактичні заходи.
